Учора закінчився дев’ятирічний термін повноважень дев’яти суддів Конституційного Суду України, в тому числі і голови КС Миколи Селівона. З урахуванням чотирьох вакансій, які були раніше, в КС залишилося лише п’ять суддів. Це означає, що суд не може ні збиратися на засідання, ні, тим більше, приймати ухвали, оскільки пленарні засідання Конституційного Суду повноважні, якщо на них присутні не менш ніж 12 суддів. А ухвали КС приймаються на пленарному засіданні, якщо за них проголосували не менш ніж десять суддів.
Згідно з Конституцією, КС складається з 18 суддів. Президент, Верховна Рада і з’їзд суддів України призначають по шість суддів на 9 років без права бути призначеними на повторний термін. Шість суддів повинен призначити з’їзд суддів України, який заплановано на 2 листопада. З’їзд призначає суддів КС більшістю голосів від числа обраних делегатів. Трьох повинен затвердити Президент України Віктор Ющенко, у зв’язку з чим голова КС М. Селівон вже звернувся до Президента з проханням вирішити питання про заповнення вакансій. Ще чотирьох суддів таємним голосуванням призначає Верховна Рада. Однак, як можна зробити висновок із заяви голови ВР Володимира Литвина, вакансії від депутатів можуть бути заповнені не так швидко. Зокрема, повідомив він, у четвер парламент лише «узаконить» недієздатність Конституційного Суду — прийме ухвалу про припинення повноважень тих його суддів, чий термін повноважень закінчився. Питання ж про чотири кандидатури, які займуть крісла, що звільнилися, спочатку розгляне на своєму засіданні комітет iз питань правової політики. Після цього буде проведено консультації між фракціями парламенту і, якщо буде досягнуто компромісу, ухвалу про призначення суддів КС буде винесено на голосування в сесійній залі.
А ось тут і можуть початися проблеми. З квотою Президента простіше: главі держави досить видати відповідний указ і скріпити його підписами прем’єр-міністра та міністра юстиції. Призначення ж суддів за квотою з’їзду суддів і парламенту потребує дотримання більш складної процедури — певного порядку внесення, обговорення та голосування за кандидатури. А в парламенті сконцентровано дуже багато політичних сил та інтересів, щоб сподіватися на швидке прийняття ухвали з аж ніяк не простого питання. Адже при прийнятті ухвали десятьма голосами кожен голос для того чи іншого закону або його норми може бути вирішальним. Саме з цим багато хто з експертів пов’язує відверте порушення закону парламентом і Президентом, які не призначають суддів КС у необхідні терміни (один місяць). Так уже довгий час залишаються вільними дві парламентські вакансії (одна — понад 3,5 року, друга — понад півтора року) і одна — президентська (10 місяців). Зокрема, в липні цього року тоді ще чинний віце-прем’єр Микола Томенко в інтерв’ю «Дневі» пов’язував гаяння часу з призначенням суддів із можливими іграми навколо політичної реформи.
Оскільки на сьогодні Конституційний Суд залишається єдиною інстанцією, спроможною правовим шляхом вплинути на механізм перетворення України на парламентсько-президентську республіку, який має бути запущено з 1 січня 2006р. «Я так розумію, що елементом дискусії навколо призначення членів КС є інтерес, як вони ставляться до політичної реформи. Я гадаю, що різні сторони цікавляться поглядом кандидатів, намагаються їх змоделювати до оновленого складу КС і прорахувати, як вони проголосують, якщо політреформу намагатимуться скасувати», — пояснював М. Томенко. При цьому він припустив, що зараз ніхто не робитиме конституційне подання, але це можуть зробити наступного дня після того, як політреформа набуде чинності.
Ще раніше інший співрозмовник «Дня», заступник голови Конституційного Суду України Володимир Шаповал (термін повноважень якого також минув учора), не виключив можливості впливу на своїх колег. «Той факт, що ми займаємо посади на певний і обмежений термін, свідчить про те, що КС — це орган, який може бути заангажований у різних політичних процесах. Що таке офіційне тлумачення закону? Чи можна при цьому залишатися «стерильними» юристами? Це, пробачте, казки не знаю для кого.
Офіційне тлумачення Конституції чи закону — функція максимально політизована», — говорив В. Шаповал. Він також зазначив, що, на його думку, «спроби неправового впливу на деяких суддів чинного складу КС були і навіть іноді мали характер довготривалого чинника». На думку судді, причини цієї проблеми в тому, що при формуванні складу КС «партійна належність кандидата або якісь партійні критерії підміняють собою професійні критерії». «Призначають тих, хто знає, що таке службова дисципліна, хто повинен відчувати дихання керівництва…», — говорить В. Шаповал. А розв’язання проблеми — в тому, щоб «призначати таких людей, якими не можна було б маніпулювати...»
Отже, українська влада, передусім Верховна Рада і Президент, зараз стоїть перед дилемою: піддатися спокусі «пробити» до складу КС слухняного чи політично вразливого суддю (причому існуючі у Верховній Раді групи політичних сил, мабуть, намагатимуться просувати «свого» кандидата і блокувати призначення інших) або все ж таки мужньо слідувати своїм же заявам про необхідність незалежної судової влади. Що виберуть у результаті? Це дуже скоро може виявити подальша доля закону про зміни до Конституції — найбільш помітного «каменя спотикання» інтересів різних політичних груп напередодні парламентських виборів.
