Людина залишається по-справжньому дієздатною лише доти, доки зберігає здатність вчитися. Гадається, цю сентенцію можна перенести й на уряд. Але з доповненням, що йому необхідно ще й постійно вивчати потреби й пріоритети громадян. Щодо цього можна стверджувати, що український уряд, який працює під жорстким контрольним натиском Президента та його Секретаріату, поступово набирає оборотів.
Зокрема, на урядовому сайті можна ознайомитися з опитуванням про те, на чому в умовах політичної кризи потрібно сконцентруватися уряду. «День» виявився 2901-м респондентом і дізнався думки інших 2900. 11% із них вважає, що уряду потрібно зайнятися ліквідацією цієї кризи, 26% — захистом економіки від загрози кризових впливів, 15% — виконанням своїх програмних завдань, 10% — можливими парламентськими виборами, 5% — збереженням авторитету України у світі, 33% — підвищенням рівня життя громадян. (Характерно, що останні опитування, які проводилися урядом на своєму порталі, постійно набирають додаткову кількість учасників, що, схоже, підтверджує нашу тезу про те, що уряд враховує думку громадян і вчиться).
Проте на її користь ще більше свідчить оприлюднення проекту Державної програми економічного й соціального розвитку на 2008 рік. Цього року уряд справедливо критикували за відсутність такого документа. Отже, на 2008 рік він уже готується, причому в ньому вказується, що основними цілями для України в 2008 році є модернізація економіки й підвищення якості життя громадян. Згідно з проектом, зростання ВВП України планується не нижче ніж на 7,2%, збільшення обсягів виробництва в промисловості — на 9%, зростання обсягів виробництва інноваційної продукції на 2,5 — 3% і обсягів експорту товарів — на 31,1%.
Вражають і цілі, що ставляться перед країною: крім підвищення якості життя громадян, підвищення конкурентоспроможності як основи економічного зростання, забезпечення енергетичної безпеки країни. «Економічна політика держави в 2008 році полягатиме в системній модернізації як економіки, так і країни загалом», — зазначається в проекті програми, розміщеної на веб-сайті Мінекономіки. У ній, зокрема, вказується, що «в зв'язку з глобалізацією світової економіки й прагненням України зайняти видне місце на світових ринках, існує невідкладна необхідність модернізації структури національної економіки України з метою забезпечення її міжнародної конкурентоспроможності». Тим часом, відповідно до індексу глобальної конкурентоспроможності, Україна серед 125 країн світу займає 78 місце. Як зазначається в програмі, «повноцінним учасником глобальної економіки може бути тільки та країна, в якій інтелектуальні професії стали масовими, а інвестиції в розвиток людського потенціалу — вагомими і ефективними».
Кабінет Міністрів, указується в програмі, вважає необхідним забезпечити прогнозування наслідків економічної та соціальної політики для життєдіяльності громадян України та бізнес-середовища, єдність між макроекономічною, галузевою й регіональною політикою, баланс внутрішньої та зовнішньої політики. Економічна й соціальна політика держави в 2008 році перебуватиме в системній модернізації як економіки, так і країни взагалі. Тому програма передбачає формування національної інноваційної інфраструктури й державних програм промислової модернізації, забезпечення підприємств висококваліфікованими кадрами, підвищення конкурентоспроможності продукції, стимулювання інвестицій в нові технології, зокрема, в енерго- й ресурсозберігаючі, підтримку кредитної політики, націленої на довгострокове інвестиційне кредитування з участю держави, підвищення якості робочої сили й продуктивності праці. Програма також сприятиме ефективній політиці зайнятості, зростанню заробітної плати та прибутків населення.
Згідно з документом, у сфері цінової й тарифної політики в 2008 році, зокрема, планується забезпечити стабільність і передбачуваність динаміки цін шляхом утримання монетарної та валютно-курсової стабільності, удосконалити систему моніторингу і прогнозування цін, мінімізувати цінові диспропорції в тарифах на послуги, які надаються природними монополіями, удосконалити механізм ціноутворення у сфері транспорту.
Головною метою наступного року в грошово-кредитній політиці України, згідно програми, є утримання стабільності національної грошової одиниці як важливої передумови фінансової і макроекономічної рівноваги й стійкого соціально-економічного розвитку країни. При цьому необхідно забезпечити динаміку обмінного курсу національної валюти, що прогнозується до долара США, збільшити зростання золотовалютних резервів і підтримувати їх на рівні, достатньому для забезпечення рівноваги на валютному ринку. Крім того, проект передбачає контроль держави за присутністю іноземного капіталу в банківський системі України. Уряд зобов'язується не допустити монополістських тенденцій на цьому ринку й зниження якості банківського капіталу.
Чи зуміє уряд реалізувати намічені в програмі соціально-економічного розвитку підходи в умовах, коли Конституційний Суд розблокував пільги, відмінені законом про бюджет на 2007 рік?
