Порушення земельного законодавства в Криму, — відзначалось на розширеному засіданні міжвідомчої комісії з питань дотримання законодавства у земельній сфері, яка створена наприкінці квітня розпорядженням Президента України під головуванням секретаря РНБО Петро Порошенка, — загрожують національній безпеці країни. У зв’язку з цим в Криму проводяться масові перевірки стану справ, проведено два засідання комісії, і прийнято рішення розглянути питання на засіданні Ради національної безпеки й оборони України, яке, як Петро Порошенко повідомив журналістів у Сімферополі, відбудеться 10 червня в Києві.
За словами Петра Порошенка, за час роботи комісії напрацьовано 14 законопроектів, з яких два вже направлені у Верховну Раду України, решту після 8 червня буде передано в уряд для доопрацювання й підготовки засідання РНБО з цих питань. Секретар РНБО відзначив, що на засіданні обговорюватимуться питання врегулювання земельних відносин по всіх регіонах України. При цьому він не виключає, що окремі питання по Криму, а саме розробка й затвердження програми «Морський берег», проблеми рекреаційно-курортного землекористування, бюджетні проблеми й інші настільки гостро стають перед Кримом, що мають потребу в окремому засіданні РНБО.
На засіданні, в якому, крім членів комісії, взяли участь керівники автономії, народні депутати України від Криму, депутати Верховної Ради АРК, керівники місцевих органів влади та місцевого самоврядування автономії, було викрито значні масштаби зловживань в приватизації майна та землі Криму за останні десять років. Голова Держкомзему України Анатолій Даниленко підкреслив, що третина всіх зловживань була зумовлена недосконалістю земельного законодавства. Через це комісія підготувала велику кількість пропозицій із внесення невідкладних змін у законодавство, необхідних для підвищення ефективності використання й охорони земель. Як відзначили члени комісії, розграбування землі часто було зв’язане з незаконною приватизацією майна, бо, згідно з законом, земельна ділянка передається у власність покупця будівлі. Так була приватизована, наприклад територія та майно Ялтинської кіностудії, яка вже повністю перейшла у власність російського приватного підприємства.
Зокрема, член комісії Тетяна Корнякова проінформувала, що тільки за два тижні й тільки працівниками прокуратури в Криму опротестовано 653 рішення, повернуто територіальним громадам 197 гектарів незаконно приватизованих земель, спрямовано до судів 173 позови на суму понад 1 мільйон гривень — і це тільки маленька дещиця всіх виявлених зловживань. Вона навела приклад, коли ділянку землі було продано за два мільйони гривень, хоч справжня ціна її становить 22 мільйони. Фактична вартість повернутих державі й народу земель лише діями працівників прокуратури за час перевірки перевищує 900 мільйонів доларів. Притягнуто до відповідальності 54 службові особи, звільнено з роботи начальника рескомзему Криму Євгена Жагорникова, ряд інших посадових осіб.
Як відзначив Петро Порошенко, хоч зловживання із землею спостерігаються по всій Україні, однак в Криму та Севастополі вони набули особливих форм. Так, працівники прокуратури виявили факти незаконної передачі комерційним структурам десятків гектарів особливо дорогих земель на Південному березі Криму, земель сільськогосподарського й лісогосподарського призначення. Тут нерідкі факти заниження орендної плати та інших обов’язкових платежів за землекористування, факти самовільного захоплення земель, використання землі не за цільовим призначенням з боку посадових осіб контролюючих органів, установ, підприємств і організацій усіх форм власності. Тільки по Севастополю останнім часом порушено 13 кримінальних справ, заявлено 22 прокурорські протести, внесено 28 представлень, до відповідальності притягнуто 23 посадові особи, в суди подано 25 позовних заяв. Як виявилось, Севастопольська міська рада на заклик Президента ввести тимчасовий мораторій на виділення землі вчинила навпаки: депутати відхилили звернення глави держави, натомість посиленими темпами — по 200 постанов за одну сесію! — почали приймати рішення про виділення землі фізичним та юридичним особам, допускаючи при цьому значні порушення законодавства.
