Днями Верховна Рада України прийняла закон, згідно з яким порушникам порядку, які хочуть нажитися на вивезенні з Чорнобильської зони металобрухту, дерева, грибів, ягід тощо, загрожує кримінальна відповідальність — від трьох до п’яти років. На думку працівників зони відчуження, прийняття цього закону є лише малою частиною від тієї уваги та допомоги, в яких нині мають потребу працівники ЧАЕС та дев’яти підприємств. У зоні відчуження існує ціла системна криза — фінансова, виробнича та екологічна — і вона несе загрозу не лише працівникам зони відчуження, а й безпосередньо киянам, вважають енергетики.
Як наголосив керівник атомпрофспілки Чорнобильської територіальної профспілкової організації Микола Тетерін, який пропрацював в зоні відчуження 19 років, грунти (а це 260 тисяч квадратних кілометрів) ще залишаються дуже забрудненими, особливо верхні 50 сантиметрів. Тут трапляються паводки, через які стронцій та цезій вимиваються у Прип’ять. «Нам уже пропонували віддати частину відчуженої території під сільські господарства, для полювання, — розповів Микола Тетерін. — Але як це можна зробити, якщо досліди наших фахівців показують, що вміст радіонуклідів у городині «самоселів» у середньому удвічі більший за норму. Були випадки, коли дозиметристи вилучали в бабусі гриби, яка збиралася везти їх із зони до Києва, і кваліфікували їх як «радіоактивні відходи». Хочу наголосити, що дуже високим є рівень радіації не лише в грибах. У рибі, виловленій в Прип’яті, рівень радіонуклідів перевищує допустимі норми в шість разів. Особливо ж небезпечно їсти м’ясо диких звірів: у м’ясі лося вміст радіонуклідів перевищує норму в 6— 14 разів, у м’ясі дикого кабана — в 36. Це стосується й ягід: у нас були випадки, коли дозиметристи заміряли в чорниці рівень радіації збільшений у 100 разів. Так само «дзвенить» й деревина з чорнобильських лісів — не раджу нікому мати з нею справу».
Продукти харчування — далеко не єдина проблема. Як стверджують працівники одного з енерговиробничого комплексу Чорнобильської зони, дуже погана ситуація, яка безпосередньо загрожує Києву і області, склалася із трьома могильниками атомних відходів. Два з них розташовані на березі Прип’яті, а третій, в який свого часу скинули 18 тисяч металевих контейнерів, трохи далі. Усі вони, як стверджують фахівці, зазнають постійного підтоплення. Тобто час від часу відходи змиваються безпосередньо у Прип’ять. Паралельно із таким забрудненням поверхневих вод, існує дуже серйозна небезпека забруднення підземних вод, наголошують фахівці. З одного боку — її несуть погано захоронені радіовідходи, з іншого — тисячі незакритих свердловин у самій зоні, які теж є дуже забрудненими.
Провину за такий стан речей працівники Профспілки енергоатомщиків покладають на скорочене на третину фінансування. У середньому не вистачає 30 мільйонів гривень. Як наголошують самі працівники, наразі їм для повноцінної роботи не вистачає транспорту, техніки, спецодягу для водіїв, які возять радіоактивні відходи, навіть продуктів. Зрештою, працівники зони відчуження скаржаться на відміну надбавки до зарплати та премії. «З зони возили, возять і будуть возити радіоактивні «залізяки», якщо сержант міліції отримуватиме 700 гривень», — переконаний голова Чорнобильської атомпрофспілки.
Оскільки звернення в Міністерство праці та соціальної політики та Міністерство з надзвичайних справ результату не дали, працівники зони відчуження хочуть вдатися до найпопулярнішого нині в Україні способу привернення уваги — акцій протесту під стінами Кабінету Міністрів і Верховної Ради та планують це зробити в кінці березня.
