У понеділок у Кримську дирекцію банку «Україна» звернулося декілька десятків осіб — що буде з їхніми рахунками? У відділі грошового обігу відповідали одне й те саме: зачекайте хоча б до четверга, поки Верховна Рада ухвалить рішення про долю банку. Люди журилися й висловлювали побоювання: а раптом грошей взагалі не віддадуть? Адже всі відділення банку в Сімферополі, наприклад, вже закрито, й працює лише центральна дирекція.
Як розповіла міністр фінансів АРК Людмила Денисова, на рахунках банку «Україна» в Криму нині заморожено близько 12 мільйонів гривень бюджетних грошей — рівно на стільки в автономії знову зросла заборгованість із зарплати бюджетникам, виходить, що з вини банку «Україна». Справа ще погіршується тим, каже Людмила Денисова, що «Крим, як і взагалі держава, не був готовий до реорганізації банку «Україна» в якийсь інший банк. Не було проведено достатньої організаційної роботи. В Криму, наприклад, 21 регіон має лише єдиний банк — «Україна», там немає філій інших банків. І тому фінуправління не могли своєчасно відкрити свої рахунки в інших банках, тим більше, що інформація про стан банку «Україна» надходила досить суперечлива. У травні в Криму відбувся з’їзд Банківського союзу, й навіть на ньому було заявлено, що банк «Україна» стоїть дуже твердо на ногах і ніякої реорганізації не буде. Глави адміністрацій повірили цьому, але обвал стався 17 червня, й ми були просто не готові. Сьогодні вже всі рахунки фінуправлінь переведено в Ощадбанк, але й це теж проблема, адже він працює головним чином з фізичними особами, а з юридичними, та ще такими великими, як бюджетні, він працювати не вміє…»
У свою чергу, Леонід Грач, звертаючись до прем’єр-міністра України Анатолія Кінаха під час його перебування в Сімферополі, сказав, що «якщо не буде формули порятунку цього банку взагалі у державі, то треба знаходити регіональні формули, бо якщо ми угробимо ту мережу, яка сьогодні єдина дає доступ кожному району й місту до банківських послуг, якщо ми розкидаємо ті кадри, які є, — тут говорили про створення іпотечного, земельного банків, — то в майбутньому хоч би які банки ми створювали, то все одно структура потрібна, кадри потрібні, тому треба все зробити, щоб зберегти цей банк».
Анатолій Кінах сказав, що «те, що робиться сьогодні урядом, Національним банком щодо ситуації в банку «Україна», слід було робити рік-півтора тому. Сьогодні працюємо дуже серйозно, в цейтноті, й пропозиції насамперед спрямовано на захист внесків клієнтів — фізичних осіб, яких у системі банку «Україна» нараховується 1,7 мільйона осіб, це головним чином сільські жителі… Пропозиції, сформульовані спільно урядом і Національним банком України, відображено в законопроекті, який розглядається у Верховній Раді України. Я сподіваюся, що… ми 12 липня за підтримки фракцій і груп парламенту ухвалимо закон у цiлому і це дасть можливість мати систему професійних заходів для оздоровлення ситуації в банку «Україна». При цьому йдеться не лише про захист внесків. Ми чудово розуміємо, що якщо допустимо обвал, то на довгі роки втратимо довіру населення не лише до влади, а й до фінансової системи. І говорити про те, що населення може бути інвестором нашої економіки, буде дуже складно…».
На спеціальному семінарі з міжбюджетних відносин, що відбувся наприкінці минулого тижня в Ялті, міністр фінансів України Ігор Мітюков теж говорив, що й він сподівається на те, що в четвер Верховна Рада ухвалить запропонований урядом законопроект, тому що «ми вже почали працювати з депутатами, щоб вони зрозуміли сенс тих пропозицій уряду, на яких ми наполягаємо».
На думку Ігоря Мітюкова, ситуація в банку свідчить про те, що він «фактично є банкрутом». Відповідно, «згідно із законом, немає іншого права й іншого варіанту рішення, ніж ухвалити рішення про відкликання ліцензії банку «Україна». Це означає, що в той же день… зупиняється рух рахунків у банку, створюється ліквідаційна комісія й починається копітка робота щодо оцінки пасивів і активів, продажу активів і задоволення претензій кредиторів. Третім серед цих претензій стоїть населення країни…».
