На думку Віктора Попова поведінка країн, розташованих навколо Чорного та Азовського морів спричиняє бурхливий розвиток негативних процесів у морях, що призводить до втрати багатьох біологічних видів, скорочення обсягів рибних і зниження якості рекреаційних ресурсів. Також виникає загроза здоров’ю населення.
Головними джерелами забруднення є стоки промислових підприємств і підприємств комунально-побутового господарства, розташованих поблизу берегової смуги. Треба сказати, що лише комунально-побутові підприємства щорічно скидають до Чорного моря понад 33,8 тис. тонн азоту, 2,6 тис. тонн фосфору, 24,1 тис. тонн нафтопродуктів. За даними статистики дефіцит пропускної спроможності комунальних очисних споруд біологічного очищення в містах і селищах Автономної Республіки Крим, а також у Миколаєві, Одесі і Севастополі становить 273 тис. куб. метрів за добу. Не кажучи вже про те, що близько 25 відсотків каналізаційних ліній цих регіонів знаходиться в аварійному стані. Досить пригадати лише один Севастопольський каналізаційний колектор, який прориває із завидною регулярністю декілька разів на рік і звідти скидаються в море тисячі кубометрів неочищених стоків. Причому, через недостатнє фінансування ситуація щорічно гіршає. Але головне джерело забруднення — не в Криму: 99 відсотків забруднених стічних вод у Азовське море скидають 66 промислових підприємств Маріуполя. Враховуючи те, що Азовське море досить невелике, за його чистоту повинні боротися екологи не лише Маріуполя, але й інших міст азовського узбережжя. Віктор Попов вважає, що активність екологічної громадськості Криму, котра виступає на його захист, на цей раз повинна бути не нижчою, аніж у часи будівництва Щолкінської атомної станції, закриття якої зрештою домоглися. Однак у морях, за відомостями Віктора Попова, безперервно зростає концентрація важких металів. Вміст нафтопродуктів у Азовському морі, в окремих місцях, перевищує гранично допустимі норми в 10 разів. Відбувається значне змивання з полів мінеральних добрив і пестицидів. З цієї причини прозорість морської води знизилася вдвічі, більш ніж удесятеро розширилися зони, збіднені киснем, в яких дохне риба й спостерігаються донні біоценози. Характерно, що в зв’язку з цим за останні десять років обсяг вилову риби в Азовському і Чорному морях скоротився не менш ніж уп’ятеро. Зараз тут виловлюється лише п’ята частина того, що виловлювалося в 60 — 70-х роках. Виявляється, що щорічні втрати товарної морської продукції становлять 75 мільярдів доларів. І ця цифра не йде ні в яке порівняння з тими сумами, які ми нібито заощаджуємо на зволіканні з лагодженням очисних споруд. Фінансування під програму повинне бути виділене вже 2001 року, зокрема, при розгляді бюджету на 2002 рік, однак Віктор Попов говорить, що він має сумнів з приводу цього, бо в інших місцях України більш свідомі депутати, ніж в Криму. А тут екологічні та природоохоронні заходи фінансуються вельми скупо. А без достатнього фінансування, звичайно ж, результативного захисту не організуєш…
Не є таємницею також те, що крім промислових забруднювачів, в Чорному та Азовському морях, як вважається, найбільш мирних морях, певну небезпеку становлять затоплені в час війни боєприпаси і бойові отруйні хімічні речовини. Кожний шторм виносить на берег снаряди чи бомби, рибалки виловлюють діжки з іпритом та люїзитом.
Рада Міністрів автономії нещодавно схвалила пропозицію спеціалізованих громадських організацій і Державного комітету в справах державного кордону, котра стосується проведення в найближчі 5 років пошукових робіт на кораблях, що затонули в Чорному морі. Про це повідомила кореспондента «Дня» прес-служба уряду Криму.
Мета пошукових робіт у Чорному морі — виявлення та знешкодження боєприпасів, підйом затонулих кораблів, вивчення природи й наслідків морських катастроф. За неофіційними даними, в Чорному морі лежить понад 2 тисячі кораблів котрі, затонули різного часу. Деякі з них збереглися ще з античних часів — це галери, на яких перевозилися амфори та інші товари, якими торгували. Як свідчать дані підводних досліджень, такі судна лежать на дні під шаром мулу біля Севастополя та Євпаторії. Передбачається, що фінансуватимуть проект іноземні інвестори, пошуком яких вже зайнялися ТОВ «Центр військової археології», Центральний музей Прикордонних військ України, «Музей військових трофеїв і знахідок». Республіканському комітетові з охорони та використання пам’яток історії та культури доручено створити комісію, яка буде займатися контролем над пошуковими роботами, а також враховуватиме державні інтереси при розподілі та подальшому використанні знайдених історико-культурних цінностей.
