У Віктора Ющенка, безумовно, більше шансів отримати довіру парламенту, ніж у попереднього кандидата. Тепер відомі фракції, якi заблокували тоді позитивне рішення. Крім лівих, які перебувають у опозиції, це були соціал-демократи, «Відродження регіонів» і «Трудова Україна». Але демонструвати ще раз незгоду з позицією Президента (після проведених ним консультацій) не дуже логічно. Тим більше, що Президент недвозначно дав зрозуміти, що якщо не буде уряду, то парламент має всі шанси бути розпущеним. Незгода з Президентом вдруге, а то й втретє може привести до конституційної кризи...
Немає питання про професійні та людські якості В.Ющенка. Питання в тому, чи вдасться йому, однаково як і будь-якому іншому прем'єру, забезпечити ефективну роботу уряду, що можливо лише при розширенні повноважень, включаючи й повноваження самого прем'єр-міністра. Зробити це можна тільки зі згоди глави держави. Якщо прем'єр отримає можливість визначати ключових міністрів і впливати на призначення їхніх заступників, що сьогодні, на жаль, є прерогативою Президента, то тоді його шанси зростають.
Різні думки про майбутніх спадкоємців В.Ющенка на посаді голови НБУ належать до категорії гіпотез — адже місце ще зайняте. Але все ж досить великі шанси має Ігор Юшко — професіонал банківської сфери, який багато чого зробив для прийняття закону про Нацбанк. На місці міг би бути й Сергій Тигипко, але було б правильно, якби він продовжив ту роботу, якою він раніше займався в уряді, й допоміг Віктору Андрійовичу... Є ще Богдан Губський, він професіонал, який непогано орієнтується в питаннях фінансів, ринкової економіки, управління зовнішнім боргом, податкової політики, інвестування. Але, з моєї точки зору, Нацбанком повинна управляти людина, яка має практичне уявлення про роботу банківської системи. У Б.Губського більше перспектив реалізувати себе в ролі міністра фінансів або економіки, хоча поки, мені здається, Ігор Мітюков на місці, і його роль у майбутній реструктуризації боргів важко переоцінити.
Чи сприятиме нинішнє висунення Віктора Андрійовича його подальшій політичній перспективі? Посада прем'єра робить її більш широкою. Це — політична посада. Але ситуація непроста. Є небезпека дефолту, хоч є й теоретична можливість його уникнути. Мені не здається таким уже страшним навіть рішення про дефолт. Приклад Росії показує, що за цього з'являються свої плюси. Є можливість кардинально ревізувати борги, зрозуміти їх джерела, що лежать у сфері неефективного управління енергетикою, зробит и спробу списати частину з них, щоб полегшити тягар держави. Але є завдання, що навіть складніше за загрозу дефолту. Це — побудова діяльності уряду на нових принципах, що відкидають його втручання в економіку, в діяльність господарюючих суб'єктів. Якщо цього вдасться добитися, то В.Ющенку буде забезпечено підтримку політичних сил. Природно, для цього йому буде потрібна надійна команда. Залишитися в даній ситуації одному значить ослабити свої політичні перспективи.
21 грудня парламент має дати згоду Президенту на призначення прем'єр-міністром України голови Нацбанку Віктора Ющенка або ж відхилити цю кандидатуру, давши старт третьому туру «прем'єріади».
У зв'язку з цим виникають наступні запитання: яке рішення ухвалить Верховна Рада, хто в цьому випадку посяде більш ніж відповідальну й навіть ключову посаду керівника Нацбанку, що буде з подальшою політичною кар'єрою В. Ющенка з огляду на реальність дефолту і традиційну роль «крайнього» для прем'єра?
Відповіді на ці запитання — у коментарях народних депутатів, банкірів, фінансистів.
КОМЕНТАРі
Заступник голови Нацбанку Ярослав СОЛТИС:
— Найбільші шанси, які б міг мати будь-який претендент на посаду прем'єра, має Віктор Ющенко. Я не знаю, хто може бути його наступником у Нацбанку. Сьогодні немає реальної людини з ринковим мисленням, яка б могла забезпечити поступ уперед. Проблеми сьогодні не від банку. Стабільність грошей — це як клімат, але рослині для життя потрібні й інші фактори, принаймні земля, грунт. Необхідні дії із грошима зроблено — є стабільна валюта. Проте її стабільність постійно зазнає ударів унаслідок некоректних дій державних органів, уряду: роздача безоплатно товарно-матеріальних цінностей, майна, енергії, газу, нерозрахунки за метал, інші товари. У сільське господарство вклали 5 млрд. гривень, а віддачі — нуль. Усі колгоспи збиткові, а фермерські господарства мають прибутки. Навіщо нам робити уколи в протези, якщо ліків мало? Проблема у нас в уряді. Немає спеціалістів із ринковим баченням розвитку. Продовжуються технології адміністрування, створюються нові безмайнові структури, які займаються торгівлею, тобто тим, чим слід займатися комерсантам.
