У цей день п’ятнадцять років тому Україна й увесь світ назавжди змінилися — через руйнівну катастрофу на Чорнобильській атомній електростанції. Два вибухи о ранній ранковій порі 26 квітня 1986 року рознесли реактор четвертого енергоблоку й супроводилися викидом 200 тонн радіоактивного палива, уламків та ядерних відходів, що розповсюдилися над Україною, Білорусією, Росією, Східною Європою та Скандинавією.
Разом із трагедією такого безпрецедентного масштабу світ став також свідком такого ж безпрецедентного героїзму пожежників, ліквідаторів й інших людей, що боролися із наслідками аварії. Як і належить, ми сьогодні схиляємо голови у пам’ять про тих, хто жертвував собою під час аварійних і рятувальних операцій у перші дні й місяці після вибуху, а також перед десятками тисяч нині сущих, чиє здоров’я постраждало від тієї катастрофи.
Сьогодні доречно також пригадати про рішення Президента Кучми назавжди закрити Чорнобильську АЕС у грудні минулого року. Його рішення було нелегким. Виводити з експлуатації велику станцію складно й дорого коштує. Проте він ухвалив це рішення, виходячи з інтересів України та її народу.
Сміливе рішення Президента закрило одну iз чорних сторінок радянського минулого України й визначило нове, оптимістичне починання для України, її громадян та для відносин країни із міжнародним співтовариством. Його рішення також допомогло просунути уперед роботи з очищення Чорнобильської зони та зміцнення укриття, щоб запобігти подальшим витокам радіації зі зруйнованих залишків четвертого енергоблоку.
Як вже говорилося мною та представниками інших членів «Великої сімки» та Європейського Союзу, міжнародне співтовариство як і раніше повністю прихильне ідеї допомоги Україні у розв’язанні проблем, пов’язаних із тривалими економічними й соціальними наслідками закриття Чорнобиля. Те, що Чорнобильська станція зупинена назавжди, лише зміцнює нашу рішучість. Дії України продемонстрували, що вона — відповідальний член глобального співтовариства. Тому інші країни — члени глобального співтовариства повинні поставитися до України відповідно.
І це не пусті слова. З 1995 року, коли Україна підписала із «Великою сімкою» та ЄС Меморандум про взаєморозуміння, формуючи тим самим стратегічний пакт, зосереджений на енергетичній безпеці країни, Україні було виділено більше як мільярд доларів кредитів плюс ще мільярд доларів у вигляді грантів на ядерну безпеку, енергетичні реформи та програми із соціальних наслідків. Виклик полягає в тому, щоб не тільки допомогти Україні з наслідками Чорнобиля, але й розбудувати конкурентоспроможний й ефективний енергетичний сектор, який забезпечував би розвиток міцної української економіки.
Дві міжнародні донорські конференції вже зібрали більше ніж 720 мільйонів доларів для споруди нового ізоляційного укриття, щоб посилити наявний саркофаг над пошкодженим четвертим енергоблоком. Ця сума включає й 158 мільйонів, виділених Сполученими Штатами.
Будівництво допоміжної теплової станції вартістю 32,5 мільйона доларів, необхідної для виведення Чорнобильської АЕС із експлуатації, майже завершено, її запуск намічено на червень. Теплову станцію збудували спільними зусиллями США та Україна, яка внесла у проект 7,5 мільйонів доларів.
США, «Велика сімка» та Європейський Союз зіграли важливу роль у затвердженні кредиту ЄБРР у 215 мільйонів доларів для фінансування добудови двох реакторів, які Україна хоче завершити на Рівненській і Хмельницькій АЕС. Як тільки Україна виконає умови, зафіксовані у кредитній угоді з ЄБРР, гроші будуть надані.
Продовжується робота з трансформації енергетичного сектора України в ефективну ринкову систему. Декілька тижнів тому ці реформи матеріалізувалися в більш ніж 100 мільйонів доларів приватних інвестицій в українські обленерго; перспектива ж набагато значніша. У Києві проекти з енергозбереження, що фінансуються США, щорічно економлять для міської опалювальної системи мільйони доларів. Зекономлена енергія — завжди краще, ніж енергія куплена.
Україна заслуговує схвалення щодо її сміливих кроків зі зміцнення власної енергетичної безпеки. Збираючи більше грошових платежів за користування електроенергією, Україна знаходить ресурси для укладання контрактів на постачання газу з нових джерел із Туркменiстану. Сполучені Штати профінансували роботу з техніко-економічного обгрунтування нафтопроводу Одеса — Броди. При вмілих діях Україна може перетворити себе на вузлову ланку транспортування енергоносіїв у Європу.
Серед цих зусиль ми повинні також зосередити увагу на потребах жителів Славутича. Сполучені Штати профінансували проекти, покликані допомогти цим талановитим людям знайти застосування своїм навичкам: Славутицьку лабораторію міжнародних досліджень й технологій, радіоекологічну лабораторію, позастанційний антикризовий підготовчий центр для АЕС, а також численні заходи щодо підтримки малого бізнесу.
Реформування енергетичного сектора України й створення клімату для підприємництва, яке б залучало в країну інвестиції, — справа не тільки для технократів. Справжня реформа — економічна, соціальна й демократична — принесе користь всім громадянам України, дозволить їм подолати спадок минулого й звернути погляд у краще майбутнє, де вони будуть творцями власної долі.
Із продовженням Україною нелегкої праці з реформування Сполучені Штати будуть, як і раніше, віддані наміру робити все можливе — як партнер і як глобальний сусід — щоб допомогти долати виклики, які таїть майбутнє. Ми не повинні — і наступні покоління не повинні — забути про Чорнобильську трагедію, що сталася 15 років тому. Але давайте пам’ятати, що сьогоднішній день знаменує ще одну віху на шляху до кращого майбутнього для народу України.
