Одна тисяча сімдесят сім... Уточнене заступником начальника Головного управління методології ГНАУ Наталею Фліссак число ставить питання: чи є на політичній карті світу держава з такою кількістю нормативно- правових актів, суть яких зводиться до двох слів: «система оподаткування». Є — Україна. Напевно, тому, що кількість законів, указів, постанов, роз'яснень, рекомендацій та інших актів не пов'язана з їхньою якістю, податки в нас уже добрячий десяток років збирають. Саме збирають, а не платять.
Новий Податковий кодекс, як сказав у п'ятницю під час «круглого столу» народний депутат Сергій Терьохін, пройшов у парламенті перше читання лише тому, що «решта два варіанти кодексу були ще гіршими». Голова адміністрації Національної адвокатської компанії Юрій Кризьський висловив припущення, що «кодекс був написаний не для підприємців, а для податкової (щоб вона мала вагомий, уніфікований аргумент наявних норм і правил адміністрування поборів)». Міністр фінансів Ігор Юшко у проекті бюджету на наступний рік на макроекономічному рівні змалював переваги прогресивного сценарію розвитку економіки (в разі ухвалення Податкового кодексу загалом або змін до чинного законодавства зокрема) перед консервативним. А громадськості стало зрозуміло, що на істотні й конструктивні зміни в системі оподаткування найближчим часом розраховувати не доводиться. Наближені до керівництва Кабінету Міністрів джерела стверджують, що ухвалення нового Податкового кодексу відбуватиметься за розділами. Тобто, по суті, з нуля. Коли, нарешті, в країні перестануть говорити про податкову реформу? Терміни «День» спробував з'ясувати в експертів.
Олександра КУЖЕЛЬ , голова Державного комітету регуляторною політики та підприємництва:
— Дискусія навколо питання про податкову реформу перейде в іншу площину тоді, коли в ній почнуть розбиратися. Податкове реформування в Україні, як любов, — усі знають що це таке, але кожен бачить її по-своєму. На мій погляд, податкове реформування має проходити поетапно. Кроками, які не непокоїли б пересічних громадян. Слід чітко визначити, які податки слід платити, після чого необхідно їх виписати. У нас у державі є дуже багато застарілих податків. Наприклад, готельний збір уже давно застарів, і його слід скасувати. І так треба пройти по ідеології всіх податків. Залишити розумну матрицю перерахувань, після чого — на неї нарощувати «тіло». Почати з прибуткового податку, поняття податку на прибуток, ПДВ, податку на майно тощо. Важливо також створити спрощену систему оподаткування для малого й середнього бізнесу. До впровадження ідеології нової системи оподаткування, слід провести податкову амністію. Але її слід дуже правильно виписати й створити необхідні адміністративні бар'єри. На це, впевнена, пішло б не дуже багато часу, якби до податкової реформи була прилучена громадськість, підприємці й справжні фахівці.
Сергій ТЕРЬОХІН , заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності:
— В будь-якій країні платники податків жаліються, що платять забагато, а люди, які одержують бюджетні гроші, — що податків платять замало. Цей конфлікт буде завжди. Тільки-от у цивілізованих державах цей конфлікт не такий гострий, як у нас. І цей конфлікт лежить у економічній, можна сказати, риторичній площині. Нам це ще належить зробити. І для цього слід здійснити не так уже й багато: запровадити прості, низькі й зрозумілі податки, а, по-друге, вести таку бюджетну політику, щоб людям було зрозуміло, на що витрачаються їхні гроші. Якщо не буде розуміння користі від сплачених податків — буде розуміння користі ухиляння від сплати. Обходячи необхідні умови для такого реформування, думаю, що завтра в нашій країні цього не буде. Я не настільки песимістичний, щоб говорити про століття, але Україна — парадоксальна держава, яка спростовує класиків. Економіка в нас чомусь є похідною від політики. Сьогодні в системі загальної безвідповідальності органам виконавчої влади, напевно, вигідно говорити про необхідності збільшення фіскальних інтересів, парламенту — займатися зворотно пропорційним популізмом тощо. Як економіст можу лише сказати: я відчуваю, що з кожним роком моя професія стає все більш залежною від політики.
