Можна фальсифікувати вибори, але не можна фальсифікувати настрої виборців. Такого нехитрого висновку легко дійти, дізнавшись про всю ситуацію із силовим вилученням бюлетенів з окружної виборчої комісії № 132 у місті Первомайську Миколаївської області.
НЕПОЛІТИЧНІ ВОРОГИ
В Україні є п’ять населених пунктів з назвою «Первомайськ». Але саме миколаївський став відомим усій Україні. (До речі, історія самого міста, що виникло від злиття трьох населених пунктів — Ольвіополя, Богополя й Голти, варта окремої розмови.) Саме північ Миколаєва стала показовою в плані жорстких способів фальсифікації виборів.
Варто сказати, що в Миколаївській області було шість округів, у кожному з яких балотувався представник Партії регіонів. І саме в двох північних округах регіонали програли —представникам об’єднаної опозиції, зокрема й Аркадію Корнацькому. Він і є одним з двох непримиренних ворогів. Притому ця ворожнеча має швидше особистий характер, ніж політичний.
— Усі ЗМІ говорять про те, що опозиціонер, представник великого агробізнесу Аркадій Корнацький становив гідну конкуренцію Віталію Травянку, заступникові голови Миколаївської облдержадміністрації, — розповідає миколаївський політолог Валерій Ткачов. — Але це протистояння було між губернатором Миколаєва Миколою Кругловим і Корнацьким. Варто сказати, що останній був віце-губернатором у ворожій Круглову команді при колишньому губернаторові Гаркуші. Також було бізнес-протистояння. Тому не дивно, що саме Круглов наважився на силовий варіант впливу на результат голосування в 132-му окрузі.
«ПОДВІЙНИЙ» БЕРКУТ
У хронологічному порядку всю ситуацію можна описати досить просто.
29 жовтня на сайті ЦВК з’явилася інформація, що Аркадій Корнацький переміг у 132-му виборчому окрузі за попередніми даними. З 29 до 31 числа окружна комісія все ніяк не могла зібратися для оформлення підсумкового протоколу, який слід було відправити до ЦВК. 31 числа Миколаївський окружний адміністративний суд виносить ухвалу про надання оригіналів або копій протоколів з територіальних виборчкомів. Після того, як стало зрозуміло, що копії без оригіналів фальсифікувати не вдасться, а представники опозиції просто фізично не віддадуть протоколи-оригінали, в будинку Миколаївської облдержадміністрації прийняли рішення про фізичний вплив. Те, що це рішення було непростим, стало зрозуміло хоча б через світло в усіх вікнах будинку облдержадміністрації о четвертій ранку 1 листопада.
— Перший штурм ОВК відбувся о другій годині у ніч з 31 жовтня на 1 листопада, — розповідає прес-секретар фракції «Фронт змін» у Миколаївській облраді Ярослав Індиков. — Тоді регіонали — представники виконавчої служби намагалися вперше винести оригінали протоколів. Копії їм були не потрібні. Під час першої спроби протоколи забрали працівники «Беркута». Вони занесли їх до свого автобуса. Але не змогли виїхати, оскільки шлях їм перегородили вантажівками прибічники Корнацького. Протоколи відвезти не вдалося, оскільки народний депутат Геннадій Москаль зміг фізично їх відстояти, увірвавшись до автобуса й відібравши сумку з паперами. Потім був другий штурм. Він почався близько сьомої вечора. Саме друга спроба ретельно готувалася. Спочатку були перекриті всі шляхи до відступу представників об’єднаної опозиції. Потім бійці «Беркута» почали прориватися через натовп, який оточив вхід до ОВК. Увірвавшись до приміщення, де стояв сейф з протоколами, вони відштовхнули всіх: і членів комісії, і наших представників. Після чого сумка з протоколами разом із судовими виконавцями та бійцями поїхала в невідомому напрямку». Як усе відбувалося — бачила вся країна на кількох телеканалах, не кажучи вже про інтернет-сайти.
Після другого штурму протоколи, які представникам виконавчої служби так важко було вирвати з Первомайська, були доставлені у банальній картатій сумці до Миколаївського окружного адміністративного суду. Потім ці папери, які стільки можуть вирішити в долі як одного, так і іншого кандидата, поїхали до Києва.
5 листопада з’явилася інформація, що Центрвиборчком закінчив підрахунок протоколів на одномандатному виборчому окрузі № 132 у Миколаївській області. У результаті переміг кандидат від Партії регіонів, заступник голови Миколаївської облдержадміністрації Віталій Травянко.
«ЧУМА НА ОБИДВА ВАШІ ДОМИ»
— Корнацький — це особистий ворог Круглова, тому й склалася така ситуація, — розповідає редактор «Новой николаевской газеты» Юрій Іцковський. — От за вказівкою губернатора області й «включився» сценарій з «Беркутом». Але Круглов не врахував, що первинні дані в Корнацького вже всі були в руках. Усе просто. У нього є копії протоколів з мокрими печатками, оскільки, згідно з новим законом про вибори, у нього на це є право. Як у результаті була досягнута перемога Травянка — всім зрозуміло. Для мене залишається одне питання, що буде з головою Миколаївської облдержадміністрації Кругловим. Що дуже важливо Януковичу: серйозний прецедент зі штурмом окружвиборчкому чи ще один голос у Верховній Раді? Та він цього Корнацького міг би купити вже в Раді. А те, як було вирішене питання, Президента зовсім не влаштувало. Я думаю, Микола Петрович потрапив до чорного списку. У цій ситуації ні хороших, ні поганих немає. Як писав класик англійської літератури «Чума на обидва ваші доми».
