У країні, де двічі на рік змінюються уряди, з такою ж періодичністю відбуваються вибори, об’єкти військово-стратегічного значення продаються за 30 000 гривень, а ділянки Чорноморського узбережжя чинною владою підносяться комусь у дарунок, позбавлення національної меншини культурного осередку може здатися дитячою забавкою.
Однак аж ніяк не дитячі пристрасті розгораються в Одесі навколо нерухомого ласого шматочка у вигляді 1222,74 м3, розташованих у двох хвилинах від Дерибасівської, за адресою пров. Віце-адмірала Жукова, 9. Сьогодні ці квадратні метри займає Всеукраїнський центр болгарської культури. І слід наголосити, займає він їх на абсолютно законній підставі, згідно з охоронно-орендним договором, укладеним Управлінням охорони нерухомих об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації й Асоціацією болгар України. Будинок Центру болгарської культури в Одесі давно б спіткала доля успішно проданих об’єктів нерухомості, але позначка «пам’ятка архітектури» не давала добро регіональній владі. Як не давав спокою й сам факт — найкрасивіший будинок у центрі Одеси цілком міг би перевтілитися в такий собі бізнес- центр або модерновий банк. За великі гроші бажаючих, звісно. А так, усього лише задовольняє культурні потреби 300-тисячної болгарської діаспори України.
Так, дійсно, сьогодні Центр болгарської культури в Одесі не просто приміщення, оздоблене ліпниною й позолотою, оснащене центральним і виставковим залами, кованими сходами і т.п. Це передусім місце, де зосереджені центральний офіс Асоціації болгар України, недільна школа з вивчення болгарської мови та літератури, болгарська бібліотека, Одеське болгарське товариство, Союз болгарської молоді, гуртки народної самодіяльності. Болгарський епіцентр у серці Одеси давно став місцем прийому офіційних делегацій з Республіки Болгарії, проведення державними й національно-культурними організаціями різних соціально-культурних заходів. Але таким, варто сказати, він був не завжди.
Років десять тому цей об’єкт культурної спадщини (колишній кінотеатр ім. Котовського) мав досить непрезентабельний вигляд, ремонтні роботи тут давно не проводилися, про що яскраво свідчили облуплені стіни, гнилі віконні рами та опалювальна система, порепані сліди колишньої розкоші на стелях. Долю будинку докорінно змінив документ, підписаний главою Одеської обласної адміністрації, в якому зазначається: «Згідно із Законом «Про національні меншини» та дорученням Президента України від 22 листопада 1995 року про створення національно- культурного центру болгар України в місті Одесі, а також враховуючи пропозиції глави Адміністрації Президента України від 23.07.1996 року, прохання Всеукраїнської Асоціації болгарських національно-культурних товариств та організацій України про створення Культурного центру болгар України в Одесі: передати в оренду Всеукраїнський Асоціації болгарських національно-культурних товариств та організацій України для створення культурного центру болгар України приміщення кінотеатру ім. Котовського».
Силами Асоціації, за значної фінансової підтримки Республіки Болгарії, в орендованому приміщенні було здійснено капітальний ремонт і реставраційні роботи. Культурний центр почав працювати й залучати відвідувачів всілякими виставками, фестивалями, науковими конференціями. При цьому Асоціація болгар України, як правонаступник Асоціації національно-культурних товариств і організацій України, справно, як то кажуть, платила за векселями за оренду й комунальні послуги. Однак це не могло задовольнити апетити місцевих чиновників, навіть не стільки їхні, скільки політичних фаворитів, від яких прямо залежить кар’єра чиновників. Фахівці від вищезгаданого управління, набивши руку в справі державного дерибану (а вчитися було на чому), довго мізкували над питанням, як відібрати ці квадратні метри у болгар. Причому зробити це треба було красиво, так би мовити, без шуму й пилу. Треба віддати належне цим «світлим головам», вихід вони знайшли геніальний, а тому простий. Вони подали позов до Господарського суду Одеської області про розрив охоронного договору, не повідомивши орендаря, тобто Асоціацію болгар України. Позивачем виступає Управління охорони нерухомих об’єктів культури одеської обласної адміністрації, третьою стороною на процесі виступає Управління одеської облради у майнових відносинах.
Через місяць до секретаріату Асоціації болгар України надійшов документ під назвою Додаткова угода № 2 від Управління з охорони пам’яток культурної спадщини з пропозицією двостороннього підписання заднім числом. Причому чиновники від архітектури, зневаживши умовами чинного договору оренди з оплати, запропонували нові — що в десять разів перевищують вартість діючої оренди за останні два роки. Асоціації болгар пропонується заднім числом виплатити понад 133 тисячі гривень, нібито в рахунок боргу за оренду з січня 2006. У цифрах це виглядає вельми зворушливо. Законність такої пропозиції викликала б непорозуміння навіть у дилетантів від юриспруденції. Іншими словами, наявне грубе порушення Цивільного Кодексу України, цікаво, на догоду чиїм інтересам? А те, що чиновники зі шкіри лізуть, аби догодити добродійникові, не залишає жодних сумнівів. Ну кому захочеться псувати вiдносини з «сірим кардиналом» від чинної в регіоні влади?
Сьогодні питання з будинком Центру болгарської культури є вельми актуальним. Керівництвом Асоціації воно обговорювалося на зустрічах з віце-президентом Болгарії Ангелом Маріним, головою Державного комітету у справах національностей і релігії Георгієм Поповим та іншими, надіслані листи на ім’я Президента України Віктора Ющенка, прем’єр-міністра України Віктора Януковича, голови Одеської обласної ради Миколи Скорика.
Сьогодні є реальне розуміння того, що постановою Кабінету Міністрів України в країні змінена методика розрахунків оплати оренди державного майна, але чомусь у ній не передбачені пільги для організацій, що не є на державній дотації, що не займаються комерцією, а отже є неприбутковими. До речі, це питання порушували лідери національно-культурних товариств України на засіданні Комітету у справах національностей і релігії з нагоди святкування 15-ї річниці ухвалення Закону «Про національні меншини в Україні».
Те, що Всеукраїнський центр болгарської культури в рамках законодавства вдасться відстояти, — сумнівів не викликає. 300- тисячна болгарська діаспора України заслуговує на те, щоб мати осередок культури, в який вона вклала й вкладає чималі особисті кошти, при цьому не порушуючи умов договору оренди.
А от особи, зацікавлені в об’єкті культурної спадщини, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Віце-адмірала Жукова, 9, напевно, забули, що договір дорожче грошей. А він, договір, є. І в Управлінні з охорони об’єктів культурної спадщини — теж.
