У суботу, як тільки дізнався про авіакатастрофу, написав ці рядки в свою газету. Сподіваюсь, що вони дійдуть до адресата.
Катинь тривожить серця людей від початку квітня 1943 року, коли гітлерівські газети поширили відомості про масові захоронення польських офіцерів в районі Смоленська. Для поляків це трагедія на всі часи, і вони зробили все, щоб зібрати інформацію про сталінський злочин і оприлюднити її в сотнях публікацій.
Подібних злочинів проти людства в ХХ ст. було немало. Що є спільним в діях Сталіна, Гітлера та інших? Абсолютна зневага до життя людини, цілковита нелюдськість, усвідомлення особистої безпеки, які б страхітливі накази не віддавались. Але цивілізоване людство в ХХІ ст., й передусім його політична й культурна еліта, повинні усвідомити, що такі злочини не можуть кинути найменшу тінь на країну, яку очолювали злочинці, на народ, із якого вони вийшли, на релігію, яку вони сповідували. Їх треба пам’ятати, але тримати в пам’яті в своєрідному коконі, відрізати від всіх коренів. А головне — пам’ятати їхні жертви, передавати пам’ять про них нащадкам.
Що можна було б зробити в ці дні, коли всі ми приголомшені авіакатастрофою під Смоленськом? Можливо, це фантастична ідея, але я впевнений, що вона спрацює, якщо буде реалізована. Йдеться про те, щоб польський сейм в цій стресовій ситуації законодавчо визнав непричетність сучасної Росії та її народу до катинського злочину, а можливо, й до всіх злочинів сталінського режиму щодо поляків — їх відразу й не перелічиш. Без будь-яких переговорів із Росією, цілком і повністю. Цим самим Сталін і всі ті злочинці, які перебували в його силовому полі і поставили свої підписи під наказом про знищення польських офіцерів, будуть закапсульовані. Якщо Росія після цього відмовчиться, таке мовчання лунатиме гучніше будь-якого набату. Адже катинський злочин — весь на виду, завдяки колосальній праці польських інтелектуалів. Його не можна заперечити або виправдати, його можна тільки замовчати. Так, наприклад, як замовчують фільм А. Вайди.
