Ураган, що приніс величезні збитки півострову, і необхідність ліквідації його наслідків — екологічної катастрофи, що спіткала Крим, лише на деякий час пом’якшила гостроту соціальної та політичної ситуації. А буквально напередодні обстановка у Криму, яка з весни зберігала стабільність, але була зруйнована листопадовими конфліктами «будівників» та кримських татар на вулиці Балаклавській і зносом татарських торгових точок на горі Ай-Петрі, стрімко розжарювалася. На центральній площі Сімферополя було розбито наметове містечко. Минулої неділі, незважаючи на дощ та ураганний вітер, тут відбувся загальнокримський мітинг понад тисячі кримських татар, на якому вони вимагали від Президента Віктора Ющенка створити державну комісію з розслідування інциденту, звільнити з посади начальника кримської міліції Анатолія Могильова, звільнити всіх затриманих. Такий самий мітинг заплановано і на наступну неділю. Ялтинський суд, як відомо, ухвалив відносно 23 учасників звинувачувальні рішення. При цьому в лікарні досі перебуває семеро потерпілих, у тому числі троє — у важкому стані. Прокуратура Криму порушила кримінальну справу за фактом вогнепального поранення в живіт Фікрета Хафізова, з тіла якого хірурги дістали гумову кулю і пиж.
Тим часом у п’ятницю за дорученням Кабінету Міністрів України ситуацію з «реалізацією державної політики у сфері раціонального використання й охорони земель» обговорено на засіданні Ради міністрів Криму. Уряд Криму ухвалив рішення, у якому «дії працівників правоохоронних органів» визнано «необхідними і доцільними». У первинному варіанті стояло слово «правомірними», але прокурор автономії Віктор Шемчук і перший віце-голова Радміну Азіз Абдуллаєв запропонували не квапитися і дочекатися підсумків розслідування держкомісії, яка готує матеріал на засідання РНБОУ. Міністр Раєт Сеттаров узагалі проголосував проти такого рішення.
Не є таємницею те, що єдиної точки зору на події у Криму не існує. Багато хто сподівається, що й висновки цієї держкомісії можуть бути якщо не протилежними, то, принаймні, більш системними і вивіреними. Складність ситуації полягає в тому, що після всього рівень конфліктогенності в автономії значно зріс. З одного боку, серед кримських татар визрівають думки про несправедливість української держави, з іншого боку, в російському середовищі міцнішають антитатарські настрої. Татарофобія у Криму сьогодні виливається прямо на вулиці міст і на сторінки газет, на екрани телевізорів, хоч в обох випадках не кримські татари починали конфлікт і були змушені захищатися, а зараз вважають себе стороною, потерпілою спочатку від бездіяльності влади, а потім від свавілля міліції. Це перша небезпечна тенденція.
АРГУМЕНТИ У КОЖНОГО СВОЇ
Сьогодні на півострові у газетах і на екранах телебачення триває війна аргументів. Міліція демонструє кадри відеохроніки і стверджує, що таке масове залучення ОМОНу та внутрішніх військ кількістю до тисячі осіб, із бронетранспортерами і штатним озброєнням, побиття кримських татар, багатьом із яких нанесено тяжкі тілесні пошкодження, диктувалося обстановкою і загрозою життя для співробітників МВС. На відео видно, як на плато горить багаття, до якого кримські татари принесли балон із газом, біля будівлі стояли пляшки, як стверджують, із запалювальною сумішшю, міліція каже, що конфісковано дві каністри з бензином. Далі на екранах видно, як міліціонери палицями і ногами б’ють на землi кримського татарина, а потім за дорученням працівника ДВС (це був заступник керівника Володимир Пархомчук) бульдозером зносять торгові намети, краном зривають дах із якоїсь кав’ярні. Керівництво МВС і Кабінету Міністрів України висловилося на підтримку таких дій.
Водночас керівники меджлісу переконують кримчан, що дії міліції та ДВС не були професійними. Як розповів журналістам лідер бахчисарайського меджлісу Ахтем Чійгоз, який, як стверджують, також причетний до володіння торговими точками на плато і який наразі перебуває у Лівадійській лікарні, згідно з рішенням Господарчого суду зносу підлягали будівлі на площі 125 квадратних метрів. Коли така маса правоохоронців зі зброєю і бронетранспортерами піднялася на гору Ай-Петрі, татари показали їм це місце, на якому було зведено лише підмурок, оскільки після позову в суд власник НП Мустафаєв припинив будівництво. Татари сказали: можете знести, ми не будемо чинити опору. Та працівник ДВС із доданою йому технікою намагався знести всі інші татарські будівлі, на які рішення суду не було. Тоді татари стали на шляху бульдозера, захищаючи своє майно. Ось тут вони й отримали від міліції все належне. За розповіддю Чійгоза, багаття вони запалили для того, щоб зігрітися в морозну ніч на висоті більше кілометра в горах, а балон справді притягли з кухні, бо на газі готували їжу.
