За повідомленням агентства Інтерфакс-Україна, громадський комітет опору «За правду!» вчора заявив про початок широкомасштабної акції на підтримку прем’єр-міністра України Віктора Ющенка. Як повідомили в президії комітету, зокрема, намічено пікетувати будинки, в яких живуть народні депутати, що вимагають відставки прем’єра. Вчора ж, як відомо, народний депутат Лілія Григорович зробила спробу самоспалення на захист Ющенка в парламентському залі.
Павло ФРОЛОВ , кандидат психологічних наук, керівник лабораторії політичного іміджмейкінгу, пропаганди та реклами Інституту соціальної і політичної психології АПН:
— Яка б не складалася ситуація, політики повинні поводитися, як дорослі люди, бо подібні вчинки нагадують примхи дитини, яка в будь-який спосіб хоче примусити, щоб її вимоги було виконано. З емоційного боку це зрозуміло, та навряд чи це ефективно з політичного погляду. Якщо політики не можуть запропонувати нічого, крім силових дій, спрямованих на себе або інших, це свідчить про низьку політичну культуру та недостатній професіоналізм.
Володимир ПОЛОХАЛО , політолог:
— Для мене важливішою є не вербальна форма, а те, наскільки подібна акція відображає інтереси тих або інших соціальних груп. Судячи з даних соціологічних опитувань, можна казати про те, що Ющенко агрегує якісь очікування в суспільстві, що, втім, зовсім не означає, що вони будуть виправдані. В цьому сенсі акція комітету «За правду!» є цілком логічною та очікуваною, якщо вона репрезентуватиме очікування великих груп суспільства. Конкретна ситуація полягає в тому, що, мабуть, уперше уряд стає заручником політичних сил з діаметрально- протилежними інтересами. Конфліктність між різними сегментами еліт розбурхує суспільство. До суспільства апелюють усі — як прихильники, так і противники уряду, — причому не завжди підтримка уряду висловлюється в цивілізованих, демократичних формах. Важливо, щоб подібні настрої вловлювалися владою і не були спотворені, щоб усі вони не використовувалися для вузьких партійних інтересів, що суперечить засадам громадянського суспільства.
Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ , полiтолог: — Таким чином можна тільки збільшити число противників Ющенка. З приводу масових акцій — ми проводили вивчення протестних настроїв населення: 20% від тих, хто підтримує уряд Ющенка, готові висловити свій протест у формі підписів під відозвою на його захист. Брати ж участь в акціях підтримки готові не менше ніж 2%, при чому досвід соціологічних досліджень такого роду засвідчує те, що тільки десять відсотків із цих людей насправді реально беруть участь у них, тобто можна говорити про готовність до цих дій лише близько 0,2% дорослого населення. Припускаю, що має бути якесь протверезіння. Нашій політиці, особливо нашій опозиції, бракує розуміння «реальної політики», що означає доступні цілі, конкретні засоби й завдання, які доступні тим або іншим політичним силам.
Володимир ФЕСЕНКО, полiтолог:
— На мій погляд, навряд акція комітету «За правду!» на захист Ющенка виявиться ефективною. Її організатори мають не так багато часу для того, щоб зробити її реально масовою. Такі форми захисту інтересів прем’єра не зовсім політично коректні й можуть викликати різні інциденти. Тут багато що залежатиме від політичної культури самих учасників акцій. Все-таки це є відхиленням від тих норм, традицій політичної культури, які приймаються в демократичному суспільстві. Такі дії віддають політичною романтикою.