Про аналогічні перевірки працівниками МВС проінформував заступник міністра внутрішніх справ України Геннадій Москаль. Зокрема співробітники Ялтинського відділу з боротьби з організованою злочинністю установили, що при підготовці технічної документації посадові особи самотужки визначили вартість одного квадратного метра землі в... 29 гривень 32 копійки і, відповідно, продали ділянку за 4 мільйони 258 тисяч гривень, хоч, як було встановлено потім, ринкова вартість відчуженої землі — близько 20 мільйонів доларів. «Дисконт» — понад 95 мільйонів гривень. За період дії мораторію на приватизацію землі, який на прохання Президента було введено приблизно 80-ма відсотками рад Криму, державі повернуто близько 300 гектарів кримської землі. «Азарт, зв’язаний з розбазарюванням землі, повинен припинитися. Вводячи мораторій на виділення землі, ми хотіли зупинити агонію, свідками якої ми є, і це нам удалося зробити», — зауважив кримський прем’єр Анатолій Матвієнко. Розвиток Криму як міжнародного курорту можливий тільки після завершення інвентаризації всіх земель автономії, формування чітких і прозорих принципів інвестиційної політики. Це, на його думку, особливо важливо для створення позитивного іміджу Криму в очах західних інвесторів. Секретар РНБО Петро Порошенко заявив на засіданні комісії, що інвентаризація земель Південного берега Криму буде довершена до серпня 2005 р., а земель усього Криму — до вересня—жовтня 2005 року. За його словами, у державному бюджеті 2005 року треба передбачити виділення коштів на створення єдиного кадастру на основі аерофотозйомки з використанням комп’ютерної бази даних. Такі зміни до бюджету РНБО пропонуватиме уряду та Верховній Раді. «Якби така система діяла в Україні десять років, ситуація з інвестиціями була б зовсім іншою», — сказав він. Мінімальна вартість аерофотозйомки території Криму для створення єдиного кадастру складає 15 мільйонів гривень. На думку голови Держкомзему Анатолія Даниленка, для виконання цієї роботи потрібно 30—35 мільйонів гривень. У ході засідання комісії було презентовано нову модель цифрового електронного кадастру території Великої Ялти, підготовлену фахівцями рескомзему Криму. Петро Порошенко підкреслив, що всі дані про земельні ресурси Криму повинні стати максимально відкритими, електронна версія кадастру буде розміщена в інтернеті, і в такий спосіб зникне ґрунт для зловживань і корупційних діянь з боку керівників органів місцевого самоврядування, що роками гріли руки на розподілі земельних ділянок. Петро Порошенко та інші члени комісії висловлювались за те, щоб відтепер жодна ділянка землі в Криму не була продана без відкритого конкурсу. За словами Порошенка, роботу комісії з викриття зловживань землею та притягнення винних до відповідальності, за соціологічними опитуваннями, підтримують дві третини населення України.
Народний депутат України Рефат Чубаров підняв питання про створення у Криму резерву землі для облаштування репатріантів. «Не секрет, що на проблему землі в Україні, а особливо в Криму, стали звертати особливу увагу лише після гучних протестних акцій кримських татар. Я думаю, — сказав він в коментарі для «Дня», — що люди в Криму чекають таких нарад, на яких можна було б не лише малювати картину зловживань, але вже показати конкретні шляхи вирішення земельної проблеми. Поки ж іде пошук таких шляхів, однак маємо констатувати, що, на жаль, не вивчаються всі погляди, переважають думки чиновників. А річ у тому, що навколо земельної проблеми дуже багато спекуляцій привноситься саме чиновниками, адже більшість порушень сталося якщо не за їхньої участі, то за їхньої присутності. Тому я не хотів би, щоб майбутнє рішення РНБО відображало лише думку чиновників і не було комплексним та системним. Мене тішать такі наміри, як повернення незаконно розданої землі, державна власність, але особливо турбує те, що звучать терміни «тендер», «продаж», «ціна мала», треба високу ціну. І так далі. Є ризик, що за цим загалом правильним підходом члени комісії втратять головний аспект: наділення ділянками тих людей, чия земля це була з діда-прадіда, а саме кримських татар. Якщо можна говорити про продаж землі для іноземців, для жителів інших регіонів, то стосовно кримських татар, у яких ці землі свого часу були злочинно відібрані, має існувати зовсім інша програма. Має бути передбачено генпланами окремі масиви для облаштування кримських татар».
Як вважають кримські оглядачі, практика свідчить, що деякі українські політики відкидають саму можливість справедливого розселення кримських татар в Криму та на Південному березі півострова. Саме в цьому, очевидно, є одна з прихованих мотивацій, що до цього часу Президентом не подано нові пропозиції до прийнятого в минулому році закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, який був прийнятий Верховною Радою 370-ма голосами при необхідних 226-ти, на який, одначе, колишній президент Леонід Кучма наклав вето. У цьому законопроекті така справедлива норма: депортована особа має право повернутися в той населений пункт, з якого вона виселена. Коли б це правило діяло, то його виконання б викликало потребу резервування землі й більше нічого, бо будинки вже не повернеш. Як справедливо говорив глава уряду автономії Анатолій Матвієнко, вирішення проблеми землі буде разом з тим означати також вирішення і проблеми міжнаціональних та міжконфесійних відносин, проблеми економічного зростання та формування середнього класу. Тож питання власності має бути вирішеним раз і назавжди, без помилок, щоб це рішення могло стати гарантом тривалої стабільності, за якої й можливий подальший розвиток України та Криму.
