У мусульман усього світу розпочався священний місяць Рамадан, час, коли всі віруючі дотримуються посту й спрямовують свої думки лише до великого та чистого. Але мусульманам Криму здійснити ці вимоги заважає виниклий у громаді розкол, що призвів до серйозних «оргвисновків». Духовне управління мусульман Криму (ДУМК) якраз у переддень Рамадана ухвалило рішення про звільнення з посад одразу 8 імамів кримських мечетей. Свої посади втратили імами центральних міських мечетей Білогірська, Джанкоя й Алушти, а також мечетей сіл Ароматне Білогірського району, Луганське Джанкойського району, Розливи та Чкалове Нижньогірського району, Севастянівка Бахчисарайського району. Причина — належність до партії «Хізб ут-Тахрір», яка, на думку муфтіята, поширює серед кримських мусульман радикальні й екстремістські ідеї, не пов’язані з ісламом. Унаслідок «виховної роботи» муфтіята, зі слів муфтія Криму Аджі Еміралі Аблаєва, три імами вже вийшли з партії та письмово пообіцяли більше не співпрацювати з «Хізб ут-Тахрір», по-справжньому служити для відродження ісламу в Криму.
Таке впевнене рішення муфтіята зумовлене тим, що й курултай, що проходив у вересні 2004 року, засудив діяльність осередків «Хізб ут-Тахрір». На думку лідера меджлісу, народного депутата України та голови Ради представників кримських татар при Президентові України Мустафи Джемільова, в Криму нараховується 500-600 послідовників партії «Хізб ут-Тахрір». Його оцінка партії виключно негативна. У доповіді на курултаї він говорив, що «Хізб ут-Тахрір» утворена в 1953 році в Палестині й зазначається в міжнародному списку терористичних організацій, заборонена в багатьох країнах, крім Ізраїлю та деяких європейських країн. «Заборонена вона й у більшості мусульманських країн, — говорив Мустафа Джемільов, — як організація терористична, антиісламська, інфільтрована агентами спецслужб певних країн, що працює на дискредитацію ісламу в очах світової громадськості».
Курултай у своїй заяві так пояснив причини виникнення в Криму паростків цієї організації: «Поява на території Криму послідовників політичної організації «Хізб ут-Тахрір», чия діяльність заборонена практично в усіх ісламських державах, а сповідувані її членами форми поширення ісламу визнані недопустимими та єретичними, свідчить про те, що в середовищі противників єдності та згуртованості кримськотатарського народу тривають пошуки витонченіших спроб, здатних, на їхню думку, не лише ослабити волю кримськотатарського народу на шляху національного та духовного відродження, а й привнести в кримське суспільство релігійну нетерпимість і недовіру… Водночас слід зазначити, що однією з причин появи прихильників радикальних течій у середовищі віруючих різних віросповідань нерідко є почуття несправедливості, яке відчувають люди в реальному житті…»
І все було б нічого, якби це рішення однозначно сприйняли самі віруючі. Проте не всі священнослужителі, звільнені з посад, як і пересічні мусульмани, погодилися з рішенням муфтіята. Зокрема, за відомостями газети «Півострів», мусульманська громада «Алушта» вже спрямувала до ДУМК свою заяву, в якій висловлюється незгода зі звільненням імама алуштинської мечеті «Юкъары джами» Ельвіна Кадирова та міститься вимога відновити його на посаді. 253 людини, які підписали цю заяву, називають рішення муфтіята таким, що суперечить шаріату і стверджують, що призначати та знімати імамів може лише джемаат (тобто сама громада). «Ми заявляємо, що імам Ельвін Кадиров нас цілком влаштовує і за ним не помічено нічого непристойного і такого, що суперечить ісламу, — наголошується в заяві. — У разі негативної відповіді на нашу вимогу ми залишаємо за собою право проігнорувати ваше рішення».
З іншого боку, як відомо, про політиків і партії треба судити не зі слів, а зі справ їхніх, і «хізби» вже проявили себе в справі. Після початку війни в Іраку вони поширили в Криму листівки з закликами до «джихаду» проти Америки, а також із погрозами проти тих, хто не поділяє їхню думку. На тлі загальної неконфронтаційної політики, яку проводить меджліс, такі заклики сприймають як чужорідні. Не визначилися зі ставленням до «хізбів» і державні органи України. Наприклад, Геннадій Москаль, голова Держкомнацміграції України говорив у Криму, що, «якщо є в Криму радикальні течії ісламського характеру, їх треба зняти з реєстрації і розпустити. Якщо немає — отже, треба сказати, що це триває, так би мовити, шельмування одних на інших…» Не згоден з однозначним зарахуванням «хізбів» до радикалів і голова Кримського комітету у справах релігій Володимир Маліборський. На його думку, як радикали вони ніде ще себе не проявили, а якщо дотримуватися правила про те, що держава повинна оцінювати політичні течії за справами, а не зі слів, то для негативного ставлення до партії кримські органи влади не мають жодних підстав.
