Завтра в українському парламенті передбачається розглянути в другому читанні урядовий проект держбюджету на 2007 рік, зареєстрований 1 грудня. Для розрахунку бюджету використовувалися наступні прогнозні показники: зростання ВВП — 6,5%, інфляція — 7,5% і курс гривні 5,1 грн./$1. Прибутки головного кошторису країни збільшилися порівняно з початковим варіантом на 5,4% — до 147,8 мільярда гривень, витрати — на 5,1%, до 161,3 мільярда. Але граничний розмір дефіциту держбюджету-2007 не змінився й становитиме 15,1 мільярда гривень. І це, схоже, одна з уразливих бюджетних точок, оскільки приватизаційний список, за допомогою якого планувалося покривати дефіцит і який має реалізувати Валентина Семенюк, ні в кого не викликає особливого ентузіазму.
І все ж таки зростання економіки дало змогу закласти в бюджет збільшення мінімальної заробітної плати з встановленого на 1 грудня 2006 року рівня у 400 гривень на місяць до 420 гривень — з 1 липня й 450 гривень — з 1 грудня 2007 року. Прожитковий мінімум планується підняти з встановлених держбюджетом- 2006 з 1 жовтня з 472 гривень на місяць до 492 гривень — з 1 січня, 501 гривня — з 1 липня і 510 гривень — з 1 жовтня 2007 року. Ці показники залишилися на рівні початкового варіанта.
Бюджет, очевидно, стане черговим тестом на єдність коаліції, яка похитнулася через перебіг голосування по законопроекту про геноцид. Опозиція, без сумніву, продовжить забивати відповідні клинці. Учора екс-міністр фінансів і лідер Партії реформи й порядок, яка об'єдналася з БЮТ, Віктор Пинзеник повідомив «Дню», що уряд планує в бюджеті зменшення пенсій. Він нагадав, що розмір пенсії залежить від параметрів прожиткового мінімуму. У проекті бюджету на 2007 рік прожитковий мінімум і мінімальна пенсія розраховані за показниками базової інфляції в 8,7% (запланований розмір 2006 року). «Це значно занижений і нереальний розрахунковий показник інфляції, — наголосив Пинзеник. — Уже за десять місяців 2006 року інфляція досягла планової цифри 2006 року, а до кінця року вона може досягнути 14%». Враховуючи лише цей показник, зауважив екс-міністр фінансів, мінімальна пенсія зменшиться на 5%.
Природно, уряд щодо цього питання має свої аргументи. Він робить головну ставку в бюджеті-2007 не на соціальний, а на індустріальний сектор. Якщо зарплата в ньому виросте, то з'явиться можливість підвищити також і рівень пенсій. Ідеологія держбюджету-2007 може працювати на перспективу, вважає академік НАНУ, директор Інституту економіки й прогнозування Валерій Геєць. Він, схоже, вельми схвально сприймає нову економічну модель, яку заклав уряд у проект держбюджету. На думку Геєця, зараз Україна стикнулася з серйозною проблемою — забезпечення економічного зростання в середньо- й довгостроковій перспективі. Цей період є визначальним у процесі зближення з країнами європейського співтовариства. «Переконаний, що без зміни моделі на таку, яка базується на активізації інноваційної, інвестиційної діяльності як влади, так і бізнесу — результату не буде», — вважає вчений. За його словами, передбачена проектом держбюджету динаміка зростання заробітної плати повністю виправдана: «Випуск продукції й заробітна плата повинні зростати пропорційно, оскільки не можна збільшувати оплату праці без забезпечення зростання економічного потенціалу. Таке випередження — шлях у нікуди», — зазначає Геєць. Водночас він пропонує уряду більш серйозно поставитися до питання вільних економічних зон. «З їхнім закриттям я не можу погодитися, — говорить Валерій Геєць. — Але й те, що вони використовувалися для ввезення м'яса або пральних машин — це також неправильно. Головне тут: задекларувати щось, його потрібно привести до логічного завершення, щоб громадяни вірили владі. У цьому контексті я схвально ставлюся до держбюджету- 2007». Геєць, як і Пинзеник, виступає на захист найбідніших верств населення від інфляції. На його думку, уряд має взяти на себе відповідні зобов'язання. І все ж таки, на його думку, «основне зусилля держава може направити на те, щоб економіка працювала на завтрашній, післязавтрашній день. Послідовно потрібно обстоювати ці засади», — впевнений учений.
Природно, це завдання для уряду — одне з найважчих. Його бюджетна ідеологія з самого початку відкидалася не лише опозицією, але й Президентом. А в Секретаріаті Президента з упевненістю говорили про те, що бюджет- 2007 буде заветований главою держави. Передбачуючи таку можливість, уряд використав нетрадиційний превентивний хід. Він вирішив поставити перед Конституційним Судом питання про те, чи має право Президент ветувати закон про держбюджет. Питання, погодьтеся, дивне. Адже в Конституції чорним по білому написано, що Президент може накладати вето на всі закони, що приймаються ВР, крім тих, які вносять зміни до Конституції. Тож справа, можливо, зовсім не в бюджеті...
P.S. Вчора прес-служба Президента поширила повідомлення, в якому сповіщалося, що орієнтовно о 15.10 вона розповсюдить коментар Віктора Ющенка з приводу бюджету-2007. На жаль, на час верстки цього матерілу «День» такого документу ще не отримав.
