Ювілейна Літня школа журналістики «Дня» завершилася. Який «сухий залишок»? Адже це не просто сильні емоції та глибокі враження. Щоб «заміряти» реакцію на «липневий інтенсив», редакція вже кілька років пропонує учасникам школи заповнити підсумкову анкету, відрефлексувати почуте, побачене і написане за ці чотири роки. Цьогоріч ми були приємно здивовані, зауваживши якісну відмінність між першими есе, які студенти писали під час відбору до ЛШЖ, та їхніми підсумковими тезами. Як зауважила під час традиційного «інтелектуального зважування» головний редактор Лариса Івшина, це, мабуть, «перша школа за 15 років, де наші слухачі виразно готові демонструвати партнерство». Літньошколярі діляться, що ці чотири тижні багато в чому вплинули на їхній світогляд, розширили кругозір, не кажучи вже про вироблення професійних журналістських навичок. За згодою студентів ми публікуємо їхні відповіді на питання підсумкової анкети
1. Ваші відчуття: як змінила вас ЛШЖ?
1.1. Чим найбільше вам запам’ятався місяць, проведений у Літній школі «Дня»?
1.2. Чи відбулися зміни у вашому розумінні певних процесів (політичних, соціальних, культурних, історичних)? Якщо так, яких саме?
1.3. Чи ви впевнились у тому, що надалі хочете працювати в журналістиці?
1.4. Як би ви охарактеризували особисто для себе період, проведений у Літній школі журналістики «Дня»
1.5. Топ думок гостей, які найбільше запам’ятались (до 5 тез)
2. Яку практичну користь ви отримали від Літньої школи журналістики? Чого навчилися, які навички удосконалили?
3.1. Як ви бачите поширення досвіду ЛШЖ у ширших середовищах?
3.2. Як би ви хотіли продовжити співпрацю з «Днем»?
3.3. Які проекти, на вашу думку, можна ще запропонувати «Дню»? Як бачите свою участь у них?
1.
ЛШЖ утілила для мене принцип «grow or go», на якому базується економічна теорія та еволюція загалом. Після Школи у мене не просто виникло бажання вивчити англійську мову (як це бувало десятки разів до того), у мене виникла потреба це зробити. Знання мов, орієнтування на політичній, економічній, історичній місцевості відтепер стали для мене необхідністю.
1.1.
Як і кожний літньошколяр, я не хочу повертатись додому. Кожного ранку я вставала з думкою: «Нарешті на роботу!». У метро читала «Котел» та «Бронебійну публіцистику». Перед сном обов’язково переглядала й дописувала статті. Коли я повернусь в Одесу, то обов’язково збережу цей режим, тому що він став моїм стилем життя.
1.2.
Так, я тепер не млію перед вільним ринком). Розуміння ж політичних, соціальних та культурних процесів не змінилось, проте стало більш чітким. Зокрема, 90-ті роки, війна та дипломатія.
1.3.
Так. Під час фінальної промови на дебатному турнірі, який мені довелось відвідати минулого тижня, я сказала, що щаслива за вибір професії, тому що це мрія без ілюзій.
1.4.
«Grow or go». Можливо, фактичні результати моєї роботи не даються взнаки, тому що я маю тільки два самостійних матеріали, але досвід, який я отримала від розбору блокчейну, «smart city», засад приватного пристава і т. д. неможливо виміряти в кількісному параметрі.
1.5.
«Війна — це сексі, вона приваблює всіх». (Олексій Фурман)
«Суспільство — це складна адаптивна система. Як працює звичайна система? Дуже просто. У нас є якийсь виклик. Система починає давати багато відповідей на нього. Чому демократія краще? Тому, що компонентів і відповідей на одне питання багато. Серед них завжди є неправильні, але правильних набагато більше. Більше половини дають системі безпеку, інша — розвиток. Ось чому система виживає завжди, та ще й розвивається. Якщо система є авторитарною, простір відповідей звужується. Кількість агентів, що дають відповідь, зменшується. Якщо у вас одна відповідь — ймовірність того, що вона буде помилковою, збільшується. Рано чи пізно така система знищиться». (Юрій Костюченко)
2.
По-перше, Алла Дубровик-Рохова вказала мені стежку «чіпляючих» заголовків.
По-друге, редакція «Дня» навчила мене вкладатись у дедлайн, а це вкрай корисне вміння в сучасному світі.
По-третє, Ольга Харченко, Микола Сірук та Іван Капсамун чітко показали, які питання глибокі, а які ні, за що я дуже вдячна. Форма та зміст питань «Дня» — це взагалі окрема тема дослідження.
3.1.
Не знаю, як саме, але це точно було б поширення через соціальні мережі.
3.2.
Я би дуже хотіла дописувати матеріали про економіку, урбаністику, інновації, психологію та філософію, а також планую завести свій блог.
3.3.
Мені здається, треба попрацювати над сайтом, а саме над візуальними деталями, як то несиметричність розташування блоків (рубрик, новин), а також орфографічними та пунктуаційними помилками, які, на жаль, часто зустрічаються в текстах. Можу допомагати їх перевіряти та виправляти.
