Так, у недавній заяві НРУ зазначається, дослівно: «Час підказує, давно пора рішуче й безкомпромісно анулювати вигадану для задоволення Москви автономію українського Криму». Далі: «Влада України повинна ліквідувати Кримську автономію, як загрозу територіальної цілісності держави», — підкреслюється в зверненні «Блоку національних сил Буковини» (куди входять шість обласних партійних організацій — Української народної партії (УНП), Народного руху України (НРУ), Української республіканської партії «Собор», УНА-УНСО, Конгресу українських націоналістів (КУН) і Всеукраїнського об’єднання «Свобода») до Президента України Віктора Ющенка, прем’єра Юлії Тимошенко і голови Верховної Ради Арсенія Яценюка. На думку авторів звернення, «АРК є територією України, статус якої є грунтом для сепаратизму». Республіка Крим є територією України, автономія якої провокує заїжджі і місцеві антиукраїнські сили до провокаційних сепаратистських дій. Мер міста Москви Юрій Лужков провокаційним висловлюванням піддає сумніву приналежність Севастополя і всього Криму Україні. Замість назви: «Автономна Республіка Крим» повинна бути «Кримська область», — підкреслюється в зверненні.
Ще раніше Всеукраїнське об’єднання «Свобода» вимагало від Президента та Верховної Ради України перетворити Автономну Республіку Крим в область. За інформацією прес-служби ВО «Свобода», у відповідній заяві зазначалося, що «штучна автономія Криму є чинником дестабілізації політичної ситуації як на півострові, так і в Україні загалом»; влада Росії періодично «мусує питання приналежності Криму, Севастополя й базування Чорноморського флоту на території України», внаслідок чого «через автономний статус... Крим перетворений зовнішніми силами у випробувальний майданчик для створення сепаратистських рухів в інших регіонах України». Крім того, на думку «Свободи», за роки незалежності Крим «перетворився в заповідник істеричного українофобства», при цьому «місцеві лідери довели економіку Криму до межі, зосередивши у своїх руках астрономічні кошти, прирікаючи жителів на ганебне існування». У зв’язку з цим, «Свобода» вважає необхідним надання Криму статусу області, для чого потрібно внести відповідні зміни до Конституції України, затвердити державну програму інтеграції «в українське суспільство його кримської частини», а також позбавити Севастополь особливого статусу й перетворити його в економічну зону, вільну від оподаткування. До того ж, зазначається в заяві, у випадку відмови влади країни здійснити такі реформи, ця політична сила збирається ініціювати збір підписів із вимогою проведення Всеукраїнського референдуму про скасування автономії Криму й спеціального статусу Севастополя.
До таких закликів приєднуються й кримські організації. Так, на думку голови кримської організації Конгресу українських націоналістів Василя Овчарука, зрив українських заходів наприкінці червня в Сімферополі, свідчить, що «антиукраїнські та антидержавні сили узурпували владу» в Автономній Республіці Крим». Так, судові органи ухвалили позитивне рішення за заявою українських організацій і дозволили провести мітинг біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Однак це, за словами Василя Овчарука, не стало завадою на шляху партій проросійської і лівої орієнтації, чиї прихильники блокували всі підступи до монумента. За його словами, така поведінка «у відношенні до істинних патріотів України» пояснюється «узурпацією влади, яку дає відчуття повної безкарності».
Народний депутат Андрій Парубій із блоку «Наша Україна — Народна самооборона» заявив: «Наскільки мені відомо з проінформованих джерел, сьогодні в Росії розроблений поетапний план агресивної політики стосовно України. І його перші кроки направлені на те, щоб розбалансувати політичну ситуацію в Криму, загалом в Україні, а потім спробувати повторити в Криму той сценарій, який свого часу Росія задіяла в Абхазії і Придністров’ї. Щодо Криму, то я вважаю, що йому потрібно повернути статус однієї з областей України, адже, на жаль, сьогоднішні тенденції свідчать, що статус автономії деякі політики трактують дуже вільно, і це може призвести до розбалансування державного управління України, яка, відповідно до Конституції, є унітарною державою».
