Ювілейна Літня школа журналістики «Дня» завершилася. Який «сухий залишок»? Адже це не просто сильні емоції та глибокі враження. Щоб «заміряти» реакцію на «липневий інтенсив», редакція вже кілька років пропонує учасникам школи заповнити підсумкову анкету, відрефлексувати почуте, побачене і написане за ці чотири роки. Цьогоріч ми були приємно здивовані, зауваживши якісну відмінність між першими есе, які студенти писали під час відбору до ЛШЖ, та їхніми підсумковими тезами. Як зауважила під час традиційного «інтелектуального зважування» головний редактор Лариса Івшина, це, мабуть, «перша школа за 15 років, де наші слухачі виразно готові демонструвати партнерство». Літньошколярі діляться, що ці чотири тижні багато в чому вплинули на їхній світогляд, розширили кругозір, не кажучи вже про вироблення професійних журналістських навичок. За згодою студентів ми публікуємо їхні відповіді на питання підсумкової анкети
1. Ваші відчуття: як змінила вас ЛШЖ?
1.1. Чим найбільше вам запам’ятався місяць, проведений у Літній школі «Дня»?
1.2. Чи відбулися зміни у вашому розумінні певних процесів (політичних, соціальних, культурних, історичних)? Якщо так, яких саме?
1.3. Чи ви впевнились у тому, що надалі хочете працювати в журналістиці?
1.4. Як би ви охарактеризували особисто для себе період, проведений у Літній школі журналістики «Дня»
1.5. Топ думок гостей, які найбільше запам’ятались (до 5 тез)
2. Яку практичну користь ви отримали від Літньої школи журналістики? Чого навчилися, які навички удосконалили?
3.1. Як ви бачите поширення досвіду ЛШЖ у ширших середовищах?
3.2. Як би ви хотіли продовжити співпрацю з «Днем»?
3.3. Які проекти, на вашу думку, можна ще запропонувати «Дню»? Як бачите свою участь у них?
1.
Не те щоб кардинально змінила, а скоріше інтелектуально «підкувала» і дала базу для роздумів і самовдосконалення.
1.1.
Перш за все, тим, що ЛШЖ забезпечила мені найпрогресивніше літо з усіх, що у мене були; цікавими і небуденними зустрічами (до слова, про деякі з них я навіть мріяти не мріяти не могла); кардинально новим видом діяльності.
1.2.
Зустріч із Кабаненком, Смешко і Марчуком внесла ясність у незрозумілі нюанси гібридної війни.
1.3.
Не зовсім. В основному через брак досвіду і теоретичних знань! Але точно впевнена в тому, що буду вивчати англійську.
1.4.
«Перше найпрогресивніше літо» або «Літо зміни орієнтирів і цінностей»
1.5.
«Книги не можуть бути актуальними, вони повині читатись» – Катерина Степанкова
«Без щоденної роботи пам’яті ви забудете все» – Андрій Баумейстер
«Для вправності у письмі, потрібно щодня писати» – Андрій Любка
«Не говори неправди, а якщо не можеш, то мовчи» – Лариса Івшина
2.
Я на місяць припинила думати як філолог. Бо насамперед почала думати як читач газети, якому нецікаві мої індивідуальні примхи. Також майже розгадала напрями думок наших кураторів, що в останні дні дуже допомогло генерувати питання до лекторів просто находу. Зрозуміла, що між філологом і журналістом велика прірва (в плані), яку мені ще долати і долати.
3.1.
Можливо, спробую знайти можливість працювати у регіональному ЗМІ, аби набратися досвіду і маю намір продовжити дописувати у «День».
3.2.
Так!!!
3.3.
Поки що можу побажати «Дню» успішно реалізовувати уже наявні!