Не згодні з твердженням не лише про «терористичний», а й навіть про «радикальний» характер своєї партії і її кримські лідери. Рідван і Абдусалям, які попросили не називати їхніх прізвищ, в інтерв’ю сайту «Кримська лінія» стверджують: «Хоч би вже тому «Хізб- ут-Тахрір» не можна зарахувати до терористичних організацій, що ось уже протягом 50-ти років із моменту створення партія твердить про те, що не застосовує фізичні дії у своїй діяльності. Що стосується термінів «радикалізм» і «екстремізм», то негативність, із якою сприймаються ці слова, також носить штучний характер. Наприклад, слово «радикалізм» має просте, але тверде значення — це рішучість у діях і прагнення до корінних змін. Так, ми не приховуємо, що не займаємося реформуванням, оскільки реформа передбачає збереження основ чинного ладу (системи життя), і рішуче заявляємо про те, що іслам самостійно здатен вирішувати всі наявні і майбутні проблеми і не має потреби в запозиченнях. Тепер «екстремізм» — тобто прихильність до надзвичайних поглядів і заходів. Виникає запитання: «А чому, власне, хтось нам, мусульманам, ззовні визначає кордони, наприклад, якщо в межах цих кордонів ми думаємо та діємо, то ми — «нормальні», а ні — «екстремісти»? Ми не потребуємо цих визначень. У нас є єдино правильний критерій, що дозволяє виявити правильність наших поглядів і дій, — це відповідність Корану і Сунні…»
Не згодні Рідван і Абдусалям і з забороною їхньої партії в багатьох країнах, як і заперечують небезпеку ідеї про будівництво Халіфата, такої собі ісламської всесвітньої держави, при владі в якій має стояти партія «Хізб ут-Тахрір».
«А що стосується безпосередньо діяльності «Хізб-ут- Тахрір» в Україні, то у зв’язку з відсутністю тут необхідних умов партія проводить в Україні лише просвітницьку діяльність, тобто несе до мусульман і немусульман ісламські думки й ідеї, сприяючи глибшому вивченню та розумінню релігії Іслам…» — кажуть вони.
Проте муфтій мусульман Криму Аджі Еміралі Аблаєв, категорично не погоджується з цим і стверджує, що муфтіят не змириться з діяльністю «Хізб ут-Тахрір» у Криму і звільнення імамів триватимуть і в майбутньому. Процес виявлення членів «Хізб ут-Тахріра» в мечетях і мусульманських громадах півострова лише розпочався. Більше того, з його слів, деякі священнослужителі просто приховують свою належність до цієї забороненої в багатьох країнах світу організації. У кожному номері газети «Хидает», яку видає кримський муфтіят, публікуватимуть нові списки звільнених зі своїх посад імамів і голів релігійних общин. Газета «Півострів» уже назвала цей процес «зачисткою». Сам муфтій переконаний, що діяльність «Хізб ут- Тахрір» абсурдна сама по собі і в Криму може призвести до розколу в середовищі кримських мусульман. «Якась партія, що з’явилася якихось 50 років тому, хоче змінити іслам — релігію, що існує вже 1500 років, і поставити її на правильний шлях?! — каже він. — Ми говоримо цим людям: візьміть у руки Коран і йдіть, читайте його в мечетях, пояснюйте людям основи релігії. Так ви робитимете хорошу справу, надаючи допомогу і народу, і нам. Тим більше, що нам зараз бракує релігійних кадрів. Хіба в кримських мусульман сьогодні існують якісь проблеми, обмеження? Ні меджліс, ні уряд, ніхто нам жодних обмежень не ставить. Тоді навіщо треба будувати паралельно якусь партію і від її імені пояснювати людям іслам? З якою метою?».
«Місяць Рамадан — святий для мусульман, — зазначає Аджі Еміралі Аблаєв. — Кожен повинен сказати собі: я не говоритиму нічого поганого, нікого не кривдитиму, якщо мені хтось скаже щось погане, я промовчу, не відповідатиму йому. У цей священний місяць ми повинні відчути свою єдність, адже у час Рамадана, як ніколи, треба любити один одного, поважати та розуміти. Тому основні наші молитви в цей місяць будуть за єдність мусульман Криму та нашого народу…» Така категоричність показує, що перш ніж приймати якесь рішення, державним органам треба розібратися в суті явища та зрозуміти значення подій.
