Із часів Євромайдану, зокрема і з останніх президентських виборів, політичні настрої українського електорату суттєво змінилися. Цікавим із таких міркувань є оновлений політичний клімат Львівської області, який сформувався зовсім недавно, проте має потенціал вплинути на результати дострокових парламентських виборів 26 жовтня. ВО «Свобода» більше не може називати львів’ян «своїм електоратом»: за даними соціологічних досліджень центру «Фама», за останніх півроку партія Олега Тягнибока втратила у місті майже половину відсотків голосів. Не мають львів’яни і видимих ворогів: раніше в єдиному пориві «проти» західних виборців об’єднувала опозиція до Партії регіонів і КПУ — тепер ці сили втратили політичну хватку і навряд чи стануть для когось консолідуючим елементом. Отже, які причини політичних метаморфоз на Львівщині, і чого чекати від міста левів на дочасних парламентських виборах?
По суті партію влади сьогодні являє собою «Солідарність», а тепер уже іменний блок Президента Петра Порошенка. За даними ЦВК, саме у Львівській області Петро Олексійович залучився чи не найбільшою підтримкою під час президентських перегонів, проте сьогодні рівень довіри львів’ян до гаранта Конституції та його команди поступово спадає. Політолог Любомира МАНДЗІЙ вважає: «Петро Порошенко не віддячив львів’янам за висловлену довіру під час травневих виборів. Як мінімум він не запропонував області поважного губернатора, який би користувався підтримкою та повагою місцевого політикуму. Це є прикрим мінусом для теперішньої команди Порошенка». Пані Любомира також зазначає, що, можливо, захопившись виконанням передвиборчих обіцянок і вирішенням конфлікту на сході, Петро Олексійович дещо забув про далеку Львівщину. Однак імовірніше за все регіон нагадає про себе вже 26 жовтня.
Можливо й те, що в очах львівського електорату «Солідарність» потягне за собою ВО «Батьківщину». Ця політична сила мала традиційно-високий рейтинг на Львівщині, проте після того, як партію залишили такі лідери, як Арсеній Яценюк, Олександр Турчинов, Андрій Парубій відсотки «Батьківщини» у регіоні неодмінно похитнуться. Якщо відбудеться гуртування таких помітних політиків навколо пропрезидентського блоку, тоді «Батьківщина» має всі шанси опинитися в опозиції до теперішньої влади.
Трішки спокійнішою виглядає передвиборча риторика УДАРу. Про ситуацію на округах і агітаційну роботу в регіоні розповіла Голова фракції УДАР у Львівській обласній раді Оксана ЮРИНЕЦЬ: «На сьогодні ми обрали державницьку позицію і не плануємо йти в опозицію. Під час президентських виборів я була довіреною особою Петра Порошенка у Львівській області, й УДАР по суті організував нинішньому Президенту вибори у регіоні. Після цього ми діяли доволі послідовно: відмовилися від квотності, брали активну участь у законодавчому процесі — не збираємося відсиджуватися й зараз. Єдине, що частину наших голосів забере низка новоутворених молодих партій, які за підтримки громади все-таки наберуть мінімальні рейтинги, «підмазавши» загальну картину». Водночас експерти шанси молодих політичних утворень на певний відсоток серйозно не розглядають.
Повертаючись до фіаско ВО «Свободи» на Львівщині, варто визнати, що проблеми у партії почалися ще під час зародження Євромайдану. Скандальна заява Юрія Михальчишина під час віча на проспекті Свободи, коли нардеп назвав студентів «сопляками», стала серйозним ударом по рейтингу об’єднання. Конфлікт між партією та львівською громадою загострився після призначення Ірини Сех, проти якої виступила левова частка львів’ян, головою ЛОДА. Ось як цю ситуацію коментує політолог Юрій ШВЕДА: «Є об’єктивні обставини, які заважають «Свободі» користуватися лояльністю львівського виборця. По-перше, будь-яка радикальна партія комфортніше почуває себе в опозиції, а зараз «Свобода» отримала місця в парламенті — при цьому її політична програма майже не змінилися. Крім цього, патріотично налаштована Львівщина почала віддавати частину своїх голосів іншим націоналістичним партіям, як-от «Правий сектор» чи «Радикальна партія Олега Ляшка». Проте найбільше свободівці зашкодили собі, зробивши низку цинічних кадрових призначень. Це дивно — спочатку пропонувати скоротити таку посаду, як голова обласної державної адміністрації, а після цього поставити на неї свою людину». До слова, «Свобода» також незворушно заплющила очі на «сидіння» Ірини Сех одночасно в кріслах обласної та Верховної рад, що суперечить українському законодавству. Тому на швидку реабілітацію об’єднанню розраховувати не варто.
Ментально близькою для Львівщини є партія «Самопоміч», яка, за прогнозами експертів, подолає в області п’ятивідсотковий бар’єр, однак це не означає, що політ сила пройде до Верховної ради: «»Самопоміч» курує мер Львова Андрій Садовий, він користується у містян певним авторитетом, однак цього на всеукраїнському рівні недостатньо. Ця партія поки що маленька, вона була по суті соціальною громадською організацією, яка опікувалася в основному комунальними проблемами. Швидко змінити формат і знайти свій електорат вона не зможе. Тому щодо перспективності «Самопомочі» я налаштований скептично», — зазначає політолог Анатолій РОМАНЮК. З іншого боку, у списках «Самопомочі» є багато впливових осіб, які здатні підтягнути загальнонаціональний рейтинг партії: співзасновник ГО «Реанімаційний пакет реформ» Ганна Гопко, яка лобіювала прийняття законів про вищу освіту, суспільне мовлення та територіальні громади, Єгор Соболєв, активіст Євромайдану та експерт із питань люстрації, Семен Семенченко, командир добровольчого батальйону «Донбас»...
На думку Анатолія Романюка, схожа ситуація в «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка. Мовляв, хоч політик і не раз з’являвся на місцевому телебаченні та дещо «виріс» під час останніх дочасних виборів президента, зараз «для його партії буде добре хоча б запам’ятатися у регіоні для того, аби показати кращі результати під час наступних місцевих або парламентських виборів». Куди більше, запевняють фахівці, шансів у Радикальної партії Олега Ляшка. Хоча він і перебуває в конкуренції з «Правим сектором» і «Свободою», але останні вибори показали, що Львівщина й досі залишається чутливою до впливу інформаційних технологій — «Чоловік із вилами», за даними ЦВК, отримав по регіону 8%, зайнявши третє місце.
Окрім конкретних політичних сил є також безліч інших обставин, які можуть так чи інакше вплинути на політичну картину у Львові 26 жовтня. Наприклад, експерти зазначають, що певна небезпека зірвати вибори є в тому, що з моменту анексії Криму та війни на Сході до міста прибула велика кількість східного та південного електорату, який міг би здійснити своє волевиявлення, зареєструвавшись на львівських округах. Також набуває резонансу та поступово розкручується ситуація навколо балотування місцевої телефігури, директора медіахолдингу «Zik» Дмитра Добродомова, який мусить залишити журналістську діяльність, аби взяти участь у виборчих перегонах і приступити до роботи у ВР. Яким чином розв’яжеться цей конфлікт інтересів поки що невідомо. Хай там як, але за умови відповідального ставлення львівського електорату до прийдешніх виборів, місто має всі шанси втілити в собі прагматичну громадську силу, яка могла б дати конструктивні та консолідуючі для України рейтинги.