Для працівників Нацбанку призначення Віктора Андрійовича на нову високу посаду — це якоюсь мірою траур. Він уособлює стабільність колективу, стабільність гривні, стабільність грошової системи. Чи не бере на себе, погоджуючись стати прем'єром у нинішніх складних умовах, В.Ющенко роль камікадзе? Це вже його треба спитати. Я гадаю, що він гідний нової посади.
Народний депутат Богдан ГУБСЬКИЙ:
— Віктор Ющенко зарекомендував себе фахівцем у галузі фінансів та економіки. Нацбанк проводив зважену, послідовну політику реформування фінансової сфери. Він має всі можливості, щоб розгорнути цю роботу в більшому масштабі, включаючи макро- і мікроекономіку. Я не можу говорити за весь парламент. Наша фракція це питання обговорюватиме в понеділок. Однак я, як депутат, вважаю, що Віктор Андрійович може успішно працювати на цій посаді в разі його затвердження в парламенті. Кабмін має очолювати людина, котра діє в напрямі реформування економіки. Ця лінія викладена в програмі дій Президента, підтверджена його промовою на засіданні координаційної ради по боротьбі з корупцією. І це нормально. На чолі уряду стоятиме людина, яка присвячує життя реформуванню економіки і зможе проводити цю роботу послідовно та жорстко, з урахуванням соціально-економічних реалій. Адже саме через непослідовність реформ ми й отримали нинішні негативні наслідки. Щодо наступника В.Ющенка, то право вносити кандидатури має лише Президент, і не етично йому підказувати.
Голова представництва Світового банку Грегорі ЄДЖЕЙЧАК:
— Економічні перетворення в Україні вимагають створення сильного уряду реформаторів, до якого мають увійти енергійні люди, які усвідомлюють, що ринок для України — це добре. Таких людей небагато, але вони є.
Г. Єджейчак, повідомляє Центр журналістських досліджень, відмовився назвати прізвища, але не без іронії зазначив, що зараз для цих персон висловлювання його думки подібне «поцілунку смерті». В той же час Г. Єджейчак дав зрозуміти, що прем'єром повинна стати людина, яка має досвід роботи в уряді, яка вже знає, як треба працювати в конкретних структурах і з конкретними людьми. «Я думаю, всі й так розуміють, хто відповідає таким характеристикам», — сказав він. Вiталiй КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
ДО РЕЧІ
Голова Нацбанку України Віктор Ющенко: (Відповідаючи на питання про згоду виставити свою кандидатуру на посаду прем'єр-міністра. — Авт. ).
— Дати відповідь на це питання поки ще не можу, оскільки є різні відчуття. Офіційно я цим питанням ще не займався. А зараз треба, звісно, провести консультації, в тому числі у Верховній Раді. Моє завдання сьогодні — вичленити й сфокусувати акценти, що формують мою позицію й необхідні мені для прийняття рішення по суті, оскільки ви знаєте, що я ніколи не симпатизував політиці й вона для мене ніколи не була головним у житті. Саме тому я не розглядаю це як певний комплімент моєї кар'єри. Серце говорить одне, голова — інше. Це все різне, й це складне почуття. Просто хотілося б поступити чесно, — повідомляє Інтерфакс-Україна. «Вони (політичні сили. — Авт. ) повинні зрозуміти, — зазначив В.Ющенко, — що до цього вони були в опозиції змін. Причому я це говорю не про лівих, а, швидше, про праві сили. Це їм не вистачило розуміння того, що їхнє кредо — політична відповідальність за зміни в Україні».
На думку В.Ющенка, готовність здійснювати радикальні зміни в економіці України «повинна відчути не якась одна особа, має бути командне мислення, спрямоване на проведення реформи. Персона прем'єра, на мій погляд, не є вже такою ключовою, якщо є хороша політична воля й гідна команда».
Він також висловив думку, що в Україні для ефективного проведення реформ «завжди не вистачало політичної підтримки й політичної відповідальності, оскільки попередні прем'єр- міністри «зійшли» не тому, що ці люди не хотіли поліпшень, а тому, що в реалізації їхньої політики було дуже багато моментів, що не отримали публічної підтримки й публічної відповідальності». «Я не хочу переконувати, що роль особистості в історії така вже мала. Але в цьому випадку йдеться, безумовно, про колегіальність у самому широкому розумінні».
Віце-прем'єр Сергій Тигипко заявив у п'ятницю на прес- конференції в Києві: «Віктор Ющенко — це найвдаліший вибір, який можна було зробити в Україні, враховуючи всі чинники, які впливають на економіку країни». «Ми весь час підкреслювали, що зараз прийшов час не реформаторів в уряді, а реформаторського уряду», — підкреслив він. Відповідаючи на запитання про його перспективу увійти в уряд у разі призначення прем'єром Віктора Ющенка, С.Тигипко сказав: «Якщо буде запропонована програма радикальних реформ, то зроблю все можливе, щоб працювати з Ющенком, у разі його згоди бачити мене своїм колегою».
