В Україні поруч із парламентською все більшої швидкості набирає кампанія з виборів депутатів місцевих рад. Експерти вважають, що за напруженістю боротьби, ціною голосів виборців «битва за владу на місцях» буде не менш складною й гострою, аніж загальноукраїнські змагання.
Особливо цікавим перебіг кампанії, вочевидь, буде в Києві. Навіть якщо забути про особливу ціну столичних виборів для будь-якої держави і зважати лише на те, що головними конкурентами у боротьбі за симпатії киян будуть колишні полум’яні соратники «Наша Україна» та Блок Юлії Тимошенко. Саме ці дві політичні сили підтримує найбільша (і майже рівна) кількість мешканців столиці. Так, згідно з даними січневого опитування дослідницького центру «Імідж-контроль», кількість виборців, готових проголосувати на виборах до Київради за «Нашу Україну», зросла до 20,8%, натомість рейтинг БЮТ впав до 24%. Окрім столиці подібна гострота боротьби між основними силами «помаранчевих» на виборах-2006 спостерігатиметься лише в Західній Україні.
Зрозуміло, що й на рівні місцевих виборів основою політичного капіталу «Нашої України» буде позиціонування блоку як сили, лідером якої є Президент. Плюси такої позиції для симпатиків В.Ющенка очевидні, мінуси — також: звинувачення у використанні адмінресурсу та перенесення будь-яких промахів виконавчої влади на імідж членів списку «Нашої України».
Неважко спрогнозувати й столичну стратегію БЮТ, особливо якщо зважати на те, що першим номером у київському списку йде Микола Томенко. Вочевидь, у БЮТівців триватиме риторика щодо відновлення ідеалів Майдану, посилена тотальною критикою «оточення Президента». З одного боку, загальновідомо, що позиція того, хто критикує, завжди більш вигідна, з іншого — в цьому разі критика на адресу уряду і Президента багатьма «помаранчевими» сприймалася як зрада національних інтересів. Так, згідно експрес-опитування «Імідж- контролю», проведеного після газової угоди та відставки уряду, 50% киян заявили, що готові сплачувати за газ більше, але бути незалежними, 44% не підтримали рішення Верховної Ради про відставку Кабінету Юрія Єханурова, причому 40% мешканців столиці негативно поставились до голосування БЮТ з цього питання. А після згаданих подій рейтинг «Нашої України» в Києві почав зростати.
Однак не варто забувати, що, хоч вибори у нас і відбуваються за пропорційною системою, голосуємо ми все ж не за абстрактні поняття, а обираємо конкретних депутатів. Тож, окрім імен та рейтингів формальних чи неформальних лідерів блоків та партій, виборців цікавить і те, кого ці політичні сили ведуть до рад різних рівнів.
Минулої суботи, поруч зі списками інших претендентів на місця в столичному парламенті, свій список представив блок «Наша Україна». Тоді ж розв’язалась ще одна інтрига київської кампанії. Стало зрозуміло, що на штурм столиці партія Президента піде в коаліції з Народним Рухом Бориса Тарасюка.
Як можна було зрозуміти з виступів столичних «нашоукраїнців», блок вважає, що Київрада має складатися не з політиків, а з фахівців в актуальних для столиці галузях — «людей, які відбулися як професіонали та здатні ухвалювати важливі для міста рішення, виходячи зі свого життєвого та професійного досвіду». Адже, якщо сфера парламенту — це, образно кажучи, сфера високої політики, то турбота місцевих рад — щоденні проблеми, які у разі нехтування ними болісно позначаються на достатку й побуті кожного громадянина.
Отже, список «Нашої України» очолив президент Національного університету «Києво-Могилянська Академія» В’ячеслав Брюховецький. З огляду на місце й роль Могилянки в Помаранчевій революції та на столичні ініціативи «Нашої України» в сфері освіти — вибір цілком зрозумілий. З огляду на перегони «Нашої України» та БЮТ — навіть дещо іронічний. Мабуть, цікаво буде дивитися на змагання колишнього викладача академії Томенка з її чинним президентом Брюховецьким...
На другому місці опинився професіонал зі сфери, так би мовити, матеріальної — головний (ну хіба що після Олександра Омельченка) будівельник столиці Володимир Поляченко. Що, за задумом «нашоукраїнців», очевидно, має демонструвати увагу провладного блоку не лише до духовних потреб киян. І, щоб там не говорили про ціни на київську нерухомість, очолюваний В.Поляченком «Київміськбуд» продовжує будувати найдешевше у столиці житло.
«Жіночим обличчям» списку стала відома лікарка, спадкоємиця іменитого роду, засновник медичної клініки Ольга Богомолець. Утім, О.Богомолець не лише досягла вершин у своїй професії. Вона — мати чотирьох дітей. Тож під опікою пані Богомолець у Київраді будуть не лише загальні проблеми охорони здоров’я, а й питання материнства та дитинства.
Питаннями охорони життя та спокою киян, забезпечення правопорядку в столиці, за задумом «Нашої України», опікуватиметься начальник Головного управління МВС у місті Києві Віталій Ярема. Щоправда, не дуже зрозуміло, навіщо начальнику столичної міліції знадобились для боротьби зі злочинністю додаткові важелі у вигляді депутатства. Втім, Ярема має імідж чесного правоохоронця, і це може зіграти свою роль на виборах.
Замикає п’ятірку банкір Олександр Морозов. Він очолює «Ощадбанк України», переважну кількість вкладників якого становлять пересічні громадяни. А в професійних колах Морозов має репутацію висококласного менеджера та фінансиста.
Потрібно визнати, що «нашоукраїнці» сформували свою міську п’ятірку доволі логічно і продумано. Але залишається питання, наскільки вагомі рейтингові дивіденди це може принести «Нашій Україні». І яким буде підсумок зіткнення концепцій «професіоналізму» і «публічності», закладених у виборчі списки двох основних гравців столичної політики.
