Учора урядовий комітет соціального і гуманітарного розвитку запропонував підвищити на 25% зарплату бюджетникам вже з 1 березня. Однак як і це підвищення, так і пенсії, стипендії й інші соціальні виплати можуть опинитися під загрозою зриву, оскільки вони значною мірою залежать від наповнення державного бюджету коштами від приватизації найбільших українських підприємств.
Здавалося б, Кабінет Міністрів, який пообіцяв «розрахуватися і підвищити», повинен прагнути до більш швидкого і відкритого продажу на комерційних конкурсах державних об’єктів. Однак активне втручання уряду в процес приватизації насправді поки що приводить до протилежних результатів. Нагадаємо, що на місяць відкладено конкурс із продажу обленерго, що, на думку експертів, загрожує як зниженням ціни запропонованих об’єктів, так і ще більш тривалою відстрочкою бюджетних надходжень. Багато в чому «завдяки» втручанню уряду під загрозою зриву опинився конкурс із продажу Запорізького алюмінієвого комбінату, що вступив у фазу арбітражних розглядів. Рішенням уряду перенесено на березень конкурс по «Рівнеазоту», в результаті чого гроші, у кращому випадку, надiйдуть лише в квітні.
В цих умовах Фонд держмайна (а саме Фонд, а не уряд, буде відповідати за зрив програми приватизації), як сказав «Дню» перший заступник голови ФДМ Михайло Чечетов, намагається «максимально включити резерви». Фонд робить усе можливе, щоб домогтися перегляду судового рішення, яке повнiстю заблокувало тендер по ЗАЛКу, і сподівається довести цей конкурс до «логічного» кінця. У цьому випадку, як вважає заступник голови, «ми «влазимо» в план першого кварталу». Крім того, за його словами, Фондом вживаються додаткові заходи для того, щоб забезпечити надходження коштiв у бюджет. Була знижена ціна пакета акцій Миколаївського глиноземного заводу, продаж якого обіцяє понад 70 млн. грн., однак учора пакет так і не було продано. Ще в лютому планується отримати останній грошовий внесок за пакет акцій Металургійного комбінату імені Ілліча (у п’ятницю перераховано 70 млн. грн., має бути сплачено ще 100 млн.). Вдало, як сказав М. Чечетов, без скандалів пройшов конкурс з приватизації 25% статутного фонду Центрального ГОКу. Американська фірма придбала його за 71 млн. грн., заплативши вдвічі більше за стартову ціну, і згідно з договором купівлі-продажу вже до кінця місяця повинна сплатити половину цієї суми.
Однак успішний досвід проведення відкритих комерційних конкурсів, здається, не особливо надихає наших урядових чиновників. І, цілком можливо, частину підприємств приватизують «іншим шляхом», використовуючи лазівку в законодавстві, що не вимагає для створення СП на базі держпідприємств жодних конкурсів.
Зважаючи на все це, саме таку схему планується застосувати на Миколаївському виробничому об’єднанні «Зоря», котре ще повнiстю належить державі. Майбутня модернізація газопровідної системи (в Україні найближчими роками планується замінити на магістральних газопроводах близько 200 турбін, при цьому 70 % з них може бути виготовлено саме в Миколаєві, а це замовлення на сотні мільйонів доларів) відкриває перед підприємством великі перспективи і може сприяти підвищенню ціни «Зорі» — якщо виставляти її на «грошову» приватизацію через відкритий конкурс із продажу держпакету акцій.
Нинішній уряд називає себе прихильником цього. Однак ще торік у Києві та Миколаєві почалася робота зі створення спільного підприємства (для чого, відповідно до законодавства, конкурси не обов’язкові) «Транснаціональна фінансова компанія «Зоря» із планованим статутним фондом близько 600 млн. грн. Михайло Чечетов припускає, що при продажі цього підприємства можна піти по шляху, випробуваному при приватизації «Оріани», коли іноземний учасник СП вибирався за підсумками конкурсу. Однак багато що говорить про те, що з ФДМУ радитися не збираються.
Однак багато що говорить про те, що з ФДМУ радитися не збираються. У підготовлених Мінекономіки, підписаних заступником міністра Олександром Шлапаком, пропозиціях уряду іноземні учасники уже визначені. Відповідно до пропозицій, які отримані й обговорюються урядом, три засновники — Україна (в особі ФДМ), російська енергокомпанія ВАТ «Мосенерго» і ЗАТ «Зангаз — Україна» отримають в новому СП по третині статутного фонду.
На жаль, у пропозиціях не сказано, чим засновники будуть його наповнювати (векселями чи грошима) і якщо все ж таки грошима, то як довго вони там затримаються. Експерти кажуть, що при запропонованому статутному фонді понад 100 млн. доларів очевидні інвестиції тільки на 20 млн., та й то протягом двох років. Цікавий об’єкт віддаємо практично за безцінь. Голова спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Олександр Рябченко, у коментарі для «Дня» зазначив, що в принципі великого розходження «по економіці» між продажем об’єкта і створенням СП немає. Щоправда, від приватизації гроші надходять прямо до бюджету. В іншому випадку гроші (у майновому вигляді) залишаються на підприємстві і лише згодом може бути проданий пакет державних акцій спільного підприємства. Світова практика створення таких СП цілком себе виправдала. Але українська методологія створення таких підприємств, за словами О. Рябченка, не припускає проведення конкурсів, і законодавчий інструментарій для цього зовсім не відрегульований. Уряд навіть і не подавав законопроектів, які б вводили СП у русло закону, сказав голова парламентської комісії. Якщо в засновників СП після його створення виникають якісь складності (як сьогодні у АвтоЗАЗ-ДЕУ), то через відсутність законодавчої бази, вважає О. Рябченко, судам дуже складно розглядати ці питання. Але найбільш небезпечне, на його думку, це цільове, неконкурсне створення СП, коли рішення про це явно пофарбовано в особисті тони. І тим більше небезпечно, коли ініціатива виходить не від української, а від іншої сторони. Як вважає О. Рябченко, кращих для нас інвесторів потрібно шукати. Щоб отримати гроші, приватизація обов’язково повинна бути конкурсною. Саме внесена сума і визначить, вважає О. Рябченко, життєвість і ефективність цього проекту, інакше потрібно чекати звинувачень у корупції. Підозри обов’язково виникнуть.
