Протестні події і в цілому кризова ситуація в Україні змусила політиків і експертів знову заговорити про конституційні зміни. Як варіант виходу з ситуації, що склалася, вони називають повернення до Конституції 2004 року. Для когось це правова необхідність, а для когось — політична доцільність. На жаль, останнє домінує в політичному житті України. Хоч Конституція 1996 року і була визнана, як у нас, так і у Європі, однією з найдемократичніших, писалася вона під певних осіб.
Помаранчеві події 2004 року змусили політиків сідати за стіл переговорів і шукати компроміс. Вони і знайшли. Ющенко таки став президентом, але окремими силами йому були підсунуті зміни в Конституцію, які через певний час перетворили його на почасти «англійську королеву». Країна ж на кілька років занурилася в політичний хаос. Навряд чи автори цієї «конституційної комбінації» думали тоді про інтереси країни.
У 2010-му Конституцію 1996-го через Конституційний суд реанімували. Нинішньому Президенту потрібні були повноваження. І він їх повернув (якби не події 2004-го мав би їх ще тоді). Інше питання — для чого? Якщо для модернізації і змін в країні, як заявляють у самій владі, то де вони? З іншого боку, за нинішнього Президента була створена Конституційна асамблея під головуванням Леоніда Кравчука. На сьогоднішній день вона вже створила проект змін до Конституції. За словами самого першого президента, залишилося їх затвердити на засіданні КА і подати Президенту на розгляд.
Що вийде з цього, сподіваємося, дізнаємося скоро. Однозначно вже зараз можна сказати, що написання Конституції «під когось» ніколи не забезпечить її реального виконання. Але в центрі перебуває інше питання. Можна скільки завгодно переписувати і реанімовувати Конституцію, поки всі не навчаться жити за правилами, зусилля будуть марними. І неважливо, це буде президентсько-парламентська чи парламентсько-президентська республіка. В першому випадку завжди є небезпека — використання надмірних повноважень в особистих, а не державних цілях, а в другому — якщо державні механізми і інститути слабкі, це завжди призводить до політичного протистояння.
Як бачимо, теоретичні і практичні завдання не з легких. Нижче пропонуємо вам думки експертів на тему у своєрідному «3D-форматі»: правовий та історичний погляд, а також досвід за кордоном.
