Глобалізований світ вимагає, щоб усі країни йшли до економічної інтеграції, але Єдиний економічний простір для України — проміжний, тактичний, крок. Так вважає перший президент України, лідер парламентської фракції СДПУ(О) Леонід Кравчук. Свій погляд щодо наслідків вступу України до нового міждержавного утворення Леонід Кравчук виклав у інтерв’ю Українській службі Бі-Бі-Сі:
— Після розпаду Радянського Союзу, власне, уже існував єдиний економічний простір, який було успадковано від СРСР. Чому тоді він не зберігся? Чому країни тоді почали зводити бар’єри?
— Тому що той єдиний економічний простір був побудований з допомогою централізованої планової системи і централізованого керівництва. І як тільки перейшли до ринку, система розпалася як така. Плюс кожна держава почала вимальовувати свою філософію — економічну, політичну, духовну, й, природньо, те, що було за радянських часів, стало просто непотрібним.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ЩЕ ДУЖЕ ДАЛЕКИЙ
— У ранзі першого українського президента ви захищали незалежний економічний курс України, тепер ваша партія, наскільки відомо, однією з перших підписалася під ідеєю створення Єдиного економічного простору. Чим пояснюється така трансформація?
— Рiч у тiм, що, як прийнято зараз говорити, глобалізований світ вимагає, щоб усі країни йшли до економічної інтеграції. Так у світі ведеться: більш-менш розвинені в економічному плані країни інтегровані в регіональні стурктури — в європейські, світові. Україна в даному разі залишилася поза інтеграцією. Європейський Союз для нас ще дуже далекий. Ось чому Україна шукає якісь шляхи. І одним із таких шляхів і є створення цієї регіональної структури. Але наша партія не заявила про те, що вона безоглядно підтримує в даному разі документ, ЄЕП, як такий. Ми заявили, що підтримуємо ідею інтеграції, а от форми інтеграції, зміст інтеграції, організаційні структури — це ті речі, які треба вивчати, аналізувати й приймати відповідні документи.
— Україна підписала цей документ із застереженнями. Як ви вважаєте, чи можна говорити, що це є свідченням того, що Україна опирається впливу Росії і взгалі трійки уже на цьому початковому етапі?
— Я думаю, що йдеться про те, що справді є Конституція України, є національне законодавство, є підписані Україною міжнародні договори і не можна підписувати інші міжнародні документи, не зважаючи на ці обставинами. Це перше. Друге, Україна однозначно висловилася, ще коли йшлося про ЄЕП як ідею, що першим кроком в ЄЕП має бути утворення зони вільної торгівлі, і якщо, скажімо, країни, об’єднані в ЄЕП, почнуть одразу з вищих форм, тобто з митного, валютного союзу, то це буде означати повний крах ЄЕП. Так як, скажімо, СНД — ну я учасник, ви знаєте СНД, і коли ми приймали угоду в Білорусі про денонсацію Радянського Союзу як геополітичної системи і уворення СНД — то про це якраз і йшлося, що СНД має утворюватися як єдина міжнародна структура поступово від нижчих форм до вищих форм. І коли почалися розмови, що потрібно прийняти Статут СНД, Економічний союз СНД, Євразійський союз в рамках СНД, я жодного з документів не підписав, тому що вони в даному разі суперечили нашим домовленостям і не відповідали зміцненню незалежної української держави. Я думаю, що зараз треба так діяти.
ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ ВЖЕ ДОМОВЛЯЛИСЯ
— Але зараз дехто каже, що нова Четвірка, нове утворення може стати більш жорсткою конструкцією, ніж навіть СНД. Як ви ставитеся до цього?
— Я не думаю, що вона за тим документом, який підписаний, стане такою, якщо, повторюю, не будуть внесені відповідні зміни в ті документи та міжнародні договори, які вже будуть прийняті на основі рамкової угоди. Ну, скажімо, у 1993 році, коли я був президентом, ми підписали угоду про зону вільної торгівлі. На другий день (я умовно кажу на другий день) 195 товарів у списку було вилучено із зони вільної торгівлі.
— Чи не вважаєте ви, що цього разу може скластися така сама ситуація?
