Протягом нинішнього року Нацрада з питань телебачення і радіомовлення планує провести ліцензування 280- ти телерадіокомпаній, термін дії ліцензій яких закінчується в 2000-2001 році. Про це в п’ятницю на брифінгу заявив голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Борис Холод. У лютому розпочнеться ліцензування для тих 80-ти із 791 діючих сьогодні в Україні телерадіокомпаній, у яких термін ліцензії закінчився минулого року. Пізніше, за словами Б.Холода, буде проведено ліцензування майже 200 телерадіокомпаній, термін дії ліцензій яких закінчиться 2001 року. З його слів, нинішнє ліцензування буде відрізнятися від попереднього (1994-95 років) «поліпшенням» положення про ліцензування каналів мовлення: «з одного боку — спрощенням процедури ліцензування, а з іншого — в ньому буде більше прозорості, об’єктивності і вимогливості щодо концепції ТРК». Вимоги до всіх учасників ліцензування «будуть однакові», запевнив Б.Холод. Зміст документів про ліцензування відкритий: з ними можна ознайомитися (положення «Про умови конкурсу на отримання ліцензії» було надруковано 1 грудня в «Голосі України», а «Про порядок ліцензування каналів мовлення» — 26 січня в «Офіційному віснику»).
Напередодні Нацрада затвердила склад експертної комісії з дев’яти фахівців, що вивчатиме документи, прийняті на конкурс, зокрема «з виїздом на місця», і робитиме свої висновки. До її складу увійшли: завідувач кафедри міжнародних комунікацій і зв’язків iз громадськістю Інституту міжнародних відносин Георгій Почепцов; доцент кафедри міжнародного приватного і митного права цього інституту, член Палати незалежних експертів з питань іноземних інвестицій при Президентові України Сергій Козьяков; заступник директора Інституту журналістики з проблем міжнародного співробітництва Тарас Петров; головний науковий співробітник Інституту всесвітньої економіки та міжнародних відносин Ольга Зернецька; заслужений діяч мистецтв Микола Слободян; незалежний журналіст Віталій Портников; кандидат технічних наук Олександр Ляхов; заступник директора ТПО «УТН» Національної телекомпанії Костянтин Дупак; заступник директора Інституту журналістики з питань наукової роботи Олександр Чекмишев. За словами першого заступника голови Нацради Микити Потураєва, це професіонали «з різних сфер науки та освіти, які зможуть компетентно оцінювати проекти з різних поглядів». Нацрада буде приймати своє рішення за результатами роботи експертної комісії.
Наступного року Нацраді доведеться працювати інтенсивно, позаяк, зазначив виконавчий секретар Нацради Юрій Плаксюк, вона буде не тільки займатися тими ліцензіями, термін дії яких закінчився, але й новими ТРК, які з’являються у вітчизняному телерадіопросторі, а також відносинами з Держкомзв’язку та інформатики щодо обчислення нових частот. Характерною рисою процесу ліцензування, з його слів, стане «пом’якшення тиску на один канал: замість 2—3 на ньому працюватиме 1—2 ТРК». А що стосується екзамену на свободу слова, то, на його думку, Нацрада його витримала, об’єктивно вирішивши конфлікт між «Нашим радіо» і Львівською обласною адміністрацією. Представникам влади тоді було винесене попередження про неправомірність відключення цієї радіостанції, а «Наше радіо» після зустрічі з представниками Нацради внесло зміни у свою концепцію і продовжує працювати у Львові.
Окремо на брифінгу було порушено тему ретрансляції. Як зазначив Б.Холод, у ліцензії кожної ТРК чітко вказано, чи має вона право вести трансляцію інших ТРК, чи може тільки здійснювати власне мовлення. За словами першого заступника голови Нацради Микити Потураєва, багато які місцеві телекомпанії отримали попередження, оскільки ретранслювали програми ICTV, СТБ і Нового каналу в прямому ефірі, тим часом як у їхніх ліцензіях це не вказано, а за документами демонстрація цих програм здійснюється не як «ретрансляція», а за угодою «купівлі- продажу». Зрозуміло, що в такий спосіб місцеві канали намагаються «добрати» необхідні 50% «нацпродукту», які вимагає законодавство, і в той же час чимось заповнити ефір за мінімальних витрат. У той же час часто ретранслюються зарубіжні ТРК, до чого, як зазначив М.Потураєв, Нацрада ставиться «з розумінням», бо, з одного боку, 50% іноземного продукту дозволено законодавством, а, з іншого боку, ввезення їх на касетах наразі може підвищити вартість цього процесу через не зовсім сприятливі митні умови. Тому Нацрада вносить відповідні пропозиції до профільного комітету Верховної Ради. Але тепер всі ці нюанси можна буде внести у свою ліцензію, сплативши невелику суму — до останнього часу подібна «поправка» дорого коштувала компанії. «Ми розглянули зважену диференційовану мережу виплат за зміни в ліцензії», — сказав М.Потураєв.
Що ж до питань про ретрансляцію програм саме зарубіжних ТРК, то Нацрада, як заявив Б.Холод, збирається виступити з ініціативою їх урегулювання «шляхом висновку відповідних міждержавних угод відповідно до чинного українського законодавства». Так, зокрема, в жовтні пройшла зустріч членів Нацради з керівниками «Русского радио», яке ретранслюється в 24 населених пунктах України (що потрібно було привести у відповідність до українських законів), і ця зустріч виявилася продуктивною. Б.Холод повідомив, що зараз Україна і Росія відпрацьовують спільну міждержавну угоду про співробітництво у сфері телерадіомовлення, на основі чого можливе створення спільного підприємства в Україні. Він також повідомив, то Нацрада може погодитися на пропозицію російської сторони про відкриття української FM-станції в РФ. Б.Холод підкреслив, що це буде зроблено згідно з українським законодавством.
«Тому ми запропонували на основі міждержавних угод створити всі умови для тих, хто хоче працювати в нашому телерадіоефірі — згідно з нашим законодавством», — додав він на закінчення. Під кінець брифінгу виконавчий директор Нацради Ю.Плаксюк звернувся до зарубіжних ЗМІ з пропозицією «орієнтуватися на досить творчого, технологічного, програмного партнера, а не на порушників». «Жодної телерадіокомпанії Нацрада на сьогоднішній день не закрила, жодної ліцензії не відібрала, хоч ми звертали увагу на те, що порушень законодавства дуже багато, — запевнив присутніх М.Потураєв. І нагадав: — Нацрада — не репресивний орган».
