Розмови про створення сприятливого інвестиційного клімату набувають в Україні мало не ритуального характеру. Кожний державний чиновник вважає своїм обов'язком відзначитися в цій темі. Звісно, перебіг ринкового життя свідчить, що інвестиції не можна повністю заблокувати — вони крапатимуть в обхід будь-яких перешкод, якщо в інвестора є справжній інтерес. Але річ у тім, що на світовому ринку інвестицій панує жорстка конкуренція. І якщо ви ставите їм перешкоду в одному місці, в одній окремо взятій країні, то їм не залишається нічого іншого, крім шукати собі кращого місця використання. Схоже, така ситуація чекає інвесторів на українському ринку. Принаймні Українська асоціація інвестиційного бізнесу наприкінці минулого тижня зробила про це серйозне попередження.
А зазіхає на сферу інвестування українська прокуратура. Її органи, за даними УАІБ, на початку серпня розіслали в компанії управління активами (КУА) та різні інвестиційні й пенсійні фонди листа з вимогами надати копії практично всіх документів про діяльність цих організацій і їхніх інвесторів. Спочатку цієї атаки зазнали київські компанії, а далі цей процес поширився на інші регіони, зокрема Дніпропетровську, Львівську, Харківську області. УАІБ побачила в цьому пряму загрозу подальшому розвитку інвестиційної діяльності. «Гроші не люблять нестабільності, — вважає глава ради УАІБ Дмитро Леонов, тому інвестори, як він вважає, повинні мати відповідні гарантії. Але на практиці, на його думку, виходить так, що незаконний контроль за інвестиціями тим жорсткіший і агресивніший, чим більший обсяг інвестицій. А добросовісний інвестор, говорить Леонов, не хоче ніяких преференцій. Йому потрібен лише дієвий захист його прав від тих, хто хотів би присмоктатися до великих грошей (член ради УАІБ Юрій Білецький пояснив, що обсяг коштів, сконцентрованих КУА України, зараз приблизно дорівнює державному бюджету країни).
При цьому інвестори в принципі не бояться контролю. І саме тому, що цей ринок і без того контролюється державою більше ніж детально. Відповідні компанії, залежно від виду фондів, якими вони управляють, подають до Держкомітету із цінних паперів і фондовому ринку (ДКЦПФР) як поодиноку, так і регулярну інформацію, щоденну, квартальну, річну, й це крім бухгалтерської й податкової звітності, а також звітності щодо фінансового моніторингу, куди включається інформація стосовно операцій, що можуть мати якісь ознаки, говорячі про те, що ця інформація повинна бути передана до фінмоніторингу. Розповідаючи про це, в.о. генерального директора УАІБ Ольга Трипольська підкреслила, що при створенні компанії вже другим наказом по ній призначається працівник, відповідальний за фінмоніторинг. А дотримання норм і правил ведення фінансового моніторингу в КУА та інвестиційних компаніях і фондах регулярно перевіряє ДКЦПФР. Нерідко виявляють і порушення. Але найчастіше це недотримання термінів подання звітів...
Проте, незважаючи на те, що цей ринок, як стверджує Леонов, дуже прозорий, а нагляд і контроль за інвесторами постійно ведуть дійсно уповноважені й кваліфіковані державні органи, до цієї справи, мабуть, збирається приєднатися й прокуратура. У результаті, на думку експерта, скільки інвесторів не вмовляй, що в Україні існує сприятливий інвестиційний клімат, він кращим не стане. У зв'язку з цим, Леонов навіть нагадує відоме східне прислів'я про халву. На його думку, нинішня ситуація зі спробами прокуратури втрутитися в діяльність інвестиційного бізнесу, може свідчити лише про те, що самих інвесторів у цій країні апріорі вважають злочинцями. Леонов стверджує, що такі дії прокурорського нагляду шкодять політиці залучення інвестицій до України. І для цього в нього є також і юридичні підстави, оскільки замовлена УАІБ експертиза, а також опитування низки державних органів переконливо свідчить, що прокуратура не має ніяких законних прав для контролю за інвесторами.
Свій аналіз надмірної прокурорської активності стосовно інвесторів запропонував член ради УАІБ Юрій Білецький. Він розповів, які драконівські правила контролю за фондовим ринком існують у всьому світі й підкреслив, що ніхто проти цього не протестує, тому що таким чином напрацьовується репутація, без якої не можна працювати на цьому ринку. А репутація дуже пов'язана з грошима. Тому інвестори, зокрема, постійно працюють ще й над механізмами самозахисту як від шахрайства, так і від інших фінансових порушень. Але українська прокуратура своєю спробою увійти з перевірками на фондовий ринок показала, на думку Білецького, що для неї кордонів немає. «Влада кордонів не озирає», — говорить експерт ринку й згадує теорію великого Мао, згідно з якою треба було дозволити квітнути всім квітам... аби потім дізнатися, які зрізати. Чи не зарано різати ще фактично не заквітлий український фондовий ринок, ринок інвестицій, питає Білецький?
