Учора парламент України мав проголосувати за законопроект про скасування інституту прописки як такої, що обмежує встановлене статтею 33 Конституції України право людини на свободу пересування. Законопроектом, зокрема, було встановлено, що розпорядником державного реєстру фізичних осіб, який повинен прийти на зміну прописці, буде Міністерство юстиції.
В документі вказується, що персональні дані, не встановлені законом, збирати і вносити до реєстру забороняється, повідомляє «Форум» (www.for-ua.com). Однак вже і тих даних, які згідно із законопроектом, повинні вноситися до реєстру (наприклад, приналежності людини до «категорії осіб з певними захворюваннями»), досить, щоб можна було сказати: законопроект виписаний з точки зору «державників». Для зміцнення впливу держави на особистість. «Викликає стурбованість те, що прийняття цього законопроекту може призвести до створення системи тотального контролю над особистістю. «На думку членів нашого комітету, ряд положень законопроекту суперечить вимогам Конституції», — заявив «Форуму» перший заступник голови парламентської комісії з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Рефат Чубаров.
Держава намірилася повернути собі інструмент контролю за громадянами і стати «всевидючою» по відношенню до них. Про це заявив учора «Дню» доктор соціологічних наук Сергій Макеєв, коментуючи законопроект «Про Державний реєстр фізичних осіб».
Нагадаємо, що згідно з документом, внесеним членом фракції Народного Руху України Олександром Лавріновичем, система органів Державного реєстру фізичних осіб складається з Міністерства юстиції та місцевих органів юстиції, а також Міністерства закордонних справ та установ і організацій, котрі відносяться до сфери його управління, повідомляє Інтерфакс-Україна. Як говориться у проекті, до Держреєстру заносяться наступні персональні дані: прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; місце народження; стать; персональний номер; громадянство; місце проживання зi вказівкою дати його реєстрації; відомості про сімейний стан, дітей, батьків, чоловіка або дружину; відомості про смерть — дату й місце. Планується, що формуватися Держреєстр буде шляхом реєстрації за місцем проживання фізичної особи. Проте, незважаючи на заяви про те, що інститут прописки буде скасовано, законопроект викликає ряд запитань. Зокрема, до Реєстру планується вносити інформацію досить особистого, навіть інтимного плану, як ось зведення про належність до категорії осіб з певними захворюваннями; про посаду, місце роботи, освіту, науковий ступінь та вчене звання; про обмеження дієздатності та пенсії; про перебування на військовому обліку; про розшук, судові рішення; про перетин державного кордону; про наявність страхових зобов’язань; про видані документи, а також зразок підпису особи та код малюнка капілярних ліній великого пальця правої руки.
Як відзначив «Дню» експерт центру соціальних експертиз і прогнозів Юрій Саєнко, враховуючи те, що різного роду кримінальні групи і зацікавлені особи мають «своїх людей» у держструктурах, інформація може виявитися «у будь-яких руках», що створить певні незручності як для простих людей, так і для людей з достатком вище за середній. Крім того, відзначив він, що стосується інформації про хвороби, то необхідно враховувати, що у разі відкриття подібної інформації, особливо у маленьких населених пунктах, — це буде трагедія для людини.
За словами С. Макеєва, формально прописку можна було б скасувати давним-давно, оскільки вона перестала бути закріпленням громадян за конкретним місцем, тобто інститутом контролю за ними. Пов’язане це було, за його словами, з тим, що внаслідок особливостей нашого економічного розвитку утворився досить широкий ринок тимчасового житла принаймні у великих містах. Крім того, можна відзначити, що з втратою державою монополії на надання робочих місць інститут прописки просто втратив значення. Держава ж, за словами соціолога, втратила інструмент контролю за громадянами. «Я думаю, що якщо не відбудеться якесь публічне обговорення того, яку інформацію про громадян держава може і повинна мати у своєму розпорядженні, ми отримаємо новий і дуже сильний інструмент контролю за громадянами», — продовжив він.
За словами головного редактора журналу «Політична думка» Олександра Дергачова, у нас постійно відбуваються спроби одночасно вирішити два завдання. Перше — формально відповідати цивілізованим нормам, діяти навіть у рамках програми гармонізації вітчизняного законодавства із законодавством ЄС, а друге — реально вдосконалити систему контролю влади над суспільством. Заміна інституту прописки Держреєстром, за його висловленням, дійсно перемога демократії, крок у бік прав людини, однак — це й отримання зручних механізмів детального контролю за особистим життям громадян. У той же час внесення цього законопроекту саме членом НРУ, заявив А. Дергачов, може пояснюватись тим, що у нашому парламенті відсутні ліберальні сили. «У наших правих часто національна ідея замінює ідею відстоювання прав і свобод громадян», — сказав політолог.
