Мінфін активізує роботу з підготовки до випуску казначейських зобов’язань для населення після виборів до Верховної Ради, пообіцяв у вівторок країні міністр фінансів України Ігор Юшко. «Ми починаємо цього року новий проект, намагаючись встановити прямі відносини з населенням. Це найнадійніший, найстабільніший інвестор». Такими компліментами міністр практично випередив інформаційну кампанію про майбутній випуск державних облігацій для населення, яку його відомство планує розгорнути після закінчення виборів.
Нагадаємо, що у першій декаді січня Кабмін, стурбований прийняттям нереального бюджету, ухвалив постанову про випуск казначейських зобов’язань (номінальною вартістю 50 грн.) на пред’явника з терміном обігу 24 місяці на загальну суму 400 млн. грн., які, як підкреслювалося, будуть розповсюджуватися серед населення виключно на добровільних засадах. Зобов’язання випускаються вiсьмома серіями (від А до Н) обсягом по 50 млн. грн. Кожна наступна серія розповсюджується тільки після продажу попередньої. Кожне зобов’язання має 8 купонів, за якими кожні три місяці після дати випуску буде виплачуватися «виграш» — 2 гривні, що відповідає номінальній ставці 16% річних. До речі, багато банків сьогодні пропонують фізичним особам депозити на таких самих чи навіть більш привабливих умовах.
Кого оберуть громадяни України? У будь-якому випадку їх позиція продемонструє, чи зуміла держава хоч частково повернути втрачену за всі попередні роки довіру. І з цього погляду на Мінфін лягає справа особливої ваги. Чи готове міністерство до реалізації такого складного, причому переважно у політико-соціальному плані, проекту? Спілкуючись з журналістами, І.Юшко повідомив, що перед ним стоять завдання зі створення прозорого ринку і ліквідації можливих спекуляцій на ринку цих цінних паперів. Поки що у міністра щодо цього, очевидно, тільки один вихід: боротися зі зловживаннями «за рахунок роботи напряму з інвесторами-фізособами». Судячи з цієї заяви, можна передбачити, що міністерство поки що не дуже готове у комплексі вирішувати всі проблеми, пов’язані з випуском цього фінансового інструмента.
І все ж, мабуть, не тільки це послугувало причиною деякої відстрочки фінансового походу уряду в маси з простягнутою рукою. Проект, про який із перших днів його існування заговорили ще й як про пробний політичний камінь, що запускається владою з метою прозондувати реальний рівень довіри суспільства, ймовірно, призупинено у зв’язку з комплексом причин.
Головна з них, мабуть, полягає у тому, що ризик отримати «фінансове незадов» від населення буквально перед виборами набагато вищий, ніж ефект від тієї суми, яку можна отримати у разі успіху. Тим більше, що останнім часом з’явилися ще й надії на допомогу «закордону». Зокрема, МВФ може виділити Україні кредит ще до виборів. «Є шанс вийти на раду директорів (МВФ. — Авт. ) ще до виборів», — передбачає віце-прем’єр України Василь Роговий, коментуючи підсумки візиту до Києва технічної місії цієї міжнародної фінансової організації. Однак і тут не все просто. Зі слів віце-прем’єра, заковичка, як і раніше, у поверненні ПДВ, хоч МВФ уже визнав, що цю проблему «залпом і раптово не вирішиш». (Борг держави з відшкодування ПДВ на початок 2002 року становить близько 6 млрд. грн.).
Разом з тим плани позики у населення України поки що не можуть конкурувати з масштабами кредитів МВФ. Цього року Нацбанк країни збирається виплатити МВФ $238 млн., сподіваючись отримати до $944 мільйонів. Але механізм міжнародних запозичень в Україні вже досить відпрацьований, тоді як щодо власного населення, яке, за даними експертів «Дня», могло б істотно перевершити іноземних кредиторів, його ще немає, хоч ті ж міжнародні фінансові організації настирливо рекомендують його невідкладно створити. Зокрема директор Всесвітнього банку по Україні і Білорусі Лука Барбоне наполягає на створенні у нашій країні незалежного держрегулятора небанківських фінансових установ. А І.Юшко, нібито у відповідь, інформує, що такий орган в Україні формується, правда, коштів на це у бюджеті не передбачено. Як буде вирішене це питання, міністр, судячи з усього, відповісти не готовий. Але проблема ж у тому, що саме цьому органу, нарівні з контролем за страховою діяльністю і наданням послуг накопичувального пенсійного забезпечення, належить ліцензувати послуги, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Експерти «Дня» вважають, що без цього урядова позика у населення не буде мати успіху, оскільки у цій справі навряд чи вдасться уникнути участі юридичних осіб, та й не слід цього робити.
На думку генерального директора фінансового агентства «Гельвекс» Андрія Загороднюка, вторинний ринок казначейських зобов’язань виникне обов’язково, і це, як і спекуляції на ньому, зі слів Загороднюка, цілком нормальне і правильне явище. Щодо перечікування виборів організаторами позики, то він вважає, що під час виборів державний апарат нібито зупиняється... Референт Президента України, доктор економічних наук Антон Філіпенко вважає, що позика у населення могла б стати одним із реальних струмочків, що наповнюють український бюджет, i, на його думку, сьогодні не слід відкладати його через якісь кон’юнктурні міркування. Правда, генеральний директор асоціації «Укрконсалтинг» Віталій Маргуліс узагалі вважає продаж казначейських облігацій населенню «пустою витівкою», оскільки «гіркий досвід» наших людей не сприяє, на його думку, довірі до таких інструментів. А передвиборче «гальмо» цієї акції фінансист пов’язує з тим, що влада просто не хоче давати привід для несприятливих для себе висновків, що може зашкодити тій частині держчиновників, яка сьогодні у складі провідних політичних блоків веде бій за депутатські крісла.