ШТУРМ «БЕРКУТА» ЯК ПРИВІД ЗАМИСЛИТИСЯ
Замислитися над тим, у якому суспільстві ми живемо, коли міліція готова виконувати будь-які вказівки навіть не перших осіб держави. Але важливішою, можливо, є апатія суспільства до виборчого процесу та його підсумків.
— Апатія — слово, яким можна просто охарактеризувати ставлення простих миколаївців до цієї виборчої кампанії, — коментує миколаївський соціолог Ірина Васьків. — Політична апатія, причому всіх, як активних, так і пасивних учасників виборчого процесу. Саме апатія була у людей ще влітку, коли складалися перші соціологічні карти на основі попередніх опитувань. Миколаївцям було байдуже, хто йде до ВР у мажоритарних округах, скільки політсил буде в списку, а кожний другий розчарувався у виборах і планував «проголосувати» ногами. Тобто не прийти на виборчу дільницю. Так і вийшло. У Миколаєві трохи більш як половина городян з правом голосу прийшли на виборчі дільниці. Така ж апатія була й у членів виборчих комісій. Тобто ідеологічних суперечок, протистоянь не було. Як не було нічого подібного між звичайними виборцями під час голосування. Відчувалося, що людям байдуже. Так само можу визначити певну політичну втому й розчарування. І ситуація з 132-м округом — це кульмінація цієї апатії. Один кандидат різними способами забезпечив собі перемогу. Інший кандидат або ті, хто за ним стоїть, з цим не змирилися. Які заходи вони вживали, «щоб справедливість восторжествувала», зараз не важливо. А головне те, що людям байдуже, що в результаті і яким є підсумок узагалі.
Але все-таки 132-й округ можна вважати винятком із загальної апатичності миколаївського суспільства, адже жителі першотравневого району готові відстоювати результат свого кандидата — Аркадія Корнацького.
— Перед будинком міськвиконкому в Первомайську був практично міні-майдан, — розповідає Ярослав Індиков. — Кожен, хто голосував за опозиційного кандидата, був готовий відстоювати результат. Наприклад, працівники швацької фабрики практично всім колективом прийшли підтримати Корнацького. Саме їх, простих первомайців, били бійці «Беркута».
Але свою «любов» до кандидата і свій голос жителі Первомайського району віддавали неспроста. Про це відкрито ніхто не хоче говорити, але Аркадія Корнацького порівнюють з тим же Лозинським з Кіровоградської області. Наприклад, саме пайовики Корнацького підтримали його, знаючи, що можуть не отримати другу частину свого законного паю. Саме працівники його виробничих структур голосували за нього, знаючи, що від цього залежать їхні робочі місця. І таких прикладів щодо Корнацького можна навести ще до десятка.
І цей випадок з відстоюванням результату виборів — виняток, який є чим пояснити. Саме він також є підтвердженням того, що суспільству часто байдуже, що відбувається в ширшому масштабі. І якщо частина його й готова до якихось протестних дій, то в них є на це цілком земний привід...
КОМЕНТАРI
Тимур МИХАЙЛОВСЬКИЙ, координатор програм ВГО «Комітет виборців України» в Миколаївській області:
— Ситуацію, що склалася, інакше як «політичним рейдерством» назвати не можна.
В’ячеслав ГОЛОВЧЕНКО, журналіст (пише про політику 25 років):
— Те, що відбувається в Первомайську, на жаль, не виняток. По-перше, в округах, де балотувалися кандидати з великим «медійним слідом», потрібно було «взяти» під пильний контроль вітчизняним спостерігачам і журналістам, а не з’являтися на 3-й день після виборів з «шашкою наголо». У роботі 132 ОВК було зафіксовано безліч процедурних порушень. З наміром або без, проте це серйозно ускладнило б визначення переможця в окрузі. В черговий раз варто створити веслування для потрапляння хворих, осіб похилого віку і непідготовлених в члени окружної виборчої комісії... «Найчистішим» варіантом розвитку подій могло б стати переголосування в цьому окрузі, починаючи з висунення кандидатів. А взагалі, ситуація продемонструвала, що мажоритарна схема сучасної України украй шкідлива, бо веде до анархізації: у кого більше влади — той і диктує свої умови ведення політичної гри. Право відійшло на задній план. Політична доцільність й економіка «визначають» переможця в тому чи іншому окрузі. Змагання ідей не виходить. Маємо кризу парламентаризму. Конституція — не дишло, і змінювати її похапцем не варто... Без домовленості еліт щодо повернення до вихідної ситуації (2009), мені здається, кризу не здолати.
