Законопроект про наклеп таки скасували. На кнопки натиснули 349 народних депутатів. Принаймні, так показало табло. До речі, цифру вище трьохсот голосів не так часто побачиш в українському парламенті. Голосували навіть комуністи.
Невже наближення виборів так подіяло? Виключати не можна. Як і не можна не брати до уваги інші причини. Головна з них — вплив суспільства, зокрема журналістського середовища. Вчора журналісти знову зібралися, як напередодні, на протести проти законопроекту регіонала Віталія Журавського. Нагадаємо, запропонований проект передбачав кримінальну відповідальність, зокрема ув’язнення до 3 років та великі штрафи, за наклеп. Тепер після голосування постанови законопроект вилучається з реєстру законів Верховної Ради.
«Я б не перебільшував роль журналістів, — коментує «Дню» народний депутат від Партії регіонів Валерій Бондик. — Приводом для скасування закону було визнання парламентом своєї помилки. Те, що журналісти зібралися, — це ваше право на мирні зібрання. Але для мене це не було головним посилом. Верховна Рада вчинила правильно, скасувавши цей законопроект. Я би не хотів коментувати пропозицію колеги Журавського. Висловлю свою точку зору. Оскільки суспільство у нас демократизується, ми повинні мати баланс інтересів. Щодо журналістів не має застосовуватися кримінальна відповідальність за наклеп, але й журналісти мають етично подавати матеріали».
Відсутність реакції в суспільстві навряд чи призвела би до скасування законопроекту «регіоналів». Голосування за його повернення в першому читанні — це своєрідна перевірка (ми це неодноразово проходили на прикладі інших законопроектів). Якби не було реакції в суспільстві, скоріше, варто було б очікувати позитивне голосування і в другому читанні. Тому консолідація журналістів проти повернення радянської норми — це своєрідне досягнення.
В цьому також переконані в опозиції. «На мій погляд, це хай невелика, але перемога громадян, журналістів, усього суспільства над диктатурою, що встановлена в країні, — говорить бютівець Андрій Сенченко. — Дуже важливо не зупинитися на першому кроці. У нас є можливість кардинально все змінити через місяць на виборах. Якщо ми залишимо цю владу, безумовно, вона повернеться до питання про наклеп і далі «закручуватиме гайки» не тільки для ЗМІ, а для всіх громадян. Вони по-іншому думати не можуть, тому будують зовсім іншу Україну, не ту, про яку мріють наші громадяни».
Перемогою це, безумовно, можна вважати, але тільки локальною. Чи здатні журналісти консолідуватися не лише довкола загроз, пов’язаних із власною професією, а й в інших суспільно-важливих питаннях? На думку ведучого програми «Час» на «5 каналі» Святослава Цеголка, готові. «Інша справа, що є проблема щодо організації, узгодження дій журналістів, — говорить Цеголко. — На жаль, журналісти поки що замало зробили для того, щоб «маленький українець» розумів, що не лише законопроект про наклеп, але й інші, зокрема про заборону зібрань, стосуються не лише журналістів, а й кожного громадянина України».
Законопроект про наклеп таки скасували. На кнопки натиснули 349 народних депутатів. Принаймні, так показало табло. До речі, цифру вище трьохсот голосів не так часто побачиш в українському парламенті. Голосували навіть комуністи.
Невже наближення виборів так подіяло? Виключати не можна. Як і не можна не брати до уваги інші причини. Головна з них — вплив суспільства, зокрема журналістського середовища. Вчора журналісти знову зібралися, як напередодні, на протести проти законопроекту регіонала Віталія Журавського. Нагадаємо, запропонований проект передбачав кримінальну відповідальність, зокрема ув’язнення до 3 років та великі штрафи, за наклеп. Тепер після голосування постанови законопроект вилучається з реєстру законів Верховної Ради.
«Я б не перебільшував роль журналістів, — коментує «Дню» народний депутат від Партії регіонів Валерій Бондик. — Приводом для скасування закону було визнання парламентом своєї помилки. Те, що журналісти зібралися, — це ваше право на мирні зібрання. Але для мене це не було головним посилом. Верховна Рада вчинила правильно, скасувавши цей законопроект. Я би не хотів коментувати пропозицію колеги Журавського. Висловлю свою точку зору. Оскільки суспільство у нас демократизується, ми повинні мати баланс інтересів. Щодо журналістів не має застосовуватися кримінальна відповідальність за наклеп, але й журналісти мають етично подавати матеріали».
Відсутність реакції в суспільстві навряд чи призвела би до скасування законопроекту «регіоналів». Голосування за його повернення в першому читанні — це своєрідна перевірка (ми це неодноразово проходили на прикладі інших законопроектів). Якби не було реакції в суспільстві, скоріше, варто було б очікувати позитивне голосування і в другому читанні. Тому консолідація журналістів проти повернення радянської норми — це своєрідне досягнення.
