Михайло СВИРИДЕНКО, перший заступник генерального директора ОДТРК «Лтава», Полтава:
— Те, як центральні телеканали висвітлюють цю ситуацію, залежить від того, хто є замовником інформації. По-моєму, інформації про кризу забагато, час уже перейти від галасу до справи. Висновок після перегляду всіх каналів один — щось треба робити, а що саме і як — про це вже повинні думати і адміністрація, і Верховна Рада, і Президент, і опозиція. Що ж до пропорцій, то, на мою думку, висвітленню цих подій приділяється забагато часу. Тим більше, що те, що ми бачимо, подається без реальної підоснови. Зрозуміло, що обнародуванням матеріалів, розміщених на касетах Мельниченка, порушується державна безпека. Ми працюємо на державному телебаченні, і тому повинні виконувати ті вказівки, які нам дані. У неділю дивився «Епіцентр» Піховшека («1+1»). Видно, що він між словами хоче сказати такі речі, які не може, тому що він — людина підневільна. Ленін мав рацію, коли говорив, що жити в суспільстві і бути вільним від суспільства не можна. Саме так ми живемо, так ми діємо і, може, того ми й варті. У «Сільських вістях» дуже правильно написали про зустріч Володимира Литвина з редакцією — там промайнуло поняття «подвійна мораль». І вона не зникає і, напевно, скоро не зникне. Була надія, що повинна зникнути. Принцип «глуха — подалі від гріха» актуальний для дуже багатьох, в тому числі і для нас, журналістів.
Вікентій НЕЧИПОРУК, заступник генерального директора Одеської обласної державної ТРК:
— Не думаю, що наші телеканали недостатньо приділяють уваги висвітленню кризи в країні. На мій погляд, з центральних телекомпаній більше за всіх приділяє увагу цим питанням «1+1». А в областях практично нічого не відбувається — не той масштаб. Коли був сплеск мітингової активності, у нас події відбувалися непомітно, в пародійній формі. Запам’яталася акція на захист Президента, що відбувалася 10 січня. Висвітлювалася вона приблизно однаково: досить зважено, обережно, дозовано. Це не сколихнуло. Немає відчуття того, що у нас відбувається щось насправді. Здається, що це вже не вперше, що ситуація повторюється.
Ігор ШУМИЛО, виконавчий директор телекомпанії «Міст», Львів:
— Те, що ми бачимо на телеекранах, — це не висвітлення. Є, може, більший акцент на одній стороні подачі — державної, президентської. І, на мою думку, дуже багато уваги приділяється цій акції — в тому значенні, що події подаються однобоко, а для однобокої позиції — цього об’єму забагато. Цей час можна було б використати для більш різносторонньої подачі. А зараз телевізійна картинка цієї події виглядає так, немов автори хочуть не інформувати, а нав’язати свою думку. Причому — нав’язати, не аналізуючи.
Ігор ТОЛСТИХ, генеральний директор Донецької обласної державної ТРК:
— Я не вважаю, що наявна ситуація кризи. У Донбасі все тихо, спокійно, народ працює і думає про завтрашній день, спокійний, без війни, без політичних потрясінь. Тому нам трохи дивно стежити по телевізору за тим, що відбувається в Києві. Кожний телеканал висвітлює так, як йому хочеться. Той, хто вважає, що є криза, намагається її нагнітати. Той, хто вважає, що немає кризи, доводить, що її немає. Серед останніх — «Інтер» і УТ-1. Зважена середня позиція — у «1+1». Ну, і Новий канал, який бачить в цьому кризу. Я б відзначив, що в основному центральні канали висвітлюють київське життя. Напевно, при цьому виходять з того, що регіональні новини — це доля регіональних телекомпаній. «1+1», «Інтер», СТБ, УТ-1 — я переглядаю всі інформаційні повідомлення, щоб на якомусь каналі почути якийсь новий штрих або нову подію. Різниця між ними — в черговості подачі новин і в коментарях до них.
Я був у Києві, на Хрещатику. Подивився своїми очима на це наметове містечко, поспілкувався з його мешканцями і бачу, що ця акція гасне, вона штучно підтримується, а, власне кажучи, — нічого не відбувається.
Тетяна КРАСИКОВА, президент «Чорноморської телерадіокомпанії»:
— ЗМІ в основному міксують інформацію. Оскільки наша телекомпанія транслює російські новини, мені здається, що Росія висвітлює події повноцінніше, гостріше.
Лариса ЄВСЄЄВА, директор телекомпанії «Репортер», Одеса:
— Ми розуміємо, на кого ми працюємо і уявляємо, які інтереси захищаємо. На жаль, ЗМІ сьогодні не є «четвертою владою», тому що кожний має за плечима своє політичне угруповання. Треба корінним чином вирішувати питання незалежності ЗМІ за допомогою незалежних політично інвестицій, економічної підтримки, акціонування, підписки, щоб кожна газета змогла самоокупитися, щоб за спиною не маячили «грошові мішки». Адже, об’єднавшись, незалежна преса може зробити набагато більше, ніж політична влада.
У центрі є телекомпанії, одні з яких більше приділяють уваги висвітленню кризових питань, інші — менше. Ми ж дивимося на Київ здивованими очима: до областей інформація доходить по ланцюговій реакції. Я була у Києві під час мітингів і бачила наметові містечка. Ніхто не хоче, щоб в Одесі відбувалися такі події. Але за Київ дуже боляче. Людям ніколи звертати на це увагу, вони працюють. Тільки коли в Одесі почали притискувати торговців і човників, хотіли збільшити митний збір на ввезення товарів на Привоз, «7-й кілометр», була демонстрація, люди організовано вийшли на площу. Народ дуже активний, коли йому наступають на горло.
Валентин ТАРАНЕНКО, головний редактор газети «Днепр вечерний»:
— Вважаю, що всі канали повної інформації не дають, а хотілося б більше чути точку зору і влади, і опозиції. УТ-1 висвітлює, в основному, позицію влади. Від нього хотілося б мати більше позитиву, наприклад, як має намір реагувати, крім закликів, уряд, Президент. Ситуація, на мій погляд, пущена на самоплив, якось само собою заспокоїться. Перший канал — президентський, але він же державний канал, тому, можливо, повинен більше висвітлювати діяльність уряду і Верховної Ради. «Інтер» — практично однаковий, на мій погляд, з УТ-1, з невеликою поправкою. СТБ відображає думку протилежної сторони — мітингуючих, ігноруючи владу. Якщо СТБ хоче бути незалежним, то повинен бути не таким однобоким у викладі. Новий канал я б не став коментувати, на мій погляд, вони висвітлюють ситуацію слабо. Канал ICTV ще не зайняв яскравої позиції. Їх круглий стіл — спроба нейтральної позиції. Часом не зрозумієш — за владу вони, чи за опозицію. Піховшек у виборчу кампанію працював активніше, а зараз пішов зі своїм «Епіцентром» в м’яке підпілля. Позиція Вадима Долганова (УТ-1) дуже суперечлива, але мені він подобається тим, що його позиція зрозуміла.
Чим закінчиться нинішня кризова ситуація в країні, які треба робити дії — про це треба говорити сьогодні. Якщо раптом ЗМІ припинять про це говорити, скоротять об’єм подачі матеріалу, то у людей складеться думка, що їм закрили рота. Так що, думаю, про це сьогодні говорити треба. Незалежно від того, схвалюєте ви дії опозиції чи засуджуєте.