КОМЕНТАР
Кримський політолог Олександр ФОРМАНЧУК коментує ситуацію так:
— На перший погляд може здатися, що партія «Хізб-ут-Тахрір» з’явилася в Криму випадково та несподівано. А насправді все набагато складніше. Насамперед поява таких партій є відображенням загальносвітових тенденцій, пов’язаних із проблемою міжнародного тероризму. На жаль, основним джерелом тероризму сьогодні є політичні сили, які спекулюють на фундаментальних цінностях ісламу. По суті, це реакція на виклики глобалізації. Глобалізація супроводжується посиленням взаємопроникнення культур і активнішою взаємодією світових релігій. У цих умовах неминучий процес модернізації базових цінностей світових релігій. Природно, що така постановка питання призводить до розмежування в релігійному середовищі. Певна частина релігійних діячів посилює прагнення до захисту основ віросповідання від модернізаційних процесів… І партія «Хізб-ут- Тахрір», на мій погляд, є прямим відображенням цих тенденцій. Її назва перекладається як «Партія визволення». Перше запитання, що з’являється у зв’язку з цією партією, зводиться до того, що незрозуміло, від кого та в чому конкретно вони мають намір визволяти своїх прихильників? Відповідь на це запитання цілком ясна та зрозуміла для країн із усталеними традиціями ісламу. Зовсім інакше це питання звучить для країн, у яких іслам лише відроджується. Насамперед це стосується держав, що виникли на території колишнього Радянського Союзу. За комуністичних часів іслам тут існував на суто побутовому рівні. Ідеологія ісламу тоді була відсутня практично повністю. Сьогодні ідеологічна функція ісламу в пострадянських державах відновлюється фактично наново та відбувається це в умовах загострення боротьби різних тенденцій в ідеології сучасного світового ісламу…
— Чи приживеться нова ісламська партія на кримському грунті?
— Зараз поки що важко говорити про результат цієї боротьби. Також передчасно ставити питання про те, чи можна вважати партію «Хізб-ут-Тахрір» терористичною. Ця партія знаходиться в Криму лише на початку свого становлення. Її активісти займаються суто просвітницькими функціями з метою вербування своїх прихильників. Зрозуміло, сьогодні ця діяльність не суперечить закону. Хоча виникає запитання: чому керівники «Хізб-ут-Тахрір» у Криму не поспішають із реєстрацією партії відповідно до чинного законодавства? Проте важко передбачити поведінку членів і прихильників цієї партії у випадку, якщо їй вдасться залучити до своїх лав значну їх кількість. Це залежатиме від багатьох чинників. Насамперед від позиції й авторитету партії «Хізб-ут-Тахрір» в ісламському світі. Саме для цього в Криму з’явилася ця партія. Йдеться про активне прагнення партії «Хізб-ут- Тахрір» поширити свій вплив в ісламських країнах. На мій погляд, позиції цієї партії в Криму насамперед залежатимуть від ставлення до неї національного руху кримських татар, ідеї якого виражає меджліс. Сьогодні цей рух переживає певну ідеологічну кризу. Назріла потреба глибокого аналізу та перегляду цілей, стратегії й тактики національного руху кримських татар у сучасних умовах, бо багато що з того, що традиційно сповідав цей рух, вступило в суперечність із новими історичними реаліями. Поки що ясне одне: чинні традиції національного руху кримських татар не дозволяють партії «Хізб-ут- Тахрір» розраховувати на серйозну підтримку кримськотатарського населення. Меджліс намагається зберегти у своїх руках політичну монополію на формування та поширення в Криму ісламського поля, і він не потребує допомоги тут партій на зразок «Хізб-ут-Тахрір». Ця монополія насамперед позначається в питанні підбору та розстановки кадрів священнослужителів. Разом із тим поки що передчасно говорити про остаточний вибір меджлісом тактики своїх взаємовідносин із партією «Хізб-ут-Тахрір». Вибір у цьому питанні ще попереду…
— Отже, поява нової релігійної партії не суперечить закономірностям, у яких розвивається Крим?
— У цей час однозначно можна говорити про те, що поява в Криму партії «Хізб-ут-Тахрір» суперечить лише усталеним історичним і політичним традиціям. Але нічого вічного немає. У тому числі й традицій. Тому запитання про те, чи приживеться партія «Хізб-ут-Тахрір» у Криму, залишається відкритим. Відповідь на нього насамперед залежатиме від того, наскільки кримська спільнота буде єдиною в захисті прав власної автономії на своє існування в найближчому майбутньому. Ця проблема є наріжним каменем для формування поведінкових настроїв більшості тих, хто проживає сьогодні в Криму. Поки що ставлення до цієї проблеми свідчить про роздробленість кримського соціуму, що дозволяє з’являтися в Криму різнорідним за своїм ідеологічним змістом політичним партіям, включаючи і партію «Хізб-ут-Тахрір»...
