Прем’єр-міністр Анатолій Кінах наприкінці минулого тижня зробив довгоочікувані заяви стосовно валютної політики держави. «Значних змін чекати не треба, — говорить прем’єр, — але НБУ повинен спільно з урядом враховувати інтереси експортерів». Як відомо, експортери зацікавлені у девальвації курсу гривні, що в минулі роки дозволяло їм непогано заробляти на курсовій різниці. Зараз на валютному ринку щодо долара панують ведмедячі настрої — гривна протягом усього першого півріччя упевнено посилює свої позиції. Але з приходом до уряду представників інтересів промислового директорату у фінансових колах почали поширюватися чутки про можливу зміну курсової тенденції.
Розмови про можливу корекцію державної валютної політики почалися у банкірських колах відразу після призначення нового прем’єра. Вся справа у тому, що ще декілька місяців тому, будучи Президентом УСПП, Анатолій Кінах досить різко розкритикував тактику Нацбанку, вимагаючи плавної девальвації курсу гривні в інтересах експортерів. Тоді, на з’їзді УСПП у столичному Палаці «Україна», Кінаха підтримав і Президент Леонід Кучма. Але тоді вдалося заспокоїти схвильований ринок. Ставши прем’єром, Анатолій Кінах провів закриту нараду з керівництвом Національного банку. На ньому уряд і НБУ домовилися провести спільний моніторинг ефективності валютної політики. «Цей моніторинг повинен складатися з вивчення впливу курсу на експорт, внутрішній ринок, тобто імпорт, на темпи інфляції, і загалом на зміну структури валового внутрішнього продукту», — говорить Кінах.
Таким чином, підвищення ролі уряду у формуванні валютної політики стає очевидним. Проте зараз Анатолій Кінах визнає, що стабільне зростання експорту в першому півріччі не дає йому підстав для критики НБУ. Предметом дискусії найближчим часом може стати хіба що обов’язковий 50-відсотковий продаж валютної виручки експортерами. На думку прем’єра, яку він висловив після зустрічі в НБУ, «стабільність національної валюти повинна спиратися не на ті чи інші механізми валютного регулювання, а насамперед на конкурентоспроможність економіки».
Питання корекції валютної політики знаходяться у компетенції Спостережної ради НБУ. Але самі члени Ради поки не схильні до скасування 50-ти відсоткового продажу, хоч і визнають проблему актуальною. «Зниження відсотка обов’язкового продажу, виходячи з тактичних міркувань — щоб вирівняти баланс, — на даному етапі менш важливе, ніж збереження деякої стратегії, деякої гарантії того, що в країні завжди буде валюта, яка прийде на валютний ринок»,— вважає Ігор Юшко, член Спостережної ради НБУ.
Банкіри, у число клієнтів яких входять промислові гіганти, признаються, що експортери вже і не мріють про вигідну їм девальвацію курсу гривні. Йдеться хоч би про збереження нинішніх курсових позицій. Якщо гривна буде стрімко дорожчати і далі, курсові збитки промисловців можуть стати причиною для дії у відповідь. Сьогодні очевидно, що могутнє експортне лобі тільки чекає моменту, щоб ввести у дію всі важелі впливу на керівництво країни. Першим таким сигналом може стати введення Росією з першого липня імпортного ПДВ. Це, безумовно, вплине на український експорт у цю країну. Крім того, наприклад, голова правління КБ «Фінанси і Кредит» Вадим Пушкарьов відзначає зменшення валютних надходжень на рахунки хімічних підприємств через погіршення цінової кон’юнктури на зовнішніх ринках. «Не виключене лобіювання, тиск на НБУ з боку експортерів хімічної промисловості з метою збереження свого гривневого еквівалента», — допускає банкір.
Проте і в уряді, і в НБУ, і в комерційних банках сьогодні упевнено прогнозують збереження нинішньої гривневої ревальваційної тенденції до серпня, коли традиційно починаються «хвилювання» серед нафтотрейдерів, і країна активно запасається енергоносіями напередодні осінніх похолодань. Так званий курсовий поріг, тобто межа, за яку курс долара уже точно не опуститься, сьогодні насилу визначається банкірами. Михайло Прянічников, начальник управління регулювання ресурсів АТ «ВАБанк», вважає, що курс не впаде нижче за позначку 5.36. Інший сценарій, на його думку, можливий, але буде дуже болючим для експортерів.
Знаючи про налагоджені зв’язки нинішнього прем’єра з директоратом, нескладно здогадатися, що саме Анатолієві Кінаху першому повідомлять про невдоволення хімічних і металургійних виробників. Вони контролюють більше половини українського експорту, який у свою чергу становить 63% ВВП країни. А це означає, що претензії промисловців ігнорувати неможливо. Поки що банкіри заспокоюють себе висновками, що прихід нової людини навіть на пост прем’єра не може відразу позначитися на валютній політиці країни. До того ж аргументи на користь девальвації не виглядають вагомими. Приплив валюти у країну значно більший ніж витрати, пов’язані з обслуговуванням зовнішнього боргу та імпортними операціями.
Не виключено, що нинішні чутки про можливу корекцію валютної політики держави так і залишаться розмовами. Якщо у відповідь на прогнозовану втрату прибутковості експортерів уряд буде ініціювати нові податкові пільги, то питання про девальвацію буде зняте з порядку денного. Якщо ж значне зниження експорту в Росію і серія антидемпінгових розслідувань проти металургів залишаться без уваги Кабміну і парламенту, відродження дискусії про «рятівну» девальвацію, схоже, стане неминучим.
