Партія регіонів відчутно переважає своєю присутністю в ефірі загальнонаціональних каналів над іншими політичними силами. Про це свідчать результати моніторингу «Відкриті новини заради чесних виборів», який було проведено у вересні-жовтні 2012 року. Про це повідомляє Радіо Свобода.
Найнижчий рівень дотримання журналістських стандартів демонструє Перший Національний. Згідно з дослідженням, мовник є лідером за незбалансованістю новин — саме такі новини у перший тиждень жовтня лідирували стовідсотково — та піарі чинної влади, якій в інформаційних випусках Першого Національного приділялося близько 50 % усієї уваги. Інформація «Нового каналу», ICTV, СТБ, ТРК «України», «Інтера» та «5 каналу» теж більш ніж на 75 відсотків однобока.
Натомість, прем’єр-міністр України вважає, що Партія регіонів має менший доступ до виборців, аніж опозиція. Як повідомляє «Українська правда», на відкритті засідання Кабміну Микола Азаров заявив, що «на загальнонаціональних телеканалах у період з 24 вересня по 14 жовтня обсяг ефірного часу, присвяченого висвітленню дій та точок зору опозиції, був на 62% більший, ніж обсяг часу, який використали представники влади».
Про посилену присутність партії влади в ефірі свідчать також і результати тижневого моніторингу ЗМІ, що проводиться асоціацією «Спільний простір» та комітетом «Рівність можливостей», який оприлюднило інтернет-видання «Телекритика». Згідно з цим моніторингом, упродовж 8—14 жовтня найактивніше на загальнонаціональному телебаченні була представлена Партія регіонів — 43,3% від загальної кількості політичної інформації.
На думку політтехнолога, директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бала, посилена присутність Партії Регіонів в ефірі може стимулювати тих виборців, що не визначилася з підтримкою конкретної політичної сили, проголосувати за партію влади.
«Будь-яка така присутність в ефірі — це спосіб нагадати про своє існування, а через професійно створені сюжети можна закликати підтримувати ту чи іншу політичну силу. Арифметично вирахувати перевагу ПР складно, такі підрахунки можуть стати не зовсім коректними. На остаточний вибір тих людей, які визначилися з тим, кого підтримуватимуть на виборах, замовні сюжети на ТБ ніяк не вплинуть, а от на тих, які не визначилися, вони можуть вплинути. Але у будь-якому випадку ті преференції, що існують, безумовно, свідчать про те, що найбільш сприятливі умови створені саме для Партії регіонів, — зазначив експерт у коментарі «Дню». — Хоча знову ж таки, враховуючи те, що список ПР очолює прем’єр-міністр, навіть показ сюжетів про діяльність Кабміну має відношення до присутності цієї політичної сили в ефірі. Якщо ці сюжети було зараховано під час моніторингу на користь ПР, то його результати не зовсім коректні».
На думку головного редактора інтернет-видання «Телекритика» Наталії Лігачової, постійні моніторинги новин загальнонаціональних телеканалів стримують останніх від збільшення кількості замовних матеріалів. У коментарі Радіо Свобода медіа-експерт зазначила, що результати попередніх моніторингів змусили «5 канал», ТРК «Україна», «Інтер» та ICTV все ж таки переглянути редакційну політику, а це свідчить, що телеканали готові працювати професійно, однак лише за тих умов, коли на це є згода власника чи коли ця згода не суперечить провладному тиску на нього, або ж це не заважає добровільному союзу між власником і владою.
Чи можна якимось чином мінімізувати тиск на канали, «День» поцікавився у керівника правових проектів Інституту масової інформації Романа Головенка.
— Якби Національна рада з питань телебачення і радіомовлення краще виконувала свої функції, такого дисбалансу у новинах і взагалі на інформаційно-публіцистичних каналах не було б, — переконаний експерт. — Тому що реакції на неякісний контент з боку телеканалів практично не видно. Можна багато чим пояснювати її відсутність, але нинішня ситуація переходить будь-які межі. Ми спостерігаємо і засилля прихованої реклами, але реакції Нацради практично немає. Це юридичний момент. З другого боку, є багато практичних моментів, які могли б покращити ситуацію. По-перше, це згуртованість і фахова підготовка самих журналістів, які мають бути готові у редакційних радах своїх телеканалів відстоювати дотримання журналістських стандартів, щоб їх не змушували працювати підставками для мікрофонів. По-друге, потрібен запит від суспільства на більш якісні, повні, збалансовані новини. На жаль, поки що цей запит не високий, тому що та аудиторія, яка не знаходить на телебаченні необхідного інформаційного продукту, просто йде в Інтернет. Якби у нас було суспільне телебачення, то ми б могли говорити, що є один канал, що подає збалансовану точку зору, і це змушувало б інші комерційні канали підтягуватися до цієї планки.
Нагадаємо, наприкінці вересня провідні українські телеканали підписали спеціальний меморандум, згідно з яким зобов’язалися враховувати результати моніторингів «Відкриті новини заради чесних виборів». Контроль за дотриманням його положень здійснюють експерти громадських моніторингових організацій: Інститут масової інформації, Академія української преси, асоціація «Спільний простір», комітет «Рівність можливостей», інтернет-видання «Телекритика».
