Учора вранці у Києві, в Подільськомy районі, в під’їзді будинку по вулиці Введенській (колиш. Ратманського), був виявлений вибуховий пристрій, що складається з 300 грамів речовини, «схожої на тротил», учбової гранати РГД-5 і годинникового механізму. Пакет був схований у поштовій скринці на першому поверсі, при виході з будинку. На першому поверсі цього ж під’їзду знаходиться редакція газети «Бульвар».
На брифінгу в столичному управлінні МВС в.о. начальника главку Юрій Черкасов розповів, що мешканець однієї з квартир, виймаючи пошту, виявив у сусідній поштовій скринці згорток з дротами, що стирчали з нього. Мешканець (до речі, відповідальний працівник митниці) покликав двірника, вони подзвонили в міліцію. Спецгрупа прибула на місце події близько 9 ранку і знешкодила пакет. Розмінування закінчилося о 9.23, а о 9.25 на механізмі спалахнула лампочка. За версією Ю.Черкасова, в цей момент повинен був пролунати вибух.
Ю.Черкасов не став ділитися з журналістами версіями та підозрами, що виникли. Не спростував він і ряд версій, які виникли у журналістів. Серед них — спроба замаху на згаданого працівника митниці, спроба висадити газету «Бульвар», кримінальні розбірки, хуліганство. Викликало явне здивування дивне розміщення бомби: поштові скриньки розташовані в такому місці, що вибух, мабуть, зробив би мінімальне руйнування, не кажучи вже про жертви — якщо тільки вони не проходили б повз ці скриньки . Тому було задане питання, чи не можна розглядати цю «бомбу» в світлі підписної кампанії, що наближається? Ю. Черкасов відповів, що і це буде розглядатися як одна з версій.
Прозвучало питання і про те, чому при першому повідомленні про смертоносну знахідку о 12 годині дня канал «Інтер» заявив, що цей вибуховий пристрій був виявлений у приміщенні, де розташована газета «День»? Міліція сприйняла цю інформацію «Інтера» зі здивуванням, оскільки нічого подібного нікому не заявляла. (Відкинув цю інформацію і заступник чергового Подільського управління МВС В. Безнощук, до якого звернулася редакція «Дня»).
Ю. Черкасов також повідомив, що з вівторка особистий склад столичного Управління МВС переведений на посилений варіант несення служби, на вулицях з’явилося набагато більше міліції. Вводиться певний режим перевірки автотранспортних засобів, буде проводитися ряд оперативних заходів, спрямованих на «пошук і затримання гастролюючого та іншого злочинного елемента». На запитання журналіста «Дня», чи пов’язані ці заходи з виявленням вибухового пристрою і зникненням Георгія Гонгадзе, Ю.Черкасов відповів, що «осінь — це не тільки посилення політичних та економічних процесів, це й різке збільшення чисельності кримінальних випадків. Бандити також відпочили...». До речі, як повідомив Ю. Черкасов, з учорашнього дня пошуками Георгія Гонгадзе займається й Інтерпол.
Після брифінгу журналіст «Дня» навідався до будинку, в якому була знайдена «бомба». У самій редакції працювали оперативники, знімали «пальчики» у співробітниць.
КОМЕНТАР «Дня»
Учора об 11.45 до начальника охорони газети «День» Миколи Стеценка зателефонував випускаючий редактор передачі «Подробности» («Інтер») Олександр Пилипець і запитав про те, чи справді в офісі нашої газети знайдено вибуховий пристрій. Висловивши свій подив, Микола Стеценко дав негативну відповідь, оскільки нічого подібного у нас виявлено не було. У свою чергу, пан Пилипець відмовився назвати джерело недостовірної (як було йому абсолютно чітко заявлено) інформації, пославшись на її конфіденційність.
А о 12.00 в ефір вийшов випуск «Подробностей», у кінці якого ведуча Світлана Леонтьєва повідомила, що до них із конфіденційних джерел надійшло повідомлення про те, що по вулиці Ратманській в офісі газети «День» було виявлено кілька кілограмів тротилу. За словами ведучої, працівники редакції газети «День» відмовилися коментувати цю інформацію.
