25 січня «День» опублікував статтю «Фінансовий меч партії?» нашого постійного автора із Сімферополя Микити Касьяненка. Свою, протилежну точку зору на проблеми, порушені в матеріалі, надіслав «Дню» голова Рахункової палати Верховної Ради Криму Микола Горбатов. Сьогодні ми публікуємо її разом iз коментарем нашого автора.
З часу створення Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим на півострові з’явився орган парламентського контролю за доцільністю та ефективністю використання коштів бюджету, який сприяв прозорості бюджетного процесу. Початок роботи інституту парламентського аудиту виявився неприємним сюрпризом для Ради Міністрів Криму, оскільки стали розкриватися порушення щодо використання грошей республіки напряму бюджетних потоків. Таким чином, значна частина депутатів, які представляють водночас і уряд, і парламент автономії, стали вживати заходів для усунення перешкоди в особі Рахункової палати, що заважає розподілу «бюджетного пирога». Стаття «Фінансовий меч партії?», опублікована в газеті «День» за 25 січня , показує, що протистояння противників та прибічників прозорості бюджетного процесу на півострові досягло апогею. В ній була викладена думка першої сторони, сформульована кореспондентом Микитою Касьяненком. Звичайно, кожен має право на суб’єктивну думку, але в цій публікації допущено неточності, наводяться факти, які не відповідають дійсності і негативно відображають діяльність Рахункової палати. Я вважаю, що читачі газети мають право отримувати достовірну інформацію і знати думку обох сторін.
Противники прозорості бюджетних потоків в автономії вже давно розпочали наступ на орган парламентського аудиту, підтвердженням тому може служити проект постанови депутата кримського парламенту і міністра фінансів Автономної Республіки Крим Людмили Денисової, в якому йдеться, по суті, про ліквідацію Рахункової палати. Але наступ на орган вищого фінансового контролю — це практично наступ на права людини, оскільки право кожного кримчанина —знати, куди витрачаються гроші платників податків.
Саме про це заявили у відкритому листі на адресу всіх засобів масової інформації керівники Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Не дивно, що такий лист було також надіслано і на адресу координатора Проекту ПРООН/ПІП Деніела Блейса, позаяк європейське співтовариство повинне знати, що в автономії намагаються ліквідувати орган вищого аудиту і, таким чином, перешкоджають прозорості бюджетних процесів. Про це йшлося й на прес-конференціях керівників Рахункової палати.
У статті ж кор. М.Касьяненка мовилося, що «частину положення про Рахункову палату Криму припинено Указом Президента України і питання про законність її діяльності передано в Конституційний суд».
По-перше, Указом Президента України від 8 липня 2000 року № 866 припинено дію в цілому постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17 березня 1999 року № 393-2/99 «Про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим», зі змінами і доповненнями.
В Конституційному ж поданні, представленому Президентом України, оспорюються лише окремі повноваження Рахункової палати. Питання про законність діяльності Рахункової палати Президентом України не ставиться. Рахункова палата Верховної Ради Автономної Республіки Крим діє на основі підпункту 7 пункту 1 статті 26 Конституції Автономної Республіки Крим, затвердженої Законом України від 23 грудня 1998 року.
По-друге, після видання вищеназваного Указу Президента Рахункова палата здійснює свої повноваження, за винятком тих, які оспорюються в Конституційному суді, на основі Конституції Автономної Республіки Крим і листа глави адміністрації Президента України від 27 серпня 2000 року № 02-04/1845, що містить роз’яснення з питання механізму застосування зазначеного Указу Президента України. В листі йдеться: «що стосується повноважень Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, визначених підпунктом 7 пункту 1 статті 26 Конституції Автономної Республіки Крим, то вони не оспорювалися і не припинялися Президентом України».
Головне обвинувачення, висловлене автором статті, полягає в тому, що одна зі сторін конфлікту використовує Рахункову палату як каральний орган, впливаючи на вибір об’єктів перевірок палати.
Відповідно до Положення про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим контрольна діяльність Рахункової палати організовується і проводиться на основі річних і поточних планів. При формуванні планів роботи Рахункової палати враховуються як пропозиції голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим і постійних комісій парламенту, так і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим і його голови. І всі сторони використовують надані можливості повною мірою.
Що стосується методик перевірок Рахункової палати, то вони здійснюються знову ж таки відповідно до вимог Положення про Рахункову палату, Регламенту Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Інструкції про порядок проведення перевірок, ревізій Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, зареєстрованої в Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим 10 січня 2001 року, рег. № 1/287.
