У Дніпропетровську завершився судовий процес за так званою інгулецькою справою, пов’язаною з резонансною подією, що трапилася на околиці Кривого Рогу під час минулої кампанії виборів Президента України. Увечері 2 жовтня 1999 року біля Будинку культури Інгулецького ДОКу в натовпі виборців, що проводжали після передвиборної зустрічі одного з кандидатів на пост президента, лідера ПСПУ Наталю Вітренко, прогриміли вибухи гранат, від яких постраждало 44 особи. Поруч із місцем злочину правоохоронні органи затримали двох російських громадян, що проживали в Кривому Розі — Володимира Іванченка та Андрія Самойлова. За версією слідства, саме вони були безпосередніми виконавцями теракту, а його організаторам — криворізький підприємець Сергій Іванченко, котрий був на той час довіреною особою іншого кандидата на посаду Президента Олександра Мороза. Затримали С.Іванченка три місяці опісля в Москві, а за цей час у садибі в селі Лозоватки під Кривим Рогом при обшукові було знайдено склад зброї, в тому числі й гранати. Контрабанда і зберігання зброї стали ще одним пунктом звинувачення щодо братів Іванченків та їх подільників А.Афанасьєва та І.Недвиги. Слідство у справі силами міліції та СБУ тривало до травня 2000 року, а сам процес розпочався в Дніпропетровському обласному суді лише в листопаді.
У ході судових засідань колегії суддів на чолі з Валентиною Кузьменко довелося дослідити 28 томів карної справи, опитати десятки свідків і потерпілих. Самі підсудні начисто заперечували свою причетність до теракту, контрабанди і зберігання зброї, а також підпалів у Кривому Розі, в яких їх звинуватили представники слідства. Вже на початку процесу В.Іванченко і А.Самойлов заявили, що змушені були оговорити себе та С.Іванченка з тієї причини, що їх нібито били, катували, застосовували й моральний тиск. Присутні на процесі почули від В.Іванченка і версію про те, що напередодні 2 жовтня одна з довірених осіб Н.Вітренко нібито попрохала його кинути в натовп звичайну петарду за солідну грошову винагороду. Хто кинув услід за цим гранати — підсудні не мають уявлення, але вважають все це провокацією спецслужб. Заперечував свою провину і С.Іванченко, наполягаючи на тому, що поїхав до Росії відвідати батька, що потрапив у аварію. Провокацією він називає також історію з виявленням складу зброї в селі Лозаватка.
Проте суд розцінив ці доводи як спробу уникнути відповідальності за скоєний злочин. Вину підсудних, за винятком таємничих підпалів у Кривому Розі, він вважає доведеною свідченням очевидців, працівників правоохоронних органів, що брали участь у затриманні, а також даними, отриманими в ході слідства — матеріалами експертиз і речовими доказами. За сукупністю провини брати Іванченки і А.Самойлов засуджені на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, причому старший Іванченко перші п’ять років повинен провести у в’язниці суворого режиму. Їх подільники — А.Афанасьєв та І.Недвига за контрабанду і зберігання зброї отримали 6 і 4 роки відповідно.
Незважаючи на суворість вироку виглядав він трохи інакше, ніж очікувалося. Суд перекваліфікував дії підсудних на більш «м’які» статті, в зв’язку з чим Сергія Іванченка було засуджено не на довічне ув’язнення, як того вимагали державні обвинувачі, а на значний строк. На закінчення процесу судді винесли й чотири окремі ухвали, за якими ще має бути з’ясовано дії правоохоронних органів, що не запобігли терактові, а також дії одного з адвокатів, який на порушення таємниці слідства виніс на волю відомий лист Володимира Іванченка. Потерпілим від теракту, за рахунок засуджених має бути виплачено компенсацію матеріальних і моральних збитків на суму 300 тисяч гривень. Третину цих грошей має отримати Алла Кушникова, якій вибухом відірвало ногу. Проте вже зараз потерпілі висловлюють сумнів у тому, чи адекватно оцінено їхні збитки і страждання. Принаймні деякі з них підписали відкритого листа до Президента України з вимогою ухвалити закон, що захищає громадян країни від наслідків терактів.
Своє задоволення ходом процесу і його результатами, відразу ж після оголошення вироку, висловила Наталя Вітренко. В інтерв’ю журналістам вона заявила, що «судове розслідування було дуже ретельним, добросовісним, а отриманий вирок — справедливим». На її думку, «суд зробив максимально можливе, щоб захистити виборців в Україні від тих задумів, які можуть мати бандитські угруповання». Крім того, Н.Вітренко вважає, що сама ухвала суду щодо колишньої довіреної особи О.Мороза Сергія Іванченка і його подільників «свого роду оцінка і Мороза, і всієї Соцпартії». «Суспільство, додала лідер ПСПУ, саме зробить висновок».
Тим часом, дружина Сергія Іванченка — Інна Чирченко заявила журналістам, що засуджені в «інгулецькій справі» неодмінно оскаржать ухвалу Дніпропетровського облсуду у Верховному суді України і, крім того, вони вже звернулися до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. «Не виключено, сказала Чирченко, що вже незабаром розглядатиметься справа «Іванченко проти України».
Суд залишив багато запитань без відповідей. Головне з них — хто замовник теракту?
