Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Дорога покаже»

20 квітня, 2004 - 00:00


Політики й експерти продовжують коментувати заяву про намір парламентсько-урядової коаліції висунути єдиним кандидатом у президенти на виборах-2004 прем’єр-міністра Віктора Януковича, що прозвучала невдовзі після негативного голосування у Верховній Раді щодо політреформи. Свою думку в інтерв’ю журналістам у Дніпропетровську висловив Президент України Леонід Кучма. «Головне завдання коаліції сьогодні — не реформа, а перемога на виборах. А вони, думаю, завжди двома руками підтримають реформу», — заявив глава держави. Президент також зазначив, що вважає шанси В. Януковича «дуже високими». У свою чергу сам прем’єр підкреслив, що його основною передвиборною стратегією є успішна робота уряду: «Стратегія не буде мінятися: працювати цілодобово, гарувати. Я вважаю, в нас немає інших варіантів». На запитання, кого він вважає своїм головним опонентом у передвиборній кампанії, В. Янукович відповів: «Буде дорога — дорога покаже»...

Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор центру соціальних досліджень «Софія»:

— Висунення єдиного кандидата — це не інформаційне формулювання, а формулювання політичного дійства. Тому говорити можна швидше про ініціативу групи політичних лідерів стосовно можливості Януковича як єдиного кандидата — і не більше. Крім того, процедурно єдиний кандидат може з’явитися тільки в результаті регламентованого законом процесу висунення. Тому єдиний кандидат як факт і як феномен можливий не раніше за першу декаду липня. Хоча зрозуміло, що Янукович — один із найімовірніших претендентів на цю роль від тієї коаліції, яка цю ініціативу висунула. Не варто забувати, що кожна партія ще має зробити внутрішній вимір у формі конференцій, політичних рішень тощо, — не може група лідерів без легітимних рішень своїх організацій приймати такі рішення. Модель єдиного кандидата визнали всі учасники коаліції та частина політичних сил, які залишаються поза парламентом. Але залишається запитання: єдиний кандидат чого? Якщо коаліції, то має йтися про певні змістовні позиції, на основі яких ця коаліція працює.

Петро ЦИБЕНКО, фракція КПУ:

— Нічого несподіваного не сталося. Але хотілося б звернути увагу на одну подію, яка дивним чином збіглася в часі з вищезгаданою. В той самий день, коли було оголошено про рішення висувати прем’єра Януковича кандидатом від сил провладної коаліції, стало відомо про скасування сумнозвісної постанови Кабінету Міністрів України № 253, яка називалася «Про стратегію заміни пільг адресною допомогою». Тобто мова йде про те, що вже зроблений перший «царський подарунок» знедоленому народу України з боку уряду. Втім, питання про те, хто саме піде на вибори в якості ставленика влади, нас, комуністів, особливо не хвилює.

Вікторія ПОДГОРНА, Центр соціально-політичного проектування:

— Висунення Віктора Януковича навряд чи можна вважати остаточним рішенням більшості, — швидше попереднім. Найневдалішим варіантом висунення єдиного кандидата від влади є проштовхування на цю роль представника якоїсь із олігархічних груп, які домінують у більшості політичних процесів. Краще, щоб цей політик був рівновіддалений від усіх фінансово-промислових груп. Проте навряд чи Януковича можна назвати нейтральним кандидатом, представником усієї України. Це провокуватиме подальший розкол за лінією «схід-захід». На даному етапі певна група впливу в українському політикумі показала, що вважає найімовірнішим для країни сценарій наступника. Але насправді найсприятливішим сценарієм для України була б політична реформа. Тільки нормальна, в інтересах всього суспільства, а не як результат протистояння різних політичних груп.

Ярослав СУХИЙ, фракція СДПУ(О):

— Я вітаю висунення Віктора Януковича. Віктор Федорович домігся успіхів спочатку на регіональному рівні, поставивши Донеччину на надійні рейки, які ведуть до добробуту, а потім і на загальнодержавному, давши старт відчутному економічному та соціальному зростанню. При цьому Янукович не займався політиканством, а проявив досить професіоналізму в керівництві коаліційним урядом. Як на мене, це гідний кандидат на роль глави одної з провідних європейських держав.

