Напередодні відпустки Президент Леонід Кучма отримав від Кабінету Міністрів проект Концепції подолання бідності. Текст документу поки що розголошенню не підлягає. Зі слів прем’єра Анатолія Кінаха, проект передбачає «заходи для вирішення проблем зайнятості населення, гідного рівня оплати праці, ліквідації заборгованості із зарплат». Затвердження Концепції у вигляді указу очікується протягом двох місяців. Прем’єр-міністр одразу попросив не асоціювати підвищення урядової активності на соціальному фронті з наближенням виборів. І цим, здається, лише дав привід для таких асоціацій.
А ось хто дійсно цього літа при прийнятті рішень не надто переймається політичним рейтингом, так це Леонід Кучма. Ледве не того ж дня, коли Президент отримав Концепцію подолання бідності, він наклав вето на закон, який вимагав від працедавців погасити зарплатну заборгованість перед своїми працівниками до кінця року. «Закон не враховує реалії сьогоднішнього дня, а створює лише ілюзію бажання допомогти людям», — говориться в повідомленні президентської прес- служби з цього приводу. Як з’ясувалося, Леонід Кучма вважає нереальним погашення боргу виключно в грошовій формі, а саме цього вимагає закон. Дійсно, виникала ситуація, коли в розпал жнив господарства могли видати селянам на руки зерно, але це було б порушенням закону. Тим часом заборгованість українських підприємств перед своїми працівниками перевищує 4 мільярди гривень. І вибивати її людям знову рекомендується тільки через суди.
Натомість уряд вирішив нарешті знову потішити пенсіонерів. З першого серпня мінімальні пенсійні виплати збільшено майже в 1,6 рази, з 46 до 72 грн. Крім того, у 1,5 рази зріс середній розмір пенсій — з 72 до 108 грн. Максимальний розмір пенсій за віком для працівників, котрі працювали в особливо важких умовах збільшиться з 143 до 156 грн. Виплати Пенсійний фонд вже почав здійснювати, і грошей поки що вистачає. Чомусь поза увагою більшості спостерігачів залишився той факт, що підвищення пенсій відбулось на місяць пізніше обіцяного терміну. За попереднім планом, розмір пенсійних виплат планувалося переглядати щоквартально. Вочевидь, фінансові проблеми Кабміну насправді трохи більші, ніж про це прийнято заявляти публічно. За підрахунками Мінпраці, лише після останнього підвищення доведеться щомісяця десь додатково віднаходити 140 мільйонів гривень.
Чи можна в Україні вижити на 100 гривень пенсії? Питання риторичне. Звичайно, не можна, лише на комунальні, телефонні, побутові обов’язкові витрати в більшості українських родин витрачається більше. Звичайно можна, бо ж раніше люди отримували не сто, а сімдесят, і все одно якимось дивом виживали. Те, що розмір пенсії в Україні на порядок менший за прожитковий мінімум — першочергова, грандіозна, глобальна ганьба.
Міністр праці Іван Сахань повідомив, що Концепція боротьби з бідністю передбачає поступове доведення розміру пенсій та мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму, зараз це 270 гривень 10 копійок. Десь ми це вже чули, — подумалось одразу кільком економічним журналістам. Дійсно, ще 25 грудня минулого року Президент підписав указ «Про Концепцію подальшого розвитку оплати праці в Україні». Одним із пунктів цього документу уряду доручалося, максимум, до 2005 року зрівняти пенсійний, зарплатний, та прожитковий мінімуми. Тут же обіцялося зниження податкових нарахувань на зарплату, перевищення зарплатного зростання над інфляцією, і звичайно ж засуджувалась оплата праці товаром. Можна тримати парі на те, що свіженький указ щодо Концепції боротьби з бідністю передбачатиме ті ж орієнтири. І не передбачатиме конкретних заходів.
Хоча, зрештою, захід для боротьби з бідністю за наших умов має бути один — зниження податків. За відсутності каральної системи НКВС тільки цей інструмент має стати реальним стимулом для економіки. Про це в один голос говорять сьогодні всі вітчизняні бізнесмени, відзначаючи, що потенціал зростання тих же пенсій в Україні величезний. Не хочуть бачити цього потенціалу лише економісти з уряду та президентської адміністрації, бо просто не можуть знайти достатню, і головне, офіційну статистичну базу для аргументації зниження податків. За урядовими даними, частка тіньової економіки в Україні становить 20%. Нещодавно ці ж дані в своєму звіті навів і економічний комітет СНД. М’яко кажучи, некоректність цих даних є очевидною для будь-якого українського підприємця. Скоріше навпаки, лише кожне п’яте приватне підприємство в Україні може дозволити собі працювати без використання тіньових схем. Решта при першій нагоді віддають перевагу роботі з готівкою, штучно занижують податок на прибуток, і виплачують працівникам дві зарплатні: так звану «офіційну» — 118 гривень, і решту в конверті. Така практика стала звичайною на 90% українських приватних підприємств. І просто смішно стверджувати протилежне. Якщо в уряду немає про це інформації, хай нарешті попрохає СБУ з десяток агентів влаштувати у середні приватні фірми — треба бодай щось робити, щоб припинити обдурювати самих себе. Адже ті ж 90% українських директорів просто мріють працювати легально, і це не перебільшення.
Ну а поки податки залишаються людожерськими, навряд чи пенсії в Україні будуть достатніми для нормального життя. Навіть після дуже відчутного їх підвищення, як це трапилось з першого серпня. Бо зрештою, щоб віддати гроші пенсіонерові, їх треба спочатку взяти у підприємця.
