Відносини України та ЄС поки що нічим суттєвим не «наповнилися», крім уже відомої симпатії брюссельських чиновників до українського керівництва. Такою є головна новина дев’ятого засідання Ради з питань співпраці між Україною та ЄС, яке проходило в понеділок у Люксембурзі.
Саме на цій зустрічі Україна та ЄС підбивали проміжні підсумки виконання спільного Плану дій, який було схвалено у лютому цього року. Оцінка українським діям, схоже, була дана позитивна. Хоч і не настільки, аби розраховувати на певні прориви у відносинах. Наприклад, Україні так і не було надано статусу країни з ринковою економікою. Хоч одразу після помаранчевої революції українські урядовці називали подібний крок ледве не найпростішим для досягнення. У Брюсселі справді визнавали, що надання ринкового статусу залежить лише від двох дій української влади — схвалення закону про банкрутство та утримання від цінового державного регулювання. Більше того, дипломати Євросоюзу заявляли, що Україна повинна не стільки виконати ці завдання, як продемонструвати політичну волю до їхнього виконання... Уряд, натомість, діяв у абсолютно протилежному напрямку, намагаючись взяти під неринковий контроль ціни на продукти харчування та бензин. На це не могли не звернути увагу у Брюсселі, і це не могло не загальмувати процес надання Україні ринкового статусу.
Керівник української делегації на зустрічі в Люксембурзі віце-прем’єр з євроінтеграції Олег Рибачук традиційно не втрачає оптимізму. Так, згідно з інформаційними повідомленнями, він упевнений, що Україна має всі шанси отримати ринковий статус. Сподівання цілком справедливі, якби український уряд не наробив за останні місяці помилок, які й відтягнули «ринковий приз». Втіхою має бути рішення про спрощення візового режиму між Україною та ЄС. Однак і на нього треба ще зачекати. Комісар ЄС із розширення Беніта Ферреро- Вальднер повідомила, що до вересня цього року буде надано лише мандат Єврокомісії на ведення переговорів щодо лібералізації візового режиму. Чи змінить щось суттєво сама лібералізація? Де-юре — так, де-факто — ні. Спрощення передбачатиме «полегшену» процедуру отримання віз лише для окремих категорій громадян — наприклад, дипломатів, спортсменів, журналістів, культурних діячів тощо. Тобто йдеться про тих людей, які фактично не мали особливих проблем у отриманні віз. (Росія, наприклад, уже досягнула аналогічної лібералізації візового режиму з ЄС і особливої події з цього не робить.)
Ще одна новина, про яку стало відомо під час люксембурзьких переговорів, — майбутнiй візит до України верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та безпеки Хав’єра Солани 19 липня.
Європейський напрямок, схоже, не приніс очікуваних результатів для України. Сьогодні, нагадаємо, в Києві, між тим, розпочинається інвестиційний форум, так званий міні-Давос. У ньому візьмуть участь сотні політиків і бізнесменів, а отож, від успіху цієї зустрічі значною мірою залежить інтерес «сильних цього світу» до українських перспектив. Напередодні цього форуму «День» звернувся із кількома запитаннями щодо інвестиційної привабливості України до радника прем’єр-міністра Великої Британії з європейських питань Кіма ДЕРОКА:
— Як ви оцінюєте інвестиційні можливості України після помаранчевої революції?
— Потенційні інвестори демонструють більший інтерес до України після президентських виборів. До посольства Великої Британії в Києві надходить більша кількість запитів щодо можливості займатися бізнесом в Україні. Конференція щодо інвестицій в Україні, яка відбулася в Лондоні в березні цього року, перевищила всі очікування. Найбільші незалежні фінансові рейтингові агенції поставили найкращі оцінки Україні.
— Якими є настрої британських компаній щодо останніх кроків українського уряду, пов’язаних із реприватизацією, регулюванням цін тощо?
— Багато компаній оптимістичні щодо перспектив української економіки за нового уряду, і вони спостерігають за тим, як уряд втілює свої плани щодо реформування. Це правда, що багато інвесторів чекають більшої стабільності перед тим, як прийняти рішення щодо інвестицій. Їхнє занепокоєння номер один — ясність і впевненість щодо прав на власність. Тому вони хотіли б швидких і чітких рішень української влади з питання перегляду попередніх приватизацій. Суперечливі заяви від різних українських високопосадовців не допомогли створити довіру серед інвесторів.
— Яка ваша оцінка зусиль нового уряду в боротьбі проти корупції?
— Ми раді тому, що нова адміністрація поставила в центр своєї політики боротьбу з корупцією. Адміністрація, яка прийшла до влади в результаті ідеалістичної революції, має бути надзвичайно обережною, аби її репутація не була заплямована будь-яким натяком на корупцію.