Сергій ТЕЛЕШУН, професор, доктор політичних наук, президент Українського благодійного фонду «Співдружність»:

— Неприйняття Радою політичної реформи підштовхує більшість до активнішого пошуку кандидата та активнішого його висунення. На сьогодні висунули кандидата від частини більшості, який має під собою всі важелі адміністративного та соціального впливу. Заява, що таке рішення підтримала більшість, — поки що на рівні абстракції. Я чув заяви донецьких регіональних структур, але не чув заяв лідерів інших партій і фракцій більшості, в тому числі й на партійних з’їздах. Не слід виключати дії чинників соціально-економічного характеру, які можуть істотно вплинути на рейтинги, а також виходу окремих кандидатур від більшості, які в процесі політичних торжищ будуть оптимальніші. Хотілося б, щоб це був варіант не безальтернативних виборів. Причому, щоб це стосувалося як більшості, так само й опозиції.

Юрій КОСТЕНКО, фракція «Наша Україна»:

— Гадаю, рано ще називати Віктора Януковича кандидатом від більшості. Якщо говорити про юридичну сторону процесу, ніяких документів поки не оформлялося, до того ж, для висунення потрібні рішення з’їздів. Якщо ж вести мову про фактичний бік цього висунення, я переконаний, що багато партій, які сьогодні є в більшості, не підтримуватимуть цю кандидатуру, оскільки самі мають політичні плани. Зокрема — на 2006 рік, на парламентські вибори. Не думаю також, що весь наявний адмінресурс буде використаний на користь Януковича-кандидата. Адже після невдачі політреформи в прем’єра зникли надії отримати безпосередній вплив на місцеві адміністрації. А відтак, місцева влада перш за все орієнтуватиметься на прохідного кандидата, як це було в 1994 році. Крім того, проти Януковича гратимуть економічні протиріччя між найпотужнішими політико-бізнесовими угрупуваннями в провладному середовищі.

Тарас СТЕЦЬКІВ, фракція «Наша Україна»:

— Те, що висунення Януковича відбулося в такий дивний, кулуарний спосіб, я пояснюю лише одним: програвши конституційну реформу, потрапивши в своєрідний нокдаун, влада вирішила спробувати перехопити ініціативу і висунула Януковича, чим хотіла продемонструвати, що вона монолітна, єдина і т.д. Якщо нічого не зміниться і Янукович справді піде на вибори як єдиний кандидат від влади, то, вважаю, він буде серйозним супротивником для нашого кандидата. Без сумніву, двобій «Янукович — Ющенко» буде дуже гарячим. Ми вважаємо, що Янукович має в ньому шанси на перемогу, але лише за рахунок маніпулятивних технологій. Крім того, в активі у Януковича може бути й інша технологія: підняття соціальних виплат (зарплат, пенсій) впродовж найближчих місяців.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ, фракція НДП:

— Поки що Віктора Януковича ніхто не висунув. Якби це був офіційний, легітимний акт, то він мав би бути публічним. Те, що відбулося в середовищі кількох політиків, а потім інтерпретувалося зацікавленими сторонами та ЗМІ, я не можу назвати висуненням кандидата в президенти. Наскільки мені відомо, на цьому зібранні якогось голосування, наприклад, руками, не було. Я не думаю, що координатор більшості має право вважатися спікером кожного з депутатів. В усякому разі, я і чимало моїх колег-парламентаріїв не давали окремим політикам повноважень висловлюватися за нас з питання щодо кандидата на пост президента. Що стосується позиції НДП, то, я сподіваюсь, ми й далі працюватимемо у відповідності до власної стратегії, програми та політичної платформи — Платформи народної демократії. Де йдеться і про те, що НДП повинна виходити зі своїм кандидатом на президентські вибори. Мова йде про дуже серйозне питання, і мені дивно, що більшість з цього приводу досі не збиралась. Хотілося б, щоб для початку більшість провела офіційні збори, де б кожен депутат зареєструвався відповідно як член більшості, щоб було засвідчено, що в більшості дійсно є принаймні 226 депутатів. Далі має пройти дискусія, обговорення різних кандидатур. І лише тоді можна буде говорити про якесь реальне рішення.

Наталія ТРОФІМОВА, Володимир СОНЮК, «День», Дмитро ЖИРЕНКО
Газета: 
Рубрика: