Незважаючи на те, що гірничо- металургійний комплекс України, що дає в державну скарбницю до 40% валютних надходжень, в останні два роки знаходиться на підйомі, прибуток його підприємств в умовах економічного експерименту становив близько 2,5 млрд. грн., а експорт продукції збільшився в 1,6 раза, ситуація в галузі виглядає зовсім не безхмарною. Одним із потенційних «чинників загрози» економічному зростанню в ГМК може стати нова хвиля антидемпінгових процесів, що назрівають у США та Росії. Свою думку з цього приводу під час перебування в Дніпропетровську висловив заступник голови Державного комітету промислової політики України Сергій ГРИЩЕНКО.
— Наскільки серйозна проблема антидемпінгових розслідувань, ініційованих проти вітчизняних експортерів металургійної продукції в останні роки?
— Усього за час існування незалежної України проти наших металургійних підприємств проводилися і тривають зараз більше ста подібних розслідувань. Вони стосуються багатьох видів продукції ГМК — залізняку, феросплавів, катанки, листа, рулону, трубної заготовки та труб. На цей час в «активній фазі» знаходяться 13 антидемпінгових справ. Дві з них — найбільш неприємні. Перша — у США, наших виробників нашої арматури. Ми своєчасно отримали повідомлення і знаємо, що там відбувається. Уже відбулося засідання міжнародної торгової комісії — незалежного органу, який розглядає питання про те чи є збиток промисловості США. Скарги американців були щодо 11 країн, у семи випадках визнано, що певний збиток був. Україна названа в числі цих країн. Тепер, спираючись на рішення міжнародної торгової комісії, Міністерство торгівлі США буде проводити антидемпінгове розслідування. Воно визначить, які підприємства в той час постачали продукцію, буде заповнюватися відповідний запитальник, і кожне підприємство дасть свої пояснення й докази по тій ситуації, що склалася з постачання. А оскільки ми у відносинах зі США не маємо статусу країни з ринковою економікою, то можуть бути прийняті заходи у вигляді вимоги виплати якогось мита. Його розмір зараз важко прогнозувати, але у США це зазвичай мито значне. Нам доведеться в цю ситуацію якось втручатися й намагатися її врегулювати на урядовому рівні.
Друге «хворобливе» для нас розслідування — хоч воно і називається не антидемпінговим, а спеціальним — сьогодні проводиться в Росії щодо постачання наших труб. Тема ця вже не нова — так склалося, що якщо брати потужності металургії Росії та України, то вони співвідносяться як 70 до 30. Щодо труб — все навпаки. Тільки на Дніпропетровщині знаходяться п’ять найбільших підприємств-виробників труб, а один Миколаївський Південно-трубний завод здатний повністю покрити потреби всієї України, хіба що, крім труб великого діаметра. Так от — сьогодні Росія проводить проти нас спецрозслідування. На наші спроби домовитися на рівні посольств, через інші компетентні органи РФ, особливої реакції поки немає. Російські виробники вимагають, щоб це розслідування пройшло в повному об’ємі й було доведене до кінця. А санкції тут можуть бути такі ж, як і в будь-якому іншому антидемпінговому розслідуванні: у вигляді мита або — це не виключено — заборони відвантаження продукції на якийсь час. Можуть бути також квотні або цінові обмеження для наших виробників. Ми написали мотивовану записку і, з моєї точки зору, дали дуже переконливий матеріал, який говорить про те, що в бідах російських трубників нашої провини немає.
Адже така ситуація вже давно склалася як на ринку російських труб, так і в трубній промисловості Росії загалом. Ми не збираємося брати на себе провину чи відповідальність за цей стан і показали в записці, що законодавство самої Росії порушене під час порушення слідства, навели посилання на відповідні параграфи.
— Чи буде Україна вживати заходів у відповідь?
— Можу сказати лише одне — ми продумали систему відповідних заходів. Зараз же хочу повідомити хорошу новину — в кінці серпня комісія Євросоюзу ухвалила рішення про зняття з нас антидемпінгового мита та припинення розслідування щодо ферросиліцію українського виробництва. Це була давня історія. На нас у свій час було поширене мито, яке діяло проти Радянського Союзу. Діяло воно більше п’яти років і були потрібні певні зусилля з боку уряду, Держкомітету промполітики, виробників продукції, юристів, щоб його скасували. Ми чекаємо, що найближчим часом це рішення набере чинності.