Велике обурення у відповідних колах викликало зауваження голови Рахункової палати про незаконність фінансування з республіканського бюджету органів прокуратури, суду, МВС і КРУ. У статті навіть наводиться посилання на роз’яснення начальника КРУ Івана Бурея статті 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади», про те, що «для виконання делегованих повноважень органи державної влади на місцях можуть фінансуватися з місцевих бюджетів». По-перше, згідно з пунктом 2 статті 150 Конституції України офіційне тлумачення Конституції України і законів України належить до компетенції Конституційного суду України.
По-друге, правовий статус Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим визначений Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», згідно зі статтями 1 і 4 якого КРУ в Автономнiй Республіцi Крим підпорядковане Головному Контрольно- ревізійному управлінню України і входить до системи Державної Контрольно-ревізійної служби в Україні. Витрати на його утримання згідно зі статтею 6 зазначеного закону України визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
Що стосується фінансування з місцевих бюджетів вказаного органу, то, виходячи з 2-ї статті Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади», таке фінансування є можливим виключно для виконання органом державної влади делегованих повноважень.
Поняття делегованих повноважень визначене Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-вр «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно зі статтею 1 якого «делеговані повноваження — повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям і адміністраціям за рішенням районних, обласних рад».
Потрібно зазначити, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим рішення про делегування повноважень КРУ не приймала.
Для збільшення числа своїх рядів прихильники безконтрольного розпорядження народними коштами використовували все той самий бюджет. Можете тільки уявити, який гнів обрушився на голову керівництва Рахункової палати, що спробувало вказати на незаконність таких методів. Усе це відбилося і в публікації від 25 січня. Зокрема, в ній заперечується факт незаконності виділення зерна АТОВ «Південна-холдинг» 11 січня 2001 року. Проте це так собі: до затвердження бюджету Автономної Республіки Крим на 2001 рік у Ради Міністрів Автономної Республіки Крим немає підстав для видачі товарного авансу АТОВ «Південна-Холдинг», що, по суті, є бюджетною позикою. Якщо Рахункова палата здійснює помилку за помилкою, як стверджується в пресі, то чому ж досі ніхто не оскаржив у суді її рішення?
Ну, й зовсім абсурдним можна назвати твердження, що Рахункова палата «намагається збільшити на 2001 рік свою чисельність із 9 до 27 чоловік і затребувати фінансування на своє утримання в 11 разів більше». Все якраз навпаки: це її противники вживають заходів щодо скорочення штатів органу фінансового контролю з 27 до 9 чоловік, хоч постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим 2000 року було затверджено чисельність саме в 27 чоловік. Стосовно ж коштів на утримання Рахункової палати, то 2000 року за чисельності 27 чоловік було виділено 624,3 тис. грн., фактично витрачено 529,2 тис. грн., а в проекті кошторису на утримання Рахункової палати на 2001 рік за тієї ж чисельності осіб вказано суму 634,4 тис. грн. Таким чином, збільшення кошторису на 2001 рік пропонується на 10,1 тис. грн., а не в 11 разів, як зазначає автор публікації. Остаточне рішення про суму фінансування Рахункової палати на 2001 рік буде прийнято Верховною Радою Автономної Республіки Крим при затвердженні бюджету Автономної Республіки Крим. Навіть у заголовку публікації «Фінансовий меч партії?» допущено неточність, позаяк «фінансовий меч» піднесено саме над Рахунковою палатою — їй у проекті бюджету на 2001 рік настільки урізали кошти на утримання, що виконувати свої завдання та функції відповідно до плану роботи неможливо. Не фінансується в повному обсязі навіть заробітна плата співробітників. Так намагаються покарати прихильників прозорості бюджетного процесу міністерство фінансів автономії, а також ті, хто стоїть за цим рішенням.
Зараз, на думку автора статті, «в автономії розпалюється велика фінансова битва», і в нього «складається таке враження, що розробка бюджету на 2001 рік покладена законом не на уряд, а на Рахункову палату». Згідно з Положенням про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, до компетенції Рахункової палати віднесено проведення експертизи проектів бюджету, але фінансова удавка заважає повноцінній роботі органу парламентського аудиту. В чиїх це інтересах? Ясно, що не в інтересах прихильників прозорості бюджетного процесу та ефективного використання грошей республіки.
