Глава Фонду державного майна (ФДМ) України Олександр Бондар повідомив, що в даний момент вже порушений графік приватизації «Укртелекому», передбачений законом про особливості його приватизації, оскільки Кабінет міністрів ще навіть не ухвалив рішення про створення комісії з приватизації компанії, а затримка з продажем може призвести до зниження ціни і появи додаткових перешкод для приватизації, повідомляє Інтерфакс-Україна. Глава ФДМ нагадав, що до створення цієї комісії ніяких подальших дій з приватизації «Укртелекому» робити не можна. «Чим довше готуємося, тим більше шансів, що взагалі не продамо. Я переживаю, що «Укртелеком» буде доведений до стану «ЛиНОСа», — сказав А. Бондар, нагадавши при цьому, що внаслідок затримки з приватизацією Лисичанський нафтопереробний завод (ВАТ «ЛиНОС») був проданий у 10 разiв дешевше, ніж він оцінювався на початку приватизації.
Як відмітив А. Бондар, його позиція щодо термінів приватизації «Укртелекому» не співпадає з позицією Кабінету міністрів з цього питання. Він підкреслив, що без продажу акцій «Укртелекому» виконати план бюджетних надходжень в 2001 році в розмірі 5,9 млрд. грн. «навряд чи вдасться». (Вартість цілісного майнового комплексу «Укртелекому» на кінець 1999 року становила 4 млрд. грн.) Нагадаємо також, що Закон про особливості приватизації «Укртелекому» був прийнятий Верховною Радою в липні 2000 року. Обов’язковою умовою є закріплення за державою 50%+1 акція підприємства. Передбачений конкурсний продаж не менше за 25% акцій АТ промисловому інвестору виключно за грошові кошти. Як очікується, інвестор придбає 36-40% акцій АТ, оскільки 10—14% акцій можуть придбати за пільговою підпискою працівники підприємства. Продаж стратегічному інвестору очікується в кінці 2001-го — початку 2002 року, і будь-яке перенесення термінів, може поставити під сумнів виконання прибуткової, отже і витратної частини бюджету, а разом з тим і всю широко розрекламовану урядом соціальну спрямо ваність головного кошторису країни.
Глава ФДМ вважає, що пробним кроком, який покаже, як взагалі піде приватизація в цьому році, буде процес виключення з сфери державної власності шести обленерго, продаж яких повинен відбутися 22 лютого (Київобленерго, Рівнеобленерго та Житомиробленерго) і 1 березня (Севастопольобленерго, Херсонобленерго та Кіровоградобленерго), повідомляє Part.org.ua. І від того, як піде приватизація в енергетиці, на думку А. Бондаря, залежить і весь подальший процес приватизації.
Тим часом уряд України розробив проект постанови «Про заходи iз запобігання неплатежiв енергопостачальних компаній за електроенергію», яким, зокрема, планується скорочувати перерахування грошей обленерго за послуги з передачі електроенергії споживачам пропорційно заборгованості цих організацій за куплену на оптовому ринку електроенергію. Згідно з проектом енергопостачальники будуть отримувати зі своїх розподільних рахунків на 20% менше встановлених коштів у разі заборгованості за електроенергію в розмірі 10- 15 днів, на 50% — при заборгованості до 30 днів і на 90% — при заборгованості понад 30 днів. Передбачається, що Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) буде вводити зовнішнього керівника (тимчасову адміністрацію) в тих обленерго, які будуть оплачувати «живими» грошима менше за 80% вартості електроенергії, купленої протягом останнього місяця. Якщо після цього протягом 30 днів не збільшиться грошова оплата електроенергії, то НКРЕ припиняє дію ліцензії на постачання електроенергії. Одночасно Комісія встановлює алгоритм, яким позбавляє енергопостачальника належних йому грошей і направляє кошти ДП «Енергоринок» в рахунок погашення боргу обленерго за електроенергію.