Сумнівається у професіоналізмі працівників міліції і прокурор Криму Віктор Шемчук. «Дії працівників міліції з охорони громадського порядку хоч і базувалися на законі, але були непрофесійними, внаслідок чого і було заподіяно тілесні ушкодження», — зазначив він у коментарі журналістам. Відставний і досвідчений співробітник силових органів, до якого «День» звернувся за консультацією, і який попросив не називати його прізвища, сказав, що говорити про загрозу життю співробітників ОМОНу — це велике перебільшення. За його інформацією, в складі ОМОНу є спеціально навчені люди, які володіють прийомами нейтралізації озброєних терористів, володіють спеціально розробленими прийомами боротьби. Швидше за все, вони були у складі сил міліції, що піднялися на гору. За наказом командира їм не було б складно заволодіти балоном, каністрами і пляшками у лічені секунди, нейтралізувати їхніх власників без нанесення поранень. Можливо, саме так і було (на зйомках цього епізоду немає), але ветеран силових структур каже, що у міліції не було ніякої причини так сильно бити татар і наносити їм тілесні пошкодження, тим більше стріляти в живіт беззбройного з гвинтівки «Форт». Він каже, що, судячи зі стилю проведення цієї силової операції, вона була задумана і реалізована не як операція забезпечення роботи ДВС по зносу незаконних будівель, а як акція залякування, спрямована проти всіх кримських татар, причому, на його переконання, кримські владні структури, в тому числі й керівництво міліції, не могли самостійно зважитися на таке, і діяли, скоріш за все, за наказом із Києва. Не дивно, що Київ тепер так дружно підтримав кримських силовиків і керівників.
Водночас «якщо дії співробітників правоохоронних органів щодо забезпечення виконання рішення суду, що набрало законної чинності, кимсь вважаються протиправними, то це його проблеми», — заявив начальник кримської міліції Анатолій Могильов. Він стверджує, що кулю в живіт кримського татарина випущено не з міліцейської зброї. Він підкреслює, що повністю згодний із порушенням карної справи, оскільки розслідувати цей інцидент і провести спеціальні експертизи можна лише в рамках карної справи. Керівник ДВС Володимир Пархомчук заявляє, що постановка татарами питання про те, що ДВС не мав права «незаконно знести наші незаконні будівлі», неправомірна. Раз споруди незаконні, вони можуть бути знесені і без рішення суду, з його точки зору. Тому зрозуміло, чому дії ДВС на плато швидко розповсюдилися з одного об’єкта на інші. Дії силовиків і ДВС вважають правомірними і підтримують голова парламенту автономії Анатолій Гриценко і голова Ради міністрів АРК Віктор Плакида. Анатолій Гриценко підкреслив, що ситуація, що виникла, стала наслідком необдуманих дій деяких місцевих рад, які свого часу виділяли земельні ділянки в заповідних територіях, а також безвідповідальних дій тих підприємців або громадян України, які займаються самовільним будівництвом або самовільним заняттям земельних ділянок.
Виходить, одна влада дала їм ділянки, часто на словах, без документів і рішень, інша — відібрала грубою силою. Масла у вогонь підлили й депутати Сімферопольської міськради, які вже кілька років волинять із виділенням ділянки під соборну мечеть. Спочатку під це будівництво було виділено ділянку на околиці Сімферополя, але вона комусь приглянулася, і міськрада на нещодавній сесії замість того, щоб дозволити подальше будівництво, скасувала своє колишнє рішення. Не дивно, що меджліс розцінив цю тенденцію в спеціальній заяві як «посилення дискримінації кримських татар»…
Анатолій Гриценко також підкреслив, що знесення незаконних споруд — це лише перший етап наведення порядку на плато Ай-Петрі. Наразі судовий розгляд із фірмою «Шарм», яка раніше, взявши в оренду земельну ділянку на плато, зобов’язалася збудувати на ньому рекреаційний комплекс. Але замість цього розділила землю на кілька частин і здала в суборенду комерційним структурам. Як повідомив голова кримського парламенту, Радою міністрів автономії прийнято рішення про розірвання угоди оренди, 20 листопада відбудеться перше засідання в Господарчому суді АРК, який повинен буде вирішити долю цієї ділянки. Якщо суд ухвалить рішення не на користь фірми «Шарм», то, запевнив Голова ВР АРК, це рішення обов’язково буде виконано. Анатолій Гриценко каже, що ще 8 лютого 2007 року Верховна рада Криму звернулася до Президента України з проханням включити цю територію в межі Ялтинського гірничо-лісового заповідника, щоб упорядкувати ситуацію з незаконною забудовою плато Ай-Петрі. Голова кримського парламенту переконаний, що територію, яка не ввійде в межі Ялтинського гірничо-лісового заповідника, необхідно розвивати як туристичну зону для зимових видів спорту. За його словами, це не спричинить великого навантаження на екосистему.