Однак Ігор Мітюков сказав, що, незважаючи на однозначне трактування дій законодавством, на його думку, можна застосувати два варіанти рішень: можна розділити клієнтів банку на дві групи, й першу — населення, бюджет і село — виділити в першочергові. Тобто треба для частини першочергових клієнтів змінити процедуру ліквідації банку: щодо населення, державних бюджетних організацій і сільськогосподарських виробників застосувати специфічну процедуру задоволення їхніх претензій, оскільки нормальна ліквідація банку, я певен, триватиме роками. У чому її сенс? Річ у тім, що банк «Україна» має велику мережу своїх філій, володіє значною масою досить ліквідних активів. Ми проаналізували також і структуру пасивів: є хороші кредити, є погані кредити. І дійшли висновку, що всі вклади населення, які становлять приблизно 271 мільйон гривень, можна захистити, перерахувавши їх в інший банк. Механізм простий: цьому ж банку, наприклад Ощадному, разом з рахунками передаємо й активи банку «Україна» на ту ж суму. Власнику рахунку залишається тільки написати заяву й перейти в інший банк…». Людмила Денисова теж говорила про те, що раніше в Криму (як, очевидно, і в інших регіонах країни. — Авт.) було отримано доручення Президента «щодо участі місцевих бюджетів в статутному фонді новостворених банків для села», певно іпотечного або земельного. Однак, наголосила вона, міністерство не змогло вкластися в термін до 1 липня, оскільки «немає механізму, а ми самі такий механізм відпрацювати не зможемо». Анатолій Кінах відповів, що, дійсно, в запропонованому законопроекті ставиться інша мета — створення структури, яка могла б обслуговувати АПК. Однак «у проекті закону ми не ставимо чітке формулювання… Буде це іпотечний банк чи якась інша конфігурація — вирішиться пізніше. Доручення, яке вам дали, не актуальне зараз — після того, як ми визначимо конфігурацію цієї фінансової установи, ми повернемося до доручення Президента…».
Анатолій Кінах наголосив, що він радий, що «ВР підтримала одну з основних вимог уряду, про те, щоб цей законопроект голосувався в пакеті з постановою про створення спеціальної слідчої комісії, яка має розібратися, чому такий системний банк довели до такого, м’яко кажучи, складного стану, а країна має знати своїх героїв…». Глава уряду просив «у процесі роботи комісії з усіх питань, що належать до відання АРК, постійно сприяти цій комісії у інформаційній, організаційній і правовій сфері».
ДО РЕЧІ
Міжнародна платіжна система Europay Int. ініціювала питання про виключення банку «Україна» зі складу своїх членів, повідомив агенції «Інтерфакс-Україна» директор Міжбанківської асоціації банків — членів Europay Int. в Україні Олександр Карпов.
З його слів, представники Europay Int. збираються на цьому тижні зустрітися з керівництвом банку «Україна» для обговорення цього питання. Наприкінці червня банк припинив здійснення внутрішніх і зовнішніх платежів у рамках цієї платіжної системи.
Банками — членами Europay Int. є 37 українських банків, які емітували понад 500 тис. карт. Загальний обсяг емісії карт цієї платіжної системи банку «Україна» становить 7 тис. штук. «Україна» входить у вісімку найбільших українських банків. Його валютний баланс на 1 квітня 2001 року становив 4,5 млрд. грн., обсяг кредитного портфеля — 1,37 млрд. грн., понад 70% якого — кредити підприємствам АПК. Оплачений статутний капітал — понад 70,3 млн. грн.
Фінансова криза 1998 року і заборгованість за кредитами під урядові програми негативно відбилися на стані справ у банку, який протягом останніх двох років працює зі збитками. У зв’язку з цим із 25 вересня 2000 року НБУ терміном на рік запровадив у банку тимчасову адміністрацію. Наприкінці червня нинішнього року банк «Україна» заблокував значну частину рахунків у зв’язку з погіршенням ліквідності.