Наш читач уже знає, що насправді вибуховий пристрій було виявлено 26 вересня в одному з поштових скриньок у під’їзді житлового будинку, в якому орендує приміщення газета «Бульвар» (а не «День», редакція якого знаходиться на вулиці Тимошенка). Нас же, газету «День», зрозуміло, цікавило одне запитання: чому замість газети «Бульвар» було названо газету... «День»? Зрозуміло, нас це цікавило аж ніяк не внаслідок явної несхожості наших редакційних політик, назв, образу тощо. Хотілося зрозуміти, що це: або чийсь непрофесіоналізм, або чийсь злий намір?
На думку представників «Інтера», просто через оперативність сталася помилка (як сказав заступник шеф-редактора інформаційно-аналітичної служби телеканалу «Інтер» Олексій Мустафін, «технічна помилка»). Начальник відділу кримінальної хроніки Людмила Островенко, яка і повідомила для випуску «Подробностей» інформацію про вибуховий пристрій, підтвердила це «Дню». Однак, погодьтеся, той факт, що, незважаючи на оперативність, випускаючий редактор Олександр Пилипець все-таки встиг зателефонувати до редакції «Дня» і отримати вичерпну інформацію про те, що ніякого тротилу в нас не виявлено, свідчить про те, що помилка плавно переросла у свідоме поширення недостовірної інформації.
«День» не схильний драматизувати ситуацію. Слава Богу, що вибуховий пристрій було вчасно виявлено і знешкоджено, може, колись наші правоохоронні органи знайдуть і сліди тих, хто підклав цей пристрій, і сліди тих, хто це замовив... Може, колись ми зрозуміємо, чи був зв’язок між ланцюгом подій, які, погодьтеся, якось дивно нагнітаються: зникнення Георгія Гонгадзе — повідомлення про конституційний переворот, що готується, — виявлення вибухового пристрою в приміщенні «Бульвару»... Все це — на фоні відповідного активного обговорювання в суспільстві (парламенті) роботи наших правоохоронних органів (МВС, СБУ), зокрема їх критики.
Проте не менш важливим є те, про що «День» писав весь минулий тиждень у зв’язку із зникненням Георгія Гонгадзе: дуже часто саме непрофесіоналізм самих журналістів стає однією з можливих причин негативних подій. Зрештою, добре, що цього разу, в ситуації з вибуховим пристроєм, справа обмежилася для нашої газети лише якимось десятком дзвінків тих, хто, почувши недостовірну інформацію «Інтера», стурбувався, що ж сталося з нами. З іншого боку, як ми вже зазначали, навіть та єдина озвучена зараз політична версія інциденту з Георгієм Гонгадзе: «Волков — вороги Волкова» — не могла б існувати, якби в Інтернет-газеті «Українська правда» дотримувалися канонів професійної журналістики: надавати право відповіді тому, кого критикують, подавати кілька поглядів на події тощо.
Чи не попереджають знову нас усі ці події: непрофесіоналізм журналіста — це небезпечно. Не менш небезпечно, аніж тиск на нас, ЗМІ, з боку політиків, рекламодавців тощо. А може, це якраз взаємопов’язані речі: сила тиску залежить від ступеня авторитетності преси в суспільстві. Чи можуть непрофесіонали мати авторитет? А якщо авторитету немає — то вже, вибачте, не скаржтеся й на відповідне до себе, преси, ставлення, що не має нічого спільного зі ставленням як до «четвертої влади».
P.S. У випуску «Подробностей» о 18.00 учора телеканал «Інтер» приніс своє вибачення газеті «День» за поширення неточної інформації. Ми вважаємо конфлікт вичерпаним. Проте ми знов-таки підкреслюємо, що справа не у витрачених нервах, а в тому, що внаслідок цієї неточності міг бути запущений набагато складніший механізм, після чого ми могли б знову тільки запитувати: «кому це вигідно?»
