Не встигла Федерація футболу України оскаржити дисциплінарні санкції ФІФА щодо поведінки українських уболівальників на матчі у Львові проти збірної з Сан-Марино (детальніше читайте у «Дні» № 176 від 1 жовтня ц.р.), як з’явилась інформація про те, що нашу збірну чекають нові покарання. Як повідомляє сайт champion.com.ua, ФІФА відкрила ще одну дисциплінарну справу проти України. Цього разу — за фактом використання піротехніки на трибунах НСК «Олімпійський» під час матчу Україна — Англія. Нагадаємо, що львівських уболівальників звинувачують у проявах расизму, нацизму та використанні фаєрів; київських — поки що лише у використанні піротехніки. Експерти б’ють на сполох і все частіше заявляють про упередженість рішень ФІФА. І не лише в оцінках порушення встановлених ними ж правил, а й у надмірній суворості міри покарання. Адже, якщо по першій справі ФІФА дискваліфікувала стадіон «Львів Арена» до 2018 року та зобов’язало 11 жовтня в Харкові провести матч Україна — Польща без глядачів (свого роду безпрецедентні рішення), то вирок футбольних функціонерів із ФІФА по другій справі може бути ще жорсткішим — наприклад, пониження збірної України у світовому футбольному рейтингу; зняття залікових очок у групі добору за право участі у фінальній стадії чемпіонату світу-2014, який відбудеться в Бразилії; або й взагалі дискваліфікація нашої команди із змагань. Враховуючи «системність» порушення українцями правил поведінки на стадіонах — кілька попереджень, покарання у Львові та «київська справа», — не виключаємо жодного варіанту розвитку подій.
Українські футбольні функціонери закликають мільйонну аудиторію вболівальників заспокоїтися, видихнути повітря й діяти в правовому полі. Тобто змиритися з покаранням і чекати на вердикт апеляції. У ФФУ просять не підкидати дров у багаття: себто, не збирати у жителів Харкова та Львова підписів із вимогою скасувати рішення та не влаштовувати акцій протесту. А якщо апеляцію від ФФУ не задовольнять, то доведеться вболівати за збірну біля екранів телевізорів...
Утім, хоч яким би був подальший розвиток подій у цій справі, стає очевидним, що скандальний трикутник ФІФА — ФАРЄ — Україна виходить за межі власне спорту. У сучасному світі, хочемо ми того чи ні, футбол уже давно більше ніж просто спорт. І ситуація зі звинуваченням від європейських і світових спортивних інституцій у бік українців у тому, що вони виявляють «неонацизм» на стадіоні (портретами Шухевича, Бандери, прапорами УПА тощо), зайвий раз підтверджує: Європа нас не розуміє. І складається враження, що навіть не намагається зрозуміти. Це видається особливо дивним напередодні історичного для України та Європи моменту: підписання у листопаді Угоди про асоціацію з ЄС. Навіть найбільші скептики помічають прагнення України зі свого боку адаптувати законодавство до вимог ЄС, зрозуміти й прищепити європейські стандарти, щоб Угоду таки підписати.
А Європа, й не лише футбольна, зрозуміти Україну, її історію, культуру, зрештою, менталітет громадян, схоже, не поспішає.
І це чітко видно на прикладі скандалу довкола ФІФА.
У спорті, зокрема у футболі, діє незмінний принцип Fair Play («чесної гри»). Це своєрідний кодекс етичних та моральних законів, заснованих на благородстві, справедливості та честі гри. Але самі лобісти цього принципу — ФІФА — по відношенню до України грають нечесно.
Судіть самі. Чи були фаєри на стадіоні у Львові? Так, були. І, швидше за все, будуть надалі. Але головне — така поведінка ультрасу притаманна не лише Україні. І якщо на тих же європейських стадіонах від агресії часто страждають мирні вболівальники, то у Львові та Києві постраждалих не було.
Чи були прояви расизму? Імовірно — так, але далеко не масового характеру. Вони були спрямовані проти натуралізованого українця Едмара. На відео, представленому ФАРЄ як доказ у прояві расизму, справді зафіксовано, що група людей (не більше 25 — 30) вдавали із себе мавпу після голу Едмара у ворота Сан-Марино. Але це не «масові прояви расизму». Більше того, сам Едмар заявив, що не чув ніяких расистських образ. «У Львові мене підтримували, я жодних образ не помітив», — зазначив футболіст. І зізнався, що написав лист у ФІФА, в якому запевнив, що не відчуває себе пригнобленим в Україні — ні на стадіонах, ні в звичайному житті. За словами Стороженка, цей лист у ФІФА не врахували.