Міністр економіки України Анатолій Кінах вважає, що в основі соціальних виплат повинна бути реально працююча економіка. В інтерв'ю одній із радіостанцій він зазначив: «Коли йдеться про соціальну політику, соціальні виплати, пенсії, заробітні плати, матеріальну допомогу, розмова з людьми повинна бути максимально чесною. В основі всіх виплат повинна бути реально працююча економіка». «Вимушений констатувати, при всій повазі до Конституційного Суду, його рішення політичне й не має під собою реального економічного та фінансового обгрунтування», — підкреслив міністр. При цьому він запевнив, що «уряд робитиме все для того, щоб під час формування проекту бюджету на 2008 рік максимально врахувати все необхідне, виходячи з ресурсу, що існує».
Потрібно зазначити, що він не такий уже й малий. Повз увагу ЗМІ чомусь пройшов той факт, що підприємства та організації України за п'ять місяців цього року, відповідно до даних Держкомстату, збільшили фінансовий результат у 1,7 рази проти відповідного періоду 2006 року. 64,6% підприємств працювали прибутково та отримали 42,1 мільярда гривень прибутку, що в 1,4 рази більше, ніж за п'ять місяців 2006 року. При цьому збиткові підприємства (35,4%) на 2,2% скоротили збитки.
Уже цього року можна чекати також і реальних змін у бюджетах українських сімей. Зокрема, аналітики Укрсоцбанку вважають, що співвідношення номінальних прибутків населення до ВВП почне зростати вже в середині літа. За їхніми даними, номінальні прибутки населення в січні-травні виросли до 208,94 мільярда гривень. Тільки в травні 2007 року українці заробили на 30,1% більше прибутків, ніж у травні минулого року. Прибутки населення за останні 12 календарних місяців досягли позначки в 522,05 мільярда гривень, що становить 88,1% 12-місячного ВВП України.
Програма соціально економічного розвитку передбачає поступове підвищення державних мінімальних соціальних гарантій (у тому числі мінімальної заробітної плати) до прожиткового мінімуму, а також підвищення розміру пенсій, об'ємів допомоги малозабезпеченим верствам населення. Вона планує за 2008 рік забезпечити зростання реальної заробітної плати на 17%, а прибутків населення на 13 — 14%.
Зростання економіки стимулюватиметься розширенням попиту домогосподарств та інвестиційного попиту. Але стратегічні пріоритети розвитку України сьогодні визначаються її активним залученням до політико-економічного простору Європи, де наша країна, враховуючи потенціал, що ми маємо, може грати одну з провідних ролей. Тому на шляху до цієї мети перед Україною виникає кілька складних завдань, пов'язаних, передусім, із наближенням до європейських стандартів життя через невідкладне підвищення темпів соціально- економічного розвитку країни.
Словом, збалансована програма соціально-економічного розвитку стає сьогодні важливим документом, що прокладає для України шлях в майбутнє. Саме на нього повинні будуть орієнтуватися парламентарії, затверджуючи бюджет на 2008 рік. Цю думку в розмові з «Днем» підтвердив і голова комітету економічної політики Верховної Ради Олексій Плотніков. За його словами, якщо країна розвивається в нормальному руслі, то спочатку повинна створюватися програма соціально- економічного розвитку, тобто, цілі та орієнтири, що формують параметри бюджету, а вже потім — формуватися сам бюджет, закладатися ресурси під цю програму. Адже її реалізація повинна бути направлена, насамперед, на забезпечення соціально-економічної безпеки держави, створення сприятливих умов стабільності суспільства та зниження рівня ризиків негативних наслідків, які в Україні, у порівнянні з країнами з соціально орієнтованою економікою, сьогодні більш помітні. Схоже, органи державної влади намагаються вибудувати логічну й збалансовану модель, яка враховуватиме не тільки економічні та фінансові можливості економіки країни, а, передусім, потребу в наданні громадянам тих чи інших соціальних послуг.
Проте питання в тому, чи вдасться її здійснити. За традицією, українські уряди набагато більшу увагу приділяють бюджету, і саме навколо нього політичні сили ведуть найгострішу боротьбу. Програма соціально- економічного розвитку досі вважалася ніби підсобним документом у бюджетному процесі, деяким збірником хороших, але не обов'язкових лозунгів. Нинішній політичний розклад також формується не на її користь. Як відомо, програму соціально- економічного розвитку створює Мінекономіки — відомство, що не має у своєму розпорядженні конкретних ресурсів. Бюджет же перебуває в руках могутнішого центра сьогоднішньої виконавчої влади — Мінфіну, очолюваного першим віце-прем'єр-міністром і другою людиною в правлячій Партії регіонів Миколою Азаровим. Якщо він відкине міжвідомче тертя й протиріччя і допустить, щоб бюджет приймався на основі програми, що розглядається тут, то це може свідчити про те, що непрості людські амбіції підпорядковані економічній та соціальній логіці. І це, природно, можна буде вітати. Але поки що тут, як то кажуть, бабуся надвоє гадала. Тим більше, що в тексті програми сьогодні можна відшукати місця, далеко не у всьому відповідні основним програмним принципам діяльність уряду й Нацбанку України, в яких ключовим є слово «стабільність». З урахуванням цього, неоднозначну реакцію може, зокрема, викликати суперечливе припущення, яке міститься в програмі, про те, що «зростання пропозиції грошей та зниження їхньої реальної вартості може створювати сприятливі умови для кредитування економіки». Чи не звідси взагалі ростуть ноги всіх чуток про можливу ревальвацію національної валюти, від яких уже втомився відбиватися Нацбанк?