— Скажімо, як у людини, яка була автором СНД, такі можливі застереження у мене є. Зона вільної торгівлі буде надзвичайно проблематичною — її створення. А якщо з нього не почнеться, то ЄЕП розпадеться, як розпалися, скажімо, інші структури.
ЄЕП ДЛЯ ЄС?
— Ви сказали, що зона вільної торгівлі — це перший крок, необхідний для того, щоб нова Четвірка стала дієздатною структурою. Проти цього, наскільки відомо, не виступає ні ЄС, ні структури СОТ, але вони побоюються, щоб це не перетворилося на новий митний союз, що автоматично стане бар’єром на шляху України до вступу до СОТ і її наближення до ЄС.
— Вони мають рацію, і ми на цьому наполягаємо. Ми повинні думати, що стратегічний курс України — це Європейський Союз, тактичні кроки — це ЄЕП. ЄЕП для того, щоб помножити зусилля, пришвидшити розвиток економіки, тобто питання, які потрібні для вступу до ЄС. Кажучи образно, потрібно заробити гроші, щоб купити відповідний сюртук, і в ньому вже йти до Європи, аби не було видно дрантя, яке ще є в тих країнах, які хочуть іти до Європи.
— Ви вже порушили проблему протистояння економічно сильніших країн і країн економічно більш слабких. Чи може ця тенденція посилитися в межах Четвірки? Чи не стане ця Четвірка формулою «один плюс три» чи «один проти трьох», маючи на увазі Росію проти Казахстану, України і Білорусі чи навпаки, України проти Росії, Казахстану і Білорусі? Які можливі сценарії розподілу влади в межах Четвірки?
— Якщо б це був, скажімо, десь 1997 чи 1998 рік, я б сказав з великим акцентом про те, що така небезпека посилення тиску на ці країни з боку однієї країни є. Але зараз 2003 рік. Ми можемо сьогодні працювати — і всі це повинні усвідомити — тільки на партнерських засадах.
МОРАЛЬНИЙ ФАКТОР ДЛЯ ПУТІНА
— Ви вже говорили, що ЄЕП, хоча назва цього утворення суто економічна, може перетворитися насамперед на політичний союз. Які політичні дивіденди, зиски можуть бути для президента Путіна, який готується до президентських виборів і на інтеграційних гаслах здебільшого будує свою передвиборну тактику. І які зиски будуть для української влади в очах українських виборців?
— Я думаю, що для Путіна утворення ЄЕП — це скоріше моральний фактор, що він добився утворення ЄЕП. Пересічний громадянин — як наш, так і російський — не зовсім розуміється на цих проблемах, страхах, якими лякають. Дехто буде говорити, що це вже шлях до інтеграції, що ми скоро перейдемо до митного, потім до валютного союзу, що буде єдиний карбованець для всіх у ЄЕП, а потім уже стане політичний союз більш міцний, як Білорусь і Росія.
ЯЛТА-2003 НЕ ПОВТОРИТЬ 1945
— Співдружності незалежних держав — СНД — не вдалося перетворитися на новий Радянський Союз. Чи може Єдиний економічний простір, нова Четвірка стати міні- СРСР, чи є така можливість у майбутньому, якщо цей союз виявиться успішним, насамперед економічно?
— У цьому документі про утворення ЄЕП, який оприлюднено, немає підстав так твердити. Він не передбачає можливостей перетворення ЄЕП в систему, політичну систему, яка називалася колись Радянським Союзом.
— Чи можна сказати, що Ялта знову стане новим розподілом Європи, тепер уже по західному кордону України і східному кордону ЄС у зв’язку з новими документами, які підписуються в Ялті?
— Ні, ні, ні. Це неможливо і нереально. В Європі зараз діють НАТО, ЄС, діють інші угоди, підписані Україною, Гельсинська, Паризька і таке інше, і думати, що ЄЕП може стати, скажімо, такою силою, яка призведе до перерозподілу системи безпеки в Європі, або посягне на загально-європейську безпеку, точнiше, це було б перебільшенням, і я не хочу думати, що ця структура, яка буде утворена, а вірніше, її утворення тільки задеклароване, може мати такий великий вплив.