На думку представників енергопостачальних компаній, прийняття Кабміном постанови приведе до остаточної економічної і господарської деградації энергопостачальних компаній. Експерти «Дня» також вважають, що ці заходи є продовженням практики ручного управління енергетикою і у разі їх реалізації ще в більшій мірі дискредитують інвестиційний імідж України.
Керівник ФДМУ впевнений, що приватизація не повинна проводитися в ручному режимі, «будь то Президент, Кабінет міністрів чи Фонд, а тільки відповідно до чинного законодавства». Він підкреслив: в цьому полягає принципова позиція Президента: «Ви знаєте, — сказав А. Бондар, — що він (Президент. — Авт. ) ніколи не втручався в процес приватизації конкретних об’єктів. Звичайно, я йому звітую, без цього не обходиться. І у Президента є зауваження щодо Фонду». Особливий контроль Президента за ФДМУ глава Фонду пояснив необхідністю запобігання «таким скандалам, як з приватизацією Запорізького алюмінієвого комбінату (ВАТ «ЗАлК»)» і додав: «Якщо такі скандали траплятимуться і в поточному році, то інвестори не підуть в Україну: ми їх залякаємо так, що вони будуть обходити Україну десятою дорогою».
КОМЕНТАР
Олександр РЯБЧЕНКО, голова спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з приватизації:
— Зараз ми вже маємо підтвердження попередніх припущень, що в України, як у продавця, в ході приватизації, дійсно, будуть величезні проблеми. І не тільки в тому, щоб знайти покупця (це само собою), а в тому, щоб провести продаж відповідно до законодавства. У основі тут історично складене в Україні бажання вручну покерувати, розділити покупців не за професійними якостями, а за політичними мотивами або за персоналіями, зацікавленими в окремих покупцях: ці нам не годяться, а ті — підходять.
При цьому головне, що уряд буде мати свою точку зору, а ФДМУ буде діяти, як і раніше, керуючись досить таки вільними положеннями, випущеними під звичні для нього дії. Ніколи раніше уряд не цікавився тим, як будуть голосувати члени конкурсної комісії, не вирішував, кого варто допускати до конкурсу, а кого — ні. Зараз таке бажання з’явилося, і це буде основною проблемою приватизації, оскільки ФДМУ не схильний обмежуватися рамками, до яких його хоче втиснути уряд. Тим більше, що для цього треба переробляти існуючі закони. Особливо стосовно конкурсів.
Судячи з існуючих проектів документів, те, що має намір зробити уряд, буде реалізовуватися дуже важко. Надання Фонду функцій продавця при уряді просто не впишеться в структуру української приватизації, зміни в якій поки не плануються. А хто буде відповідати за ті або інші рішення? Сьогодні відповідає Фонд. А уряд згідно з Конституцією не відповідає за приватизацію. Ні в одному законі він не виступає як продавець державного майна. І навпаки, саме Фонд по Конституції є таким продавцем.
Такі пропозиції уряду виглядають для приватизації досить непривабливими. Таким чином ми можемо ще раз налякати інвесторів. А і без того важка проблема виконання бюджету 2001 року ще більш посилиться. Найбільші об’єкти приватизації — найбільш проблемні. Продавати «Укртелеком» дуже важко — не встигаємо. Хіба що буде знайдений абсолютно унікальний спосіб. Треба далі продавати обленерго. А перспектива цього дуже туманна. Що стосується привабливих промислових об’єктів, то треба спочатку знайти протиотруту тому, що було на ЗАлКу, коли уряд збирав членів комісії і давав їм вказівки. Зрозуміло, що той, хто програв, завдяки цьому отримує можливість звертатися в арбітраж... Всі, хто програв, тепер навчені — юристів, що набили руку на приватизації, в їх розпорядженні досить. І арбітражні процеси будуть нескінченними, а сам процес приватизації плавно перетече в такі суди, які є необхідними, але надто небажаними елементами ручного управління приватизацією, особливо якщо треба отримати великі суми грошей до бюджету. Щоб отримати заплановані 5,9 млрд. гривень до бюджету, треба повністю відмовитися від будь-якого втручання.