Олександр БОНДАР , президент Торгового дому «Кармен»:
— У кардинальну зміну нашої системи оподаткування я й вірю, й не вірю. Вірю тому, що від цього, в кінцевому результаті, нікуди не подітися. Існує держава, в ній живуть люди, люди — талановиті, недурні. Ці люди можуть працювати навіть у наймаразматичніших умовах оподаткування. Інша річ — буде ця держава відкритою, чесною, розумною чи ж кримінальною. Адже кожна людина, підприємець це чи ж найманий робітник, депутат або податківець, за великим рахунком, хоче працювати в нормальних умовах. У нас цей процес явно затягнувся. Підприємницькі структури працюють мало або взагалі не ефективно. Позиції й підходи до податкового реформування підприємців, депутатів, податкової інспекції та різного роду підприємницьких представництв при Кабміні дуже різні. Перші тягнуть до землі, інші — до «високоінтелектуальних» матерій і світового досвіду. Реалії нашого життя часто не враховуються. Не враховується, що в нас є дуже багато не досить освічених підприємців у селах, котрі почали з нуля, без десятирічного досвіду. Їм набагато простіше уникати оподаткування, ніж розбиратися в нетрях, у яких плутаються самі податківці. У нас же відповідальність покладено на рядових людей, а закони розраховані на, щонайменше, інтелектуалів. Я — звичайна людина, в мене діти, сім'я, і я не хочу у в'язницю. Можу сказати, що маючи вищу технічну освіту та досвід роботи, я не завжди розумію з першого разу, чого хоче від мене податкова. Так не повинно бути. Крок за кроком процес йде. І нині держава поступово відходить від диктаторських методів оподаткування. Вже є дискусія, нам уже дали легальний вибір форми організації бізнесу. Принаймні можна легально, а не кримінально оптимізувати свою справу в межах трьох можливих варіантів системи оподаткування. Коли зміни будуть кардинальними? Думаю, про це вам не скаже ніхто.
Наталя ФЛІССАК , заступник начальника Головного управління методології ДПАУ:
— Не сказала б, що система оподаткування в нас погана. Вона зовсім непогана. Нещодавно відбулася міжнародна конференція-семінар, на яку з'їхалися інвестори з усього світу. Там я представляла систему оподаткування України. Після мого виступу до мене вишикувалася черга із сімнадцяти великих компаній, представники яких стверджували, що навіть не знали, що в Україні можна нормально працювати. Мені здається, що наш недолік у тому, що багато хто не знає й не розуміє нашої системи оподаткування. У США, наприклад, виховання платників податків починається змалечку. З дитинства прищеплюється, що, якщо ти хочеш займатися бізнесом, то маєш платити те, те й те. А система оподаткування там не простіша, ніж у нас. У нас зміни системи оподаткування, безумовно, необхідні. Адже змінюється життя. Хіба знали раніше, що таке ф'ючерси, аукціони й т ін.? Ні. З кожним днем життя вносить свої корективи. І я вважаю, що зміни в законах оподаткування — нормальне явище. Наскільки я розумію, система оподаткування в нас непогана. Щодо нового Податкового кодексу, то перед нами стояла мета не проводити в короткі терміни революційні зміни законів, до яких уже звикли платники, а створити такий кодекс, який дав би можливість працювати, виправити ті ситуації, в яких закони не спрацьовують, є ухиляння від сплати, де ми придавлюємо бізнес. Зміни необхідні, але хоч би хто писав новий кодекс — побачите — мине рік, і знову всі будуть кричати, що необхідні нові зміни.
ДО РЕЧI
Цього тижня, якщо робота Верховної Ради поновиться, народні депутати розглянуть у другому читанні проект зміненого закону «Про податок на прибуток підприємств». Паралельно на перше читання буде подано закон «Про податок на прибутки громадян». У першому законопроекті передбачається зниження ставки податку на прибуток з 30 до 25%, зміни порядку амортизації основних фондів підприємств, можливість включати в дельту прибутку витрати на закупівлю офісного обладнання й уникнення багаторазового оподаткування корпоративних дивідендів. Олександра Кужель, побіжно ознайомившись з текстом документа, відзначила, що хвилюючі підприємців проблеми (методологія нарахування податку на прибуток, порядок сплати податку за першим фактом операції — до отримання реальної виручки тощо) залишилися невирішеними. Присутніх на «круглому столі» у п'ятницю підприємців п'ятивідсоткове зниження податку на прибуток (за їхніми словами, дотримуючись існуючої методології, платиться не 30, а 60% прибутку), м'яко кажучи, не вразило. А ускладнення механізмів стягування податку на прибуток громадян (незважаючи на знижену в проекті ставку до 13%) занепокоїло.
Як стверджують інформовані джерела, новий Податковий кодекс, який подолав перше читання ще минулої осені, як цілісний документ не буде подано на розгляд парламенту на цій сесії. Таким чином, є ризик, що не тільки бюджет на наступний рік, але й бюджет-2004 буде формуватися на старій податковій базі. Дуже ймовірно, що Податковий кодекс прийматимуть у п'ять етапів (за кількістю розділів), кожному з яких експерти вже зараз обіцяють бурхливе обговорення. Виходить, що зміни системи оподаткування найближчим часом здійснюватимуться у фіскальній площині. Без істотного аналізу фінансово-економічних перспектив їх реалізації. Пересічних громадян, можливо, й обрадує зниження ставки податку на їхні прибутки. Але тільки тих, у кого ці прибутки не в тіні.
