Як повідомив Ішков, у спеціальних економічних зонах області працюють близько 150 інвестиційних проектів, а 31 за рішенням адміністрації ліквідовано у зв’язку з тими чи іншими порушеннями. «Це питання у нас постійно контролюють», — стверджує Ішков і розповідає про механізми. Цим, з його слів, в обладміністрації займається аналітичний відділ і відділ з супроводу інвестиційних проектів управління з питань розвитку територій.
Отже, надзвичайно жорстка критика вільних економічних зон, що прозвучала минулого тижня з вуст Президента країни, дійшла до адресатів. Більше того, не важко передбачити, що дехто навіть позбувся сну. Не таємниця, що кожна така зона знаходиться ще й під політичним прикриттям тих або інших сил, які в свою чергу черпають звідти ресурси для своєї діяльності. Але передусім, звичайно, занепокоїлися ті, хто використовує надані законодавством пільги тільки для уникнення сплати податків, а не залучення інвестицій. Клуби та клубки інтересів одразу відреагували на сплеск президентських емоцій. Це видно зі скупих, але багатозначних даних, що просочилися з наради, яка відбулася минулої п’ятниці у керівників держави.
Запрошеним на неї «зацікавленим особам» не довелося нагадувати, що напередодні, на колегії Держмитної служби, Л. Кучма, зокрема, назвав ВЕЗ у Донецькій області «вільною напівкримінальною зоною». «Зона — згоден, вільна — також, але аж ніяк не економічна», — сказав Президент і уточнив, що це стосується не тільки Донецької області. Виступаючи перед митниками, Президент закликав їх жорсткiше захищати внутрішній ринок і приділив особливу увагу можливим збиткам держави, що виникають через необгрунтовані пільги при імпорті товарів до України. «Деякі з цих пільг руйнують конкурентне середовище внутрішнього ринку, витісняють з нього українські підприємства й імпортерів, які працюють за загальними правилами і не можуть конкурувати з пільговиками», — підкреслив Президент.
Леонід Кучма також відзначив, що вже не перший рік високоліквідну продукцію імпортують на пільгових умовах спільні підприємства (проти цих так званих «бізонів» свого часу боролася РНБО. — Авт. ). Зі слів Л. Кучми, тільки минулого року втрати бюджету в результаті діяльності цих структур наблизилися до 400 мільйонів гривень. «І це триває, — підкреслив Президент, — незважаючи на ухвалені закони і роз’яснення Конституційного Суду». Президент також розкритикував силовиків — митні, правоохоронні органи і Службу безпеки — за недостатній контроль діяльності таких зон. «Очі закрили. Що, годуєтеся звідти?» — спитав Президент.
Слід визнати, що «зона годування» чимала. В Україні існує 11 вільних економічних зон (ВЕЗ) та 66 територій пріоритетного розвитку (ТПР), які покривають близько 10% усієї території країни. Подальше їхнє «розповзання» здатне обернутися великими втратами для державного бюджету, який насилу наповнюється. Тому ще в серпні 2002 року уряд Кінаха ввів мораторій (до 1 січня 2005 року) на розгляд пропозицій про створення нових ВЕЗ та ТПР.
Уряд Віктора Януковича посилив контроль за ввезенням до ВЕЗ продовольчих товарів, зокрема м’яса і молокопродуктів, керуючись тим, що Верховна Рада скасувала пільговий режим імпорту продовольства, проте деякі постачальники продовжували працювати за вигідною для них схемою оподаткування. Ще б пак. За даними уряду, понад 300 млн. гривень недоотримав бюджет через це у 2002 році.
Проте до питання роботи ВЕЗ ніхто не має наміру підходити огульно. Навряд чи і Президент рубатиме з плеча. Підписуючи раніше закони й укази про ВЕЗ, він спирався на серйозні дослідження і міжнародний досвід. Про деякі позитивні підсумки роботи ВЕЗ повідомляла й українська преса. За час після прийняття в Україні перших законодавчих актів про створення ВЕЗ і ТПР (за даними на кінець 2001 року) залучено інвестицій на загальну суму $678 млн. Темпи їхнього приросту за 1999—2001 роки в середньому становили 27,8%. Крім того, можливо, втрати бюджету від скорочення одних надходжень уже перекриваються або незабаром почнуть перекриватися прибутками за іншими статтями?