І чи не найголовніше звинувачення — в нацизмі. ФІФА трактує нацистськими чорно-червоні прапори УПА, зображення Шухевича та Бандери, герб Львова та, за словами мера Львова Андрія Садового, всі «національно-визвольні символи та герої України, іменами яких названо вулиці та площі». Ніхто у ФАРЄ не замислюється над тим, що для частини українців ці люди на їхня символіка героїчні, якщо не сказати — святі.
І головне — закликаючи українців діяти за правилами, самі члени ФІФА їх порушують. Адже ні Бандера, ні Шухевич, ні їхні червоно-чорні прапори ніде ніким офіційно не засуджено. «Вони не визнані поплічниками нацистів, а кольори їхнього прапора — символами фашизму, неонацизму, зокрема. І те, що дехто каже, що ніби це відзначається десь у матеріалах Нюрнберзького трибуналу, — не вірте. Це неправда, — пише у своєму блозі на «Эхо Москвы» журналіст Олександр ГОРОБЕЦЬ. — Якщо така згадка є, хай хтось напише — де саме, в якому томі матеріалів процесу, на якій сторінці він подібне знайшов. Самі переконаєтеся — це брехня...»
Чи прагне Європа це зрозуміти?
— Ще до засідання Дисциплінарного комітету ФІФА ми відправили всі наші докази, але жоден врахований не був, — зазначив на прес-конференції перший віце-президент ФФУ Сергій СТОРОЖЕНКО. — Ми використовуватимемо всі можливості для того, щоб довести до відома ФІФА, що не можна так категорично ставитися до тих моментів, які відбулися на матчі у Львові. Потрібно враховувати особливості нашої країни.
Тобто ФІФА навіть не вислухало Україну. Так само, як і уповноважена стежити за проявами расизму на стадіонах організація ФАРЄ («Футбол проти расизму в Європі»), яка й зробила донос на Україну. Як виявилося, серед асоційованих членів ФАРЄ, яка з 2012 року діє як організація з понад 160 членами, є кілька представників із України, зокрема, за повідомленнями «Радіо Свобода», це Конгрес національних громад (Київ), «Міжнародний фонд охорони здоров’я і навколишнього середовища» (Мукачеве, Закарпаття), Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія» та «Футбол проти упереджень». У представників саме цих організацій, за логікою речей, ФАРЄ мало б поцікавитися оцінкою того, що відбувалося на стадіоні у Львові. Утім, за словами виконавчого директора Конгресу національних громад України Ганни Лінчовської, ФАРЄ навіть не проінформувало свого члена — Конгрес національних громад — про зафіксовані порушення. Тобто тих, хто звинувачує українських уболівальників у нацизмі, не цікавила думка свого члена — українську організацію, яка, як ніхто інший, могла б пояснити, що таке для України УПА та її герої. А ще — що таке нацизм, фашизм і «антифашизм».
...Вирішення проблеми ФІФА з Україною лежить далеко не в спортивній площині. Скоріше за все, це розуміють президент ФФУ Анатолій Коньков, який наразі перебуває в штаб-квартирі ФІФА в Цюріху, та віце-президент УЄФА Григорій Суркіс, який теж терміново туди вилетів. Чи вдасться пом’якшити вирок — покаже час. Утім, уже сьогодні з цієї конфліктної ситуації її учасникам потрібно винести уроки. Українським футбольним функціонерам і вболівальникам — не давати подібних приводів у майбутньому (правила ФІФА — це правила ФІФА. І якщо вони передбачають відсутність на стадіонах будь-якої політичної агітації, то потрібно це враховувати). Із другого боку, ФАРЄ, ФІФА та взагалі ЄС, хоч як би це парадоксально звучало, потрібно заново відкривати для себе нову — незалежну — Україну, з її минувшиною, больовими точками та суспільними проблемами. Адже союз де-факто передбачає обопільне зацікавлення сторін одна в одній.