Анатолій Гриценко різко розкритикував думку народного депутата Геннадія Москаля, який поклав усю провину за те, що трапилося на кримську владу, яку, за його словами, «треба змінювати». Він ні слова не сказав про міцну правову підставу дій кримської міліції щодо забезпечення виконання рішень судів, умовчав про ту реальну загрозу екологічної катастрофи, яка загрожує Великій Ялті через варварське ставлення до природи з боку самовільних забудовників на айпетринському плато.
НЕБЕЗПЕЧНІ ЗАКЛИКИ
Активно підтримав дії кримської влади та силовиків віце-прем’єр-міністр України Олександр Кузьмук, який брав участь у спільному засіданні колегій ДУ МВС в АРК і кримської прокуратури і в засіданні Радміну АРК. На засіданні колегій главку міліції й прокуратури вирішено до 1 грудня проінвентаризувати й звільнити все самозахоплення, розташовані на землях, власниками яких є фізичні та юридичні особи. Таку пропозицію на колегії вніс прокурор Криму Віктор Шемчук. За інформацією Шемчука, в Криму залишаються не виконаними 12 рішень судів у Сімферопольському районі, 58 у Судаку, 12 у Сімферополі й один в Алушті — на вулиці Ювілейній. «Рішення судів виконуватимуться, для забезпечення безпеки їхнього виконання притягуватимуться як підрозділи главку МВС України в Криму, так і внутрішніх військ», — повідомив Шемчук.
Він розкритикував позицію меджлісу, який ухвалив рішення провести повну мобілізацію чоловічого населення, створення мобільних груп і проведення акцій громадянської непокори. У Криму називають це підготовкою до громадянської війни. Але Мустафа Джемілєв наклав вето на це рішення, оскільки вважає це питанням, яке має право вирішувати тільки курултай. З’їзд кримських татар збереться не раніше середини грудня, і в тих і в інших кримчан ще є час розібратися, що до чого.
Але заради справедливості треба зазначити знову: і цього разу не кримські татари були першими з такими закликами. І це друга дуже небезпечна тенденція, що проявилася в ці дні — погрози про створення незаконних військових формувань. Вони прозвучали в Сімферополі ще 5 листопада на забороненому судом «Російському марші»: «Брати й сестри, не треба чекати доброго царя, не треба чекати, що хтось за нас щось зробить! Скрізь, де можна: в будь-якому селі, в кожному селищі міського типу, в кожному місті потрібно сьогодні створювати й зміцнювати російську силу, потрібно створювати наші бойові загони козацтва», — заявив депутат кримського парламенту, член партії «Російський блок» Олександр Шевцов.
І поспішить той, хто скаже, що ці погрози пусті. Численні загони кримського козацтва вже проводили практично «бойові» вчення в кримських горах і лісах. Кримчани також знають, як швидко й організовано можуть збиратися в загони й кримські татари. Тому можна вважати, що ці обопільні погрози — це своєрідна констатація, оприлюднення факту, що вже здійснився. Бойові загони, як з одного боку, так і з іншого, в попередньому вигляді вже існують. Як заявляє Служба безпеки України під час проведення цього «Російського маршу» в Севастополі, в камері зберігання Сімферопольського залізничного вокзалу, був виявлений вибуховий пристрій, який, за даними спецслужби, планували використати організатори «Російського маршу». За даними Марини Остапенко, в камері зберігання також були виявлені «документи», що містять вказівки з організації провокацій, які повинні були призвести до «масового безладдя» в Севастополі. «Там були вказані дуже конкретні місця, дуже конкретні події й дуже конкретні поради, як саме діяти: як створювати безладдя, що робити для того, щоб була паніка. До речі, там була й димова шашка, яку вони планували кинути, я так розумію, під ноги правоохоронним органам, щоб спровокувати ситуацію. Далі паніка, далі самі не знали, що може статися...», — розповідає Марина Остапенко. «Також підтверджується, що снаряди й інструкції були передані в місто Сімферополь залізничним сполученням», — заявила прес-секретар СБУ.