З цього погляду характерна думка прем’єр-міністра Криму Сергія Куніцина, який вважає, що функціонуючі на півострові території пріоритетного розвитку і спеціальні економічні зони не слід асоціювати з різкою критикою Президента на адресу ВЕЗ у деяких регіонах країни. С. Куніцин, який є головою Асоціації територій пріоритетного розвитку і спеціальних економічних зон України, зустрічався з главою держави (очевидно, на згаданій вище нараді) після його виступу стосовно ВЕЗ і висловив свій погляд. Зі слів Куніцина, Крим є піонером у сфері створення ВЕЗ, і, на відміну від інших регіонів, в існуючій на півострові спеціальній економічній зоні «Порт Крим» та кількох територіях пріоритетного розвитку реалізовують виробничу експортно орієнтовану економічну модель, яка в більшості випадків дає позитивні результати. Як стверджує кримський прем’єр, його точка зору знайшла розуміння у глави держави. Можна передбачити, що й інші керівники регіонів, вельми зацікавлені в тому, щоб ВЕЗи в їхніх областях продовжували існувати, стверджували щось подібне.
Не випадково на нараді, що відбулася в п’ятницю, підняв питання про створення спеціальної комісії парламенту і Кабміну з вивчення цієї проблеми і донецький губернатор Анатолій Близнюк. Його заступник В. Ішков виклав «Дню» свій особистий погляд на це питання. Він вважає, що якщо свого часу було ухвалено закон, який розрахований на залучення інвестицій і повинен діяти 60 років (щодо ТПР — 25), то щодня змінювати закони було б неправильно. У нашій області, сказав заступник губернатора, є два підприємства — шахти Червоноармійська Західна і Краснолиманська, де вже закінчується реалізація інвестиційних проектів. Тут побудовано нові лави, створено додаткові робочі місця. А те, що бюджет втратив при ввезенні обладнання, вже перекрили прибутком цих підприємств. Тим більше, що цього року названі шахти виходять із пільгового режиму та повністю повернуться в податкове поле України. Але тепер вони мають перспективу роботи на довгі роки, стверджує Ішков і запитує: «То втратили ми чи знайшли?». Він також навів приклад м’ясопереробного підприємства у ВЕЗ, де за інвестиційні кошти створили лінію з обробки птиці, що не може використовувати жодну іншу сировину. А в межах не тільки Донбасу, але й України, зі слів Ішкова, немає такої кількості птиці, яка б відповідала потужностям пiдприємства. «Сьогодні там побуває міністр аграрної політики Сергій Рижук, — сказав захисник ідеї ВЕЗ, — і пересвідчиться, що буде неправильно, якщо ми просто припинимо роботу над цим проектом. Адже в іншому випадку до нас почнуть завозити з-за кордону аналогічну готову продукцію, на яку ввізне мито «дуже маленьке». Адже це у нас вже було...»
І все ж досить різку позицію Президента стосовно ВЕЗ мало хто зважиться назвати неактуальною. Особливо у зв’язку з плачевним станом українського бюджету. І місцеві керівники, які докладають усіх зусиль для того, щоб відстояти свої «зони», насправді добре усвідомлюють рівень їхнього впливу на бюджетну ситуацію. Гостро розвинене чуття часто підказує їм, що у цьому питанні слід «працювати на випередження». Так, у Харкові ще на початку грудня обговорювали необхідність посилити вплив і роль місцевої влади у регулюванні спеціального режиму інвестиційної діяльності (СРІД), що діє на території міста. Коментуючи висловлювання про необхідність згортання наявних на окремих територіях пільг, начальник міського управління з питань підприємництва й інвестицій Сергій Кадигроб висловив упевненість, що «Харкову вдасться відстояти свої позиції». Це він мотивував тим, що у місті налагоджено ефективну систему контролю показників підприємств, які працюють в умовах спецрежиму, а також намірами розширити і поглибити цей контроль, зокрема, передати на обласний рівень право визначати пріоритетні види діяльності, які можуть бути реалізовані в пільгових умовах, що сьогодні є прерогативою уряду.
Тим часом фахівці вважають, що вільні економічні зони в Україні працюватимуть ефективно за умови їхньої високої спеціалізації. Головний економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Тетяна Ситник зазначає, що на сьогодні українські ВЕЗ не є високоспеціалізованими, тоді як підприємства, що знаходяться в таких зонах, отримують конкурентні переваги в порівнянні з підприємствами, що знаходяться поза зоною. «Ми вважаємо за доцільне переглянути умови функціонування цих зон і ввести обмеження проектів у них», — заявила Т. Ситник. За її словами, в Україні є тільки три ВЕЗ, які працюють «більш- менш ефективно та в які залучено досить великі обсяги інвестицій, — «Яворів», «Курортополіс Трускавець» (обидві — Львівська обл.) та «Славутич» (Київська обл.).
Напередодні розгляду бюджету мав намір ініціювати розгляд закону, що передбачає зменшення пільг для ВЕЗ, і парламентський комітет із питань фінансів та банківської діяльності. Проте відповідного законопроекту в комітеті, як сказав «Дню» заступник голови Віктор Капустін, до цього часу нема. Сам народний депутат вважає, що усi ВЕЗи слід ліквідувати.
