Ця історія хоч і потрапила днями у поле зору ЗМІ, однак, взагалі-то, типова: з подібною проблемою стикаються, чи у будь-який момент можуть зіткнутися, близько 1,5 мільйона українських сімей, що проживають у відомчому житлі. Вражає розв’язка: постраждали чотири жінки (одна отримала черепно-мозкову травму).У селі Чабани голова наглядової ради ВАТ «Київсільмаш» свідомо протаранив колону мешканців гуртожитку належного заводовi, які у відчаї вийшли пікетувати підприємство…
…На сходовому майданчику — двоє дверей; за ними — праворуч і ліворуч тягнуться довгі, давно не фарбовані коридори (де сушиться білизна, стоїть взуття, зберігається частина господарського начиння і т.д.), що ведуть в одну загальну обшарпану кухню і п’ять 12-метрових кімнаток. У багатьох із них туляться сім’ї з трьох осіб. Неважливо, що декому з «дітей» — вже час заводити свою сім’ю…
Кажуть, капітального ремонту в «общазі» за весь час її існування (з 63-го року) так і не було: у це віриш, споглядаючи закопчені шпалери, облуплену фарбу, плити, в яких із чотирьох працюють одна-дві конфорки, стіни, що їх скрізь вкриває грибок. У квартирі одного з під’їздів до коридорної стіни дітей взимку бояться підпускати: постійно мокра, вона до того ж б’є струмом. Загалом, картинка вельми відповідна описові «радощів» соціалістичного комунального співіснування. Однак нехай і дещо продірявлений — але дах над головою у співробітників заводу «Київсільмаш» і працівників соціальної сфери села Чабани Київської області все ж є.
За ремонт підприємство вирішило- таки взятися: в одному зі звільнених від жителів блоків (процес супроводжується обіцянкою — власне, так і має бути згідно iз законом — пiсля закінчення робіт усіх мешканців повернути на місце) щосили впроваджується горезвісний «євростандарт». До речі, згадаємо про те, що реконструкцію, за твердженням місцевих жителів, розпочали без дозволу відповідної архітектурної установи. А ось природна недовіра, яка базується на десятках історій зі схожими відселеннями і подальшими невселеннями, посилилася, коли до гуртожитку почали заходити люди …з метою подивитися на житло, що продається за оголошенням. А багатьом, хто поки ще залишився в «общазі» жити, але не працює на заводi, підвищили вартість проживання до 180 гривень. Нагадаємо: за кімнатку 12 квадратних метрів на сім’ю. Як говорять компетентні люди, один з численних законодавчих документів, що народився у державі, передбачає встановлення плати за «ліжко- місце» (комунальні послуги сюди не входять) у розмірі 60 гривень. Нібито — як з розрахунку на цю сім’ю — все сходиться. Ось тільки чомусь тикання під ніс розпорядниковi житла паперів, що свідчать про наявність пільг, у Чабанах не діє . А це вже точно не по закону, нехай навіть і недосконалому.
У двох селах, об’єднаних однією сільрадою, — 8 тисяч жителів. У розпорядженні місцевих органів влади досить велика для таких населених пунктів соціальна інфраструктура: дві медамбулаторії, два дитячi садочки, дві бібліотеки, музична школа. Взагалі, з житловим метражем для бюджетників — ціла проблема: Чабани у даний момент залишаються без послуг одного з лікарів, оскільки сім’ю останнього нікуди поселити. У горезвісній «общазі» — мабуть, як тонкий натяк, — на три дні нещодавно відключили світло, а дві третини сімей там — працівникiв соціальної сфери…
Позавчора посадові особи з пікетниками зустрілися. Законність чи незаконність нових комунальних тарифів буде визначати спеціально створена комісія (куди увійдуть і жителі будинку).
А також пообіцяли прослідкувати за тим, щоб чабанівський гуртожиток надалі використовувався, як то кажуть, «за цільовим приназначенням». Інша сторона конфлікту — директор «Київсільмашу» та глава наглядової ради, який таранив колону пікетників, Микола Лобос — на зустріч не прийшли. Перший «завернув за ріг», побачивши телекамеру; другий, як запевняють, відмовився надати машину працівникам державтоінспекції для перевірки, а крім того, подав зустрічну заяву про факт нападу на його машину…
ЗАМIСТЬ ПIСЛЯМОВИ
…Результати тематичної перевірки у першому кварталі минулого року Держкомітету з питань технічного регулювання і споживчої політики приголомшують: порушення виявили у 87% об’єктів відомчого житла (тобто у 231 із 265 будинків). Головним чином порушуються кінцеві терміни невідкладної ліквідації виявлених або заявлених несправностей елементів житлового будинку, санітарні норми проживання, тарифи на оплату житла, порядок їх ремонту та утримування. Ситуація нерідко перетворюється на класичне замкнене коло: невиплата зарплат працівникам підприємства — несплата за комунальні послуги останніми — неможливість знайти кошти на реставрацію та капремонт будинків.
Законом від 1999 року «Про передачу об’єктів права державної і комунальної власності», звичайно, передбачено перехід відомчих будівель на баланс муніципалітету і територіальних органів влади. Але останні далеко не завжди горять бажанням брати на плечі зайвий тягар. Крім того, зміна балансів може статися тільки за умови пайової участі в розмірі 30% від суми утримання будинку для його колишнього господаря, на що нерідко у цього господаря коштів немає. Ще більш істотний нюанс: власники не завжди прагнуть віддати. По-перше, закон дозволяє зміну балансів за умови обопільної згоди сторін. По- друге, законодавчі «дірки» дозволяють 47-му статтю Конституції, що гарантує кожному громадянинові право на житло, обійти. Наприклад, численні поправки до ще радянського Житлового кодексу мало останньому допомогли: кімнати у гуртожитках сімейного типу приватизувати поки що не можна, про самі ж будинки там не сказано нічого. А ось зміни 2002 року до згадуваного Закону «Про передачу об’єктів права…» приватизацію квартир уже дозволяють. Закон про власність — дозволяє підприємствам користуватися будівлями на власний розсуд. У свою чергу, у документі про «Передачу об’єктів…» йдеться приблизно про наступне: якщо на базі підприємства створюється будь-яке чергове АТ, відомче житло передається йому лише в управління, але не переходить у власність. Але для «керівників» останній нюанс часто залишається «за кадром», як й інша норма — заборона виселяти, не надавши іншого рівноцінного (!) житла. За однією з постанов Верховного Суду — такого, яке дозволило б зняти людину з квартирної черги.
Уповноважений у правах і свободах людини Ніна Карпачова не так давно направила прем’єр-міністру країни звернення, в якому вказувалося на систематичне порушення конституційних прав співгромадян. Схожий документ прийшов від п’яти депутатів і у Фонд держмайна. Відповіді, у яких iз необхідністю узгодити законодавство верховні мужі погоджуються, уже отримано. Тим часом «гаряча лінія» Мін’юсту (тел. 253-75-89) продовжує отримувати десятки скарг від «відомчих».