ДЖЕРЕЛА КОНФЛІКТУ
Джерела конфлікту Олександр Кузьмук закликав шукати у всій недавній історії: «Давайте подивимося, як реалізовується програма адаптації кримських татар в українське суспільство, що зроблено в цьому напрямі з 1991 року, куди пішли гроші? 71 мільйон гривень був передбачений в бюджеті країни 2007 року на ці цілі. 59 мільйонів уже надійшло. Половина цих грошей не освоєна. Як роз’яснити це серед кримськотатарського населення?»
На засіданні уряди констатували, що земельна реформа йде непомірно повільно насамперед через недостатнє фінансування земельної реформи. За даними заступника голови Рескомзему Криму Володимира Дмитрусенка, на реалізацію заходів земельної реформи в АРК передбачалося 125 млн. грн., фактично з 2001 року було профінансовано тільки 40% від цієї суми: 10,5 млн. грн. із Держбюджету, 9,5 млн. грн. виділили місцеві бюджети, близько 18 млн. було залучено коштів фізичних і юридичних осіб. Внаслідок проінвентаризовано земель несільськогосподарського призначення: за межами населених пунктів 25,5% від їхньої загальної площі, в межах населених пунктів — 44,2%. У базу даних Реєстру внесена інформація всього лише про 400 тис. присадибних земельних ділянок, за період 1999—2007 рр. із 1021 населених пунктів проведена грошова оцінка земель тільки в 10%, а за межами населених пунктів — тільки 5%. Із 1021 населених пунктів АРК проекти встановлення меж розроблені й затверджені тільки в 4 містах, 49 селищах, 925 сільських населених пунктах, встановлені межі всього 33 заповідників і заказників із 149. Ще повільніше йде розробка генеральних планів, геодезичні роботи, винесення ділянок у натуру. До реального виділення земельних ділянок під житлове будівництво кримська влада планує приступити тільки після виконання всіх цих робіт у другій половині 2008 року.
ПРЯМА МОВА
— Києву дуже дорого обійдеться його байдужість до кримських проблем, — заявив журналістам український політолог Віктор Небоженко. На його думку, давно потрібно було зупинити повільну ескалацію й пережовування кримського півострова з боку кримськотатарських напівофіційних організацій. Дуже погано, що в Києві не розуміють, що допускаючи це, вони тим самим протегують таким ось наступам на землю в Криму, і треба було одночасно зупинити й захоплення землі з боку великих олігархів, і захоплення землі з боку кримських татар, резюмував експерт
— Конфлікт у Криму вигідний Партії регіонів, яка намагається домогтися створення «широкої» коаліції у Верховній Раді, — заявив журналістам політолог Вадим Карасьов, — це вигідне Партії регіонів, тим більше, враховуючи, що кримське керівництво входить у Партію регіонів. Конфлікт потрібен для дестабілізації ситуації загалом у країні, починаючи з Криму, для відвернення уваги суспільства від росту цін та інфляції.
На думку голови кримськотатарської громадської організації «Койдешлер» Ібраіма Воєнногно, «кримські чиновники загрузли в корупції у сфері земельних відносин». Із ним повністю згодний заступник голови парламенту Криму Михайло Бахарьов: «Рівень корупції в радах приморських міст і селищ Криму досяг такого розмаху, що стати місцевим депутатом уже набагато складніше, ніж парламентарієм автономії. Ради кримських прибережних селищ — це організовані злочинні угруповання, які ділять землю. Треба подивитися, де живуть місцеві депутати, на чому їздять, що в них на рахунках, і всіх їх можна буде кинути за грати». За даними прокуратури Криму з п’яти тисяч фактів незаконного використання земельних ділянок усього 500 — кримськотатарські.
— Знесення незаконних будівель на плато Ай-Петрі не є свідченням рішучої боротьби з самозахопленнями на півострові. Йдеться про звільнення комерційного майданчика «для своїх», — заявив журналістам лідер громадського організації «АнтиЗахват» Сергій Веселовський.
— Найближчим часом Крим чекають дуже серйозні події, пов’язані з проблемою самозахоплень землі, — прогнозує народний депутат Михайло Сирота. — З одного боку це проблема кримської влади, і дійсно зараз на території України питання землі стоїть найбільш гостро. Якщо промисловість перейшла під контроль транснаціональних корпорацій і не залежить від українців, то зараз розгорається друге питання, кому належатиме українська земля. І хоча Конституція України забороняє приватизацію землі іноземцями, гадаю, що зараз розгортатимуться дуже серйозні події. Кримських татар можна зрозуміти, їм треба якось жити. Але цей процес зараз накладається на процес боротьби за земельні ресурси в Україні в глобальному масштабі.
За його словами, вирішувати проблему в Криму «треба мирно, спокійно, на рівні законодавчому, правовому, не роздуваючи конфлікти, із залученням Верховної Ради Криму і, якщо потрібно, Верховної Ради України.