В цьому також переконані в опозиції. «На мій погляд, це хай невелика, але перемога громадян, журналістів, усього суспільства над диктатурою, що встановлена в країні, — говорить бютівець Андрій Сенченко. — Дуже важливо не зупинитися на першому кроці. У нас є можливість кардинально все змінити через місяць на виборах. Якщо ми залишимо цю владу, безумовно, вона повернеться до питання про наклеп і далі «закручуватиме гайки» не тільки для ЗМІ, а для всіх громадян. Вони по-іншому думати не можуть, тому будують зовсім іншу Україну, не ту, про яку мріють наші громадяни».
Перемогою це, безумовно, можна вважати, але тільки локальною. Чи здатні журналісти консолідуватися не лише довкола загроз, пов’язаних із власною професією, а й в інших суспільно-важливих питаннях? На думку ведучого програми «Час» на «5 каналі» Святослава Цеголка, готові. «Інша справа, що є проблема щодо організації, узгодження дій журналістів, — говорить Цеголко. — На жаль, журналісти поки що замало зробили для того, щоб «маленький українець» розумів, що не лише законопроект про наклеп, але й інші, зокрема про заборону зібрань, стосуються не лише журналістів, а й кожного громадянина України».
Можливо, саме тому в Партії регіонів і не «перебільшують роль журналістів», і навіть додають, що «тільки сильний може визнавати свої помилки».
Хоча... «Не на камери і не на диктофони депутати від Партії регіонів говорили про те, що законопроект про наклеп виник як реакція на оприлюднений рейтинг «Чесно», — розповідає Цеголко. — Їх наскільки злякала інформація, яку оприлюднили громадські організації, що вони вирішили на це відповісти саме таким чином — погрозами тюрмою. Оприлюднення інформації, яка стосується розкрадання бюджету, нечесних тендерів і т.д., можна було би трактувати як наклеп і ув’язнювати журналістів. Те, що документ було відкликано рекордною кількістю голосів, для мене означає лише одне — результат політизації проблеми перед виборами».
Звичайно, немає жодних гарантій, що до статті «наклеп» у тій чи іншій формі не повернуться після виборів. «Ми розуміємо, що головна боротьба за владу буде 2014—2015 років, коли розпочнуться перегони за посаду президента, — продовжує Святослав Цеголко. — Нічого не заважає народним депутатам нового скликання після виборів зареєструвати законопроект із іншою назвою та іншим вихідним номером, але, по суті, точно з такими ж положеннями, які дозволятимуть притягувати журналістів до кримінальної відповідальності лише за натяк критики, яку хтось із можновладців вважатиме необѓрунтованою щодо себе».
Захист права говорити вільно мав би стати прикладом і для інших ситуацій. Не опускати рук, а продовжувати тиснути на владу — тоді можна говорити: громадянське суспільство в дії. Адже накопичення невивчених уроків журналістами, суспільством створює безвихідну ситуацію, вийти з якої буде все складніше і складніше. На думку політолога Віктора НЕБОЖЕНКА, на даний момент суспільство програє владі.
— У ситуації з наклепом не треба перебільшувати роль громадянського суспільства і журналістів, — говорить експерт. — По-перше, сьогодні влада відчайдушно шукає новий тип політика, який би замінив прорадянського Єфремова, блазнівського Чечетова, пошук типу російського Жириновського. Журавський добре підходить під такий тип. Тобто йде пошук нагло-радикального типажу, який би робив те, що влада соромиться зробити прямо. По-друге, влада не збиралася приймати цей закон про наклеп. Його має ухвалити новий парламент, який дискредитує себе процедурою фальсифікацій (буде безліч людей, які попадуть в парламент усупереч волі виборців) і тим, що ухвалюватиме антидемократичні закони. Таким чином, посилюватиметься роль президентської республіки і політичної монополії Віктора Януковича. Сьогоднішня Верховна Рада вже використана повністю: від технічної будівлі до голови парламенту. Цей парламент уже не повинен нічого ухвалювати. Він нецікавий сьогоднішній владі.
— Тобто все, що сьогодні відбувається навколо наклепу з боку влади — це гра?
— Це гра, проба сил. Суспільство поставилося до цього погано — ну нічого, ми (влада. — Авт.) спробуємо ухвалити цей закон наступним парламентом. Якщо він ухвалить цей закон, йому вже буде важко стати на сторону людей. Перше, що намагатиметься зробити влада з новим парламентом, — заплямувати його ухваленням антидемократичних законів. Роль жириновських-журавських тут дуже важлива. В Росії цей типаж виник 15 років тому — як підпора режиму.
— У чому помилка суспільства? Як впливати на владу?
— Це буде одночасно незадоволення опозиції, ЗМІ, інтелігенції, громадян. Але воно виникне не зараз. Тільки вплив цих факторів (консолідованої позиції) при розколі еліти призведе до змін. У цій виборчій кампанії, яка схожа на холодну громадянську війну, влада перемогла народ. Опозиція пручається як може. Процес триває. Не треба забувати, що головний ворог сьогоднішньої влади — це не народ, а світова криза, ну і, відповідно, світова буржуазія, МВФ тощо. А їм же не підсунеш Журавського. Те, що добре працювало 15 років тому в Росії, цілком може не працювати в Україні. Але нинішній режим прагне довести себе до досконалості. Сьогодні суспільство поки не впливає на ситуацію: не народ радіє демократії, а влада керує на її кістках.
