Перспективи хорошого врожаю дивним чином позначаються на сфері сільськогосподарського виробництва України. Вчора, наприклад, відбулася прес-конференція на тему «Аграрії б’ють тривогу! Податкові інновації завдадуть селянам збитків у 5 мільярдів гривень». У той же день Українська зернова асоціації звернула увагу країни на ще одну і, мабуть, не меншу загрозу.
Херсонська облдержадміністрація видала розпорядження, яким, порушуючи низку законодавчих актів, обмежуються права господарів зерна вільно розпоряджатися своєю власністю. УЗА б’є тривогу з приводу можливої фрагментації внутрішнього ринку. На її думку, заборона вільного пересування сільськогосподарської продукції територією України може мати негативний вплив на продовольчу безпеку країни, створюватиме регіональні надлишки та дефіцити продовольчого зерна, заважатиме вільному його переміщенню напередодні посівної кампанії, створюватиме передумови для масових судових позовів, заважатиме вільному та прозорому ціноутворенню на ринку. Особливою небезпекою є те, вказують фахівці УЗА, що таке рішення органів місцевої влади може спровокувати низку подібних розпоряджень у інших областях. А це призведе до неможливості застосування загальнонаціональних важелів впливу на стан зернового ринку, знизить ефективність інтервенційних закупівель зерна Аграрним фондом, призведе до обмеження пропозиції зерна в регіонах, які не спеціалізуються на вирощуванні продовольчого зерна. Розпорядження херсонських властей може стати на перепоні експорту зерна з України, і, як наслідок, будуть зірвані зовнішньоекономічні контракти, через що постраждає імідж України як країни експортера.
Асоціація вважає необхідним, навпаки, покращувати умови транспортування українського зерна, сприяти його вільному переміщенню на внутрішньому ринку між регіонами країни. Окрім іншого, це дасть змогу підвищити доходи виробників сільгосппродукції, вважають у зерновій асоціації.
Однак голова Херсонської облдержадміністрації Борис Сіленков поставив свій підпис під документом, який виходить далеко за рамки однієї лише турботи про наповнення місцевого продовольчого ринку. Дане рішення слід розглядати ще й як, можливо, не свідоме, але цілком реальне прагнення дезінтегрувати економіку, перетворити країну на федерацію окремих князівств, які не тільки конкуруватимуть, а й ворогуватимуть між собою.
В країні велике занепокоєння зазвичай викликають окремі рішення місцевих рад щодо мовного питання. Згоден, це також небезпечно. Але, насправді, найбільшу загрозу єдності країни становлять рішення, які розділяють країну за економічними ознаками. Сьогодні, скажімо, Херсон не дозволив переправляти своє зерно у Закарпаття, а завтра Донецьк видасть розпорядження, що забороняє постачати до Миколаєва металеву арматуру (бо, бачте, не можна зупиняти будівництво у рідній області). Виставимо на дорогах і залізницях контрольні пости... Що далі? Якщо так піде, то навіть за однієї мови, але за роз’єднаної економіки вже незабаром важко буде знайти на карті світу нинішню нашу державу.
Тим часом не допустити цього зовсім не важко. Конституція і закони країни дають відповідним органам усі необхідні повноваження. Цитуючи Конституцію, слід почати зі статті 17, яка вказує, що «захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу». А от у статті 19 нашого Основного закону йдеться про те, що «правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Далі можна навести ще й кілька законів, порушених вищенаведеним розпорядженням. Стаття 5 Закону «Про підприємництво» наголошує, що цей вид діяльності здійснюється на основі принципу самостійного формування планів та вибору постачальників і споживачів... Стаття 9 Закону «Про зерно та ринок зерна» вказує на недопущення обмежень у пересуванні зерна та продуктів його переробки...
Чому ж наші чиновники безкарно порушують ці засадничі статті? Сподіваємося, тут немає злих, а лише добрі наміри. Однак саме вони, вчинені з порушенням законодавства, можуть завести нас якщо й не до пекла, то неподалік від нього.
