Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Час боїться пірамід

Ветеранам «МММ» присвячується
6 лютого, 2003 - 00:00

31 січня в Москві заарештовано Сергія Мавроді, засновника напівзабутого вже АТ «МММ». Не минуло й десяти років як його знайшли. Висновки з цього приводу можна робити у двох напрамках.

Найпростіше згадати сам феномен «МММ» — звичайнісінької фінансової «піраміди», принцип дії якої був відомий в СРСР чи не кожному школяреві. Відмінність «МММ» від своїх попередниць була лише в масштабах. «Піраміда» Сергія Мавроді була на той час настільки великою, що буквально приголомшувала. Шалене зростання внесків було забезпечене тим, що кілька попередніх поколінь радянських людей беззаперечно вірили всьому, що писалося в газетах і показувалося по телебаченню і в той же час ніколи не піддавалися дії масштабних рекламних кампаній. Єдині кампанії, що практикувалися до того у наших мас-медіа, «рекламували» партійні з’їзди. І тут раптом звідусіль пропонується одержати задурно купу грошей.

На той час ще існував так званий «єдиний інформаційний простір», московські телепрограми та газети розповсюджувалися в Україні як рідні, а розподіл рекламного ринку ще по-справжньому не починався. В результаті українські дітлахи почали раптом говорити не фразами із мультиків, а словами телевізійного символа «МММ» Льоні Голубкова. Це сьогодні народ звик до реклами і не біжить від телеекрана до крамниці купувати чергове розрекламоване «диво». Головне, що тоді вражало, — розуміння всіма учасниками процесу незворотності краху АТ «МММ». Усі добре усвідомлювали, що це таке, але залюбки брали в цьому участь. Для преси і ТБ це була реальна можливість заробити перші в своїй історії нормальні рекламні гроші, для споживача реклами «МММ», який ніс в сумнівне АТ свої кошти, — сліпа віра в те, що саме його «пронесе», що він не буде останнім в «піраміді», що обдуреними будуть ті, хто після нього.

За прикладом «МММ» почали як гриби після дощу рости регіональні «піраміди», назви яких легко поновити, відкривши підшивку газет за 1993 — 1994-і роки. Практично весь тодішній «бізнес» був тою чи іншою мірою завязаний на принципі «піраміди». Таким «пірамідами» виявились згодом і фінансові системи пострадянських держав. Вони впали пізніше — влітку 1998 року. На фоні єльцинського дефолту серпня 1998 року Сергій Мавроді зі своїм «МММ» виглядав як хлопчисько-розбишака з дерев’яним пістолетом.

Давайте поставимо запитання по-іншому: чи могли ми в ті часи не стати жертвами або свідками діяльності фінансових «пірамід»? Невже це Мавроді був таким геніальним і всіх обдурив? А якби не він? Не було б «МММ» з Льонею Голубковим, був би який небудь «Хопьор-інвест», «Будинок селенгу» або щось подібне. Ми перехворіли тоді на «МММ» як дитина хворіє «свинкою». Хтось переніс це легше, комусь було важко, а хтось на цьому непогано заробив.

В останньому і є другий висновок, який напрошується після згадки про легендарне АТ «МММ». Можна це офіційно не визнавати, але початкові капітали більшості із нинішніх вітчизняних фінансових магнатів були зароблені саме за допомогою різновидів тих самих фінансових «пірамід». Більше того, фінансова «піраміда» є цілком нормальним прийомом в бізнесі, цим прийомом користувалися, користуються і будуть користуватися фінансисти в усьому світі. Перманентні банкрутства глобальних фінансових мереж — просте цього підтвердження. І коли під час екскурсії в Єгипет чуєш від екскурсовода банальну фразу про те, що «час боїться пірамід», розумієш, що це стосується не тільки кам’яних колосів в районі міста Гізи. Ми всі, точніше, наші гроші, постійно були і будемо на одній із сходинок тієї чи іншої фінансової «піраміди». Чи то приватної, чи то державної, чи то глобальної.

Та ніколи вже не буде так весело, яе десять років тому, коли народ мішками ніс гроші до розрекламованого АТ «МММ» в надії швидко розбагатіти. Тому і ті колишні вкладники «МММ», які відгукнуться на заклик Слідчого комітету МВС Росії аби допомогти слідству у «справі Мавроді», і ті, хто не відгукнеться, сумуватимуть не за втраченими грошима — їх би все одно «з’їла» інфляція. «Ветеранам» АТ «МММ» буде шкода не стільки грошей, скільки своїх надій на те, що можна швидко розбагатіти нічого не роблячи. Так сумують десятирічні хлопчики і дівчатка, збагнувши в якийсь момент, що ніякого Діда Мороза немає.

Нинішні підлітки вже не знають, що таке «МММ» і хто такий Мавроді.У них в житті це ще буде, тільки зватиметься воно по-іншому. Бо неможливо знищити у людини потяг до легких грошей. Саме тому фінансові «піраміди» нікуди від нас не подінуться. Час не має сили над «пірамідами», які будуються на чи не найголовнішому бажанні більшості з нас. Ми хочемо і будемо хотіти вигідно вкладати свої гроші, одержувати не гарантовані «ліонським кредитом» три відсотки, а більше. А там на кожного з нас вже очікує своє «МММ».

Микола НЕСЕНЮК
Газета: 
Рубрика: