Одним із прикладів такої боротьби була ситуація, яка склалася навколо
комітету з питань оборони й національної безпеки. Боротьба завершилася
перемогою КПУ — комітет очолив Георгій Крючков, котрого важко запідозрити
в досвіді роботи з силовими структурами. Подейкують, ніби в інтризі навколо
цього комітету особливо активну участь брала адміністрація Президента,
чиєю метою було не допустити, аби він потрапив «не в ті руки».
Кореспондент «Дня» Ірина ГАВРИЛОВА попросила Г.Крючкова змалювати напрями
роботи одного з базових парламентських комітетів.
– Георгію Корнійовичу, чим було спричинено ажіотаж за право керівництва
Комітетом ВР з питань оборони й нацбезпеки?
– Я не сказав би, що був ажіотаж. Комітет вважають одним із ключових
і природно, що деякі політичні сили воліли ним керувати. До речі, значущість
Комітету й серйозність роботи в ньому, вірогідно, призвели до того, що
коли формувався Комітет, у ньому було 27 чоловік, а тепер — 20. І коли
нам було потрібно його поповнити, знайшлося не вельми багато охочих.
– А наскільки достовірна інформація, нібито була вказівка з Банкової
не «здавати» цей Комітет Є.Марчуку?
– Я вперше про це чую. Як на мене, така сама вказівка могла надійти
й стосовно мене. Позаяк Крючков, можливо, не менш одіозна особистість для
Банкової, ніж, скажімо, Є.Марчук. (Хоча я не знаю, чи одіозна він особистість
для Банкової. Можливо, незручна, скоріше...)
– Ви досвідчений кадровик, хороший адміністратор. Проте ваш досвід спілкування
з силовими структурами скромніший. Чи не позначиться це на вашій діяльності
як голови Комітету з питань оборони?
– За характером своєї роботи я, будучи заввідділом ЦК Компартії, і,
тим паче, 1-м секретарем обкому партії, спілкувався з керівниками силових
структур на найвищому рівні, і для мене це ніколи не було проблемою. Для
мене буде важко одне: якнайшвидше осягнути суть проблем у тій чи іншій
сфері національної безпеки та оборони.
– Георгію Корнійовичу, ви були в Комітеті ВР СРСР із питань боротьби
зі злочинністю. Зважаючи на знання питання, чому ви не претендували на
керівництво Комітетом з питань боротьби з оргзлочинністю й корупцією?
– Фракція й Центральний Комітет партії визнали за необхідне рекомендувати
мене на цю ділянку.
– Які законопроекти ваш Комітет планує подати на розгляд ВР у першу
чергу?
– Є величезна проблема, яка полягає в тому, аби привести наше законодавство
у відповідність із Конституцією. Зокрема, чисельність Збройних Сил й інших
військових формувань визначає тільки парламент. На жаль, поки що такого
закону немає. Нам слід оновлювати закон про діяльність СБУ. Є багато питань,
пов’язаних із митними справами, й одним із основних завдань буде розробка
Митного кодексу.
– Підготовлений ще минулим парламентським Комітетом з питань оборони,
законопроект про зброю знов готують до розгляду в сесійному залі. Яке ваше
ставлення до цієї проблеми?
– Особисто моя позиція така: наше суспільство не доросло до того, аби
ми взаконили вільне придбання зброї. Ми бачимо, що нині в Америці, де цілком
інший уклад життя, де завдяки ситості немає озлобленості, все одно постають
проблеми: приміром, хвиля розстрілів у школі. А в нас за умов колосального
зниження життєвого рівня, безробіття — це просто небезпечно. Тим паче,
мені добре відомо, що лобіюють цей законопроект деякі комерційні структури,
котрі займаються торгівлею зброєю.
– Георгію Корнійовичу, як ви оцінюєте посилення контролю АП за силовими
структурами й, зокрема, останні перестановки в Нацгвардії й СБУ?
– Згідно з Конституцією, керівників цих органів призначає Президент.
Одна з граней проблеми полягає в тому, що Президент підпорядкував собі
силові структури — це нібито випливає з його становища Верховного головнокомандуючого.
Тут є певна ненормальність. Я це розцінюю як прагнення глави держави зосередити
у своїх руках якнайбільше повноважень, інколи навіть не зважаючи на Конституцію.
– Ви маєте намір виправити такий «перекіс»?
– Це питання ставила й попередня ВР, і життя його ставить: про те, аби
посилити вплив парламенту на кадрову політику. Візьмімо для прикладу США,
де без сенатських комітетів не роблять жодного серйозного державного призначення.
У нас це пов’язано зі змінами в Конституції, й це питання можна розглядати
в комплексі...
– Чи ставитиме ваш Комітет питання про такі конституційні зміни?
– Ми будемо ініціаторами перегляду низки положень у Конституції, саме
у плані зміцнення демократичних засад суспільства й держави. У якому обсязі,
як — поки що не вирішено.
– Як ви гадаєте, чи не відчуватиме парламентський Комітет із боку АП
такий самий тиск, як силові структури?
– Мене це не лякає.
– Георгію Корнійовичу, після серпневих подій 91-го була поширена думка,
нібито компартію можна було врятувати, заховавши за спинами армії та правоохоронних
органів. Якщо сьогодні виникне така загроза для КПУ, чи ви будете «виправляти
помилки» силовими методами?
– Це складне питання, чи можна було за допомогою силовиків урятувати
Компартію. Рятувати слід було не партію, а країну, рятувати лад. Мабуть,
можна було діяти з використанням силових структур, але не пускаючи їх у
діло, тобто не допускаючи кровопролиття. Керівництво виявилося неспроможним
на цей крок. Сьогодні постає питання тільки про конституційне розв’язання
всіх проблема, зокрема пов’язаних із коригуванням суспільного ладу. Якщо,
звісно, не буде вжито заходів насильства.
– А коли буде? Ви скористаєтеся становищем і впливом голови Комітету
з питань оборони й безпеки?
– Моє становище голови Комітету полягає не в тому, аби підпорядкувати
силові структури одній політичній силі. Це було б неправильно: я не так
розумію свою роль.
– Як ви вважаєте, створення великої кількості комітетів при Президенті
— державно-політичних, економічних, військових — це ознака того, що ситуація
загрозлива? І її можуть розв’язати силовими методами, як 1917-го, 1991-го?
– За Конституцією Президент сам визначає структуру свого апарату. Я
поки що недостатньо поінформований у цьому плані. Те, що почасти до мене
доходить, викликає певні питання... Небезпека зміцнення авторитарного характеру
влади — очевидна. Але мені хотілося б сподіватися, що до якихось дуже неприємних
речей не дійде.
– А коли дійде, то якою буде ваша реакція, що ви зможете протиставити?
– Протиставити — Конституцію. Комуністи, котрі мали дуже серйозні заперечення
проти цієї Конституції, сьогодні найпослідовніше виступають за те, аби
цю буржуазну, багато в чому антинародну Конституцію — виконували. Позаяк
і її порушують.
