Є міста й місця, до яких тебе «тягне» — побувавши раз, знову хочеш приїхати. Для мене (та і не лише для мене) таким є Фромборк. Тут я побував двічі. І хотів би ще його відвідати. Коли вперше сюди потрапив, то спочатку не міг зрозуміти, чому нашій невеликій групці таких собі туристів-науковців із захопленням оповідають про це нібито «Богом забуте містечко». Тут живе трохи більше двох тисяч чоловік (вважайте — велике село). Розташоване місто на крайньому північному сході Польщі, в надепресивнішому Вармінсько-Мазурському воєводстві (дай Боже, щоб усі наші області були в такому стані депресивності). Звідси рукою подати до Калінінградської області Російської Федерації.
Не так давно, коли ще Польща не вступила до Євросоюзу і кордон із Росією був «відкритий», у Фромборці процвітала «прикордонна торгівля» — переважно дешевими цигарками й горілкою з Росії. Зараз кордон майже «на замку» і тому про таку «прикордонну торгівлю» лишилися хіба що спогади.
Фромборк зараз живе переважно з туризму. Розташоване місто на мальовничому узбережжі Віслянської затоки, поєднаної з Балтійським морем. Улітку приїздять сюди відпочивальники, плавають, катаються на човнах, вітрильниках. Правда, далеко не запливають. Вхід до Віслянської затоки належить Росії. І плавати тут човнами без російської візи не вільно. Тому Фромборк ніби заблокований для морських туристів із країн Євросоюзу. Та все ж сюди приїздить чимало гостей. Хоча б через те, що це місто Коперника. А поляки (чого, на жаль, не скажеш про нас, українців) з пошаною ставляться до своїх видатних людей і охоче відвідують місця, пов’язані з їхньою діяльністю.
Коперник, правда, «не зовсім поляк». Все таки більша частина життя видатного астронома пройшла в германізованій Пруссії. Тому іноді його називають польським та німецьким вченим. Але не будемо з’ясовувати, кому Коперник належить більше, кому менше. Це все-таки вчений зі світовим ім’ям.
Спочатку кілька слів про землю, на якій знаходиться місто Коперника. Власне, Фромборк став польським лише після Другої світової війни, коли до складу «народної» Польщі ввійшло чимало земель колишньої нацистської Німеччини. Хоча, якщо розібратися, ці землі, принаймні Пруссія, не були автохтонними німецькими територіями. У період Середньовіччя на них проживали прусські летто-литовські племена. Одне з цих племен, варми, дали назву теренам, де зараз розташований Фромборк.
Німецькі хрестоносці підкорювали пруссів вогнем і мечем. Недаремно на цій території спостерігаємо надмірну концентрацію замків. Завойовники боялися місцевих жителів. Оборонну функцію виконували також кам’яні монастирі й костели. У Пруссії на кожному кроці зустрічаємо величезні готичні костели, за стінами яких могли би сховатися якщо не всі, то більша частина місцевих жителів. Не став тут винятком і кафедральний костел у Фромборці.
Поляки вважають, що Фромборський костел разом із величною «катедрою» на Вавелі є найбільшими католицькими храмами Польщі. Оточений він товстими фортечними мурами, за якими ховалися від нападів. Навіть зараз кафедральний костел у Фромборці зумів би вмістити більшу частину жителів міста.
Але повернімося до германського завоювання Пруссії. Звісно, роки німецького панування призвели до того, що прусси «розчинилися» в німецькому морі, втратили свою мову. Правда, залишили по собі пам’ять у місцевій топоніміці. Також філологи відзначають певні прусські впливи в німецьких діалектах. Зараз є ентузіасти, які намагаються відродити прусську мову. В одному із сіл неподалік Фромборка, Камєнному, я бачив музей прусському героєві Геркусу Монте, який ніби тут народився. У цьому ж музеї мені показали створений в наш час словник прусської мови.
Фромборк виник як німецьке місто. «Автентична» його назва Фрауенбург. Цю назву можна перекласти як місто Діви Марії. До речі, на гербі міста саме зображена Діва Марія серед фортечних мурів. Фромборку не поталанило як господарському й торговому центру — хоча він лежить на Балтійському узбережжі й, здавалося, мав всі шанси для економічного процвітання. Його «задушили» конкуренти — сусідні Ельблонг та Бранєво. Однак Фромборку поталанило в іншому — він став центром Вармінської католицької єпархії, одного з головних осередків християнізації Пруссії. Уже в 1280 р. тут побудували дерев’яний єпархіальний костел, а в 1329 — 1388 рр. кам’яний храм у готичному стилі та єпископський палац. Навіть зараз ці споруди вражають своєю величчю, як і фортечні мури, що їх оточують.
Саме на найвищій вежі цих оборонних мурів Коперник проводив свої астрономічні дослідження. Мешкав видатний астроном у Фромборці з 1510 до 1543 рр., тобто тридцять три роки, майже половину життя. Тут він написав знамениту працю «Про обертання небесних сфер». Правда, заробляв собі на хліб Коперник зовсім не астрономією — був каноніком у Фромборському костелі. Таке становище давало йому непогані доходи, принаймні він міг безбідно жити й займатися астрономічними дослідженнями. Однак як справжнього вченого його мало цікавили гроші. Він так і не спромігся, на відміну від деяких інших каноніків, зібрати необхідну суму, щоб над його похованням встановили надмогильну плиту.
За традицією каноніків ховали в костелі під підлогою — здебільшого біля тих олтарів, де вони служили. У Фромборському костелі таких олтарів було більше десятка. І якщо ми знаємо, де поховані деякі, практично зараз нікому невідомі каноніки, то де покоїться прах знаменитого астронома, ніхто не знав.
Лише кілька років тому вдалося встановити місце могили Коперника. Це, направду, захоплююча історія. У 1626 р., майже через сто літ після Коперника, місто, зокрема й кафедральний костел, пограбували шведи. Вивезли звідти все цінне, в т.ч. й книги, що належали Копернику. Останні опинилися в бібліотеці найдавнішого шведського університету в Упсалі. І ось у одній з книг знайшли кілька волосин ученого. Був здійснений аналіз ДНК. Його порівняли з аналізом кісток, знайдених під час археологічних розкопок у Фромборському костелі. 2008 р. польські вчені встановили поховання Коперника. А 22 травня 2010 р. відбулася урочиста церемонія перепоховання останків великого астронома. Здійснював її примас Польщі, архієпископ Гнєзденський Юзеф Ковальчик. Прах ученого перепоховали під вівтарем Святого Хреста Фромборського костелу.
Зараз у Фромборці «багато Коперника». Є пам’ятник йому. Правда, якщо чесно, він губиться на фоні величних оборонних мурів біля кафедрального костелу. Є вулиця, готель «Коперник»... Та, певно, найбільш цікавим є Музей Коперника в оборонній вежі. Тут не лише розповідається про життєвий шлях астронома, представлені різні картини, на яких зображений Коперник, але є зразки давніх астрономічних інструментів. Словом, творці музею зробили чимало, щоб відвідувачі відчули «дух Коперника».
А вийшовши на самий вершечок вежі, де знаменитий астроном проводив свої дослідження, перед вами відкривається просто фантастичний краєвид — зелений ліс, який, здається, зливається з безмежною водяною гладінню, а між ними затишний, трохи готичний Фромборк.