Як демонструють соціологічні дослідження, немає монолітної думки щодо Криму і в суспільних настроях українців. Уже повідомлялося, що в ході соціологічного опитування населення України, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) (опитування проводилося з 30 травня по 4 червня у всіх областях України, включаючи Автономну Республіку Крим та Київ), 25% респондентів висловилися за надання Автономній Республіці Крим статусу звичайної області. Разом із тим понад половина опитаних — 54% — висловилися за те, щоб Крим, як нині, мав статус автономії в складі України. Серед жителів регіонів країни відповіді розподілилися таким чином: за збереження автономного статусу Криму висловилися 44% опитаних у західних областях України, 55% — у центральних, 57% — у південних і 58% — у східних. За те, щоб зробити Крим звичайною областю, висловилися 37% опитаних громадян у західній Україні, 27% — у центральній, 17% — у південній і 18% — у східній.
Разом із тим, як демонструє опитування, за те, щоб Крим мав статус російської автономії у складі України висловилися лише 3% опитаних. У тому числі цю ідею підтримали по 1% опитаних жителів західних і центральних областей і по 6% — на сході та півдні країни. Ще менше прихильників в ідеї створення на півострові кримськотатарської автономії. За це висловився 1% опитаних українців, у тому числі, по 2% опитаних у західній та центральній Україні і 1% — на півдні країни. У східних областях ідея кримськотатарської національної автономії зовсім не знайшла підтримки.
Крім того, за даними КМІС, 4% опитаних висловилися за передачу Криму Росії. На заході й в центрі України знайшлося по 1% прихильників такого рішення, на сході — 5% і в південних регіонах — 11%.
При цьому 71% опитаних позитивно або швидше позитивно оцінили входження Криму до складу України 1954 року. Разом із тим, 10% опитаних розцінили цю подія як негативну або швидше негативну. 7% зазначили, що їм про це нічого не відомо і 12% не визначилися з відповіддю. Серед жителів регіонів країни відповіді розподілилися таким чином: позитивно оцінюють передачу Криму Україні 72% опитаних у західних областях, 63% — у центральних, 46% — у південних і 51% — у східних. Негативне ставлення до цієї події у 3% респондентів у західній Україні, 4% — у центральній, 18% — у південній і 7% — у східній.
Голова Верховної ради Криму Анатолій Гриценко, коментуючи журналістам заяви політичних партій і громадських організацій України про необхідність «рішучої і безкомпромісної» ліквідації кримської автономії, заявив, що «територія Криму є невід’ємною складовою частиною держави Україна. І сьогодні абсолютно немає жодних передумов для зміни статусу Автономної Республіки Крим. А популістські заяви деяких радикально налаштованих політичних партій, що з’явилися останнім часом у пресі, та громадських організацій лише розпалюють ситуацію й породжують вогнища сепаратизму на півострові».
Голова кримського парламенту, як повідомила «Дню» його прес-секретар Алла Горєва, звернув увагу на той факт, що нагнітання пристрастей навколо питання про приналежність Криму якраз виходить не від самих кримчан. Ситуацію провокують саме ті політики і лідери громадських організацій, які перебувають за межами Криму і не знають специфіки суспільно-політичного та соціально-економічного життя кримської автономії. Голова кримського парламенту вкотре зауважив, що органи влади автономії зроблять все, що від них залежить, щоб запобігти й не допустити в Криму негативних виявів сепаратизму, націоналізму та розпалювання міжрелігійної ворожнечі. «Крим був і залишиться, хоч як цього комусь не хочеться, однією великою сім’єю людей різної національності та віросповідання. І в цій багатонаціональній сім’ї, заради загального благополуччя, пануватимуть мир і злагода», — вважає Анатолій Гриценко.
Інші політики також обережно ставляться до виявів будь-якої нестабільності в Криму. Так, за словами лідера Народної партії України Володимира Литвина, «реалії склалися так, що ставити питання про приналежність Севастополя та Криму протипоказане. Гарячим головам я хочу нагадати, що за роки радянської влади території в рамках Радянського Союзу забиралися від одних утворень, передаючись іншим і навпаки понад сто разів. І якщо сьогодні ставити питання про встановлення початкової правди в цьому плані, то, я гадаю, конфлікт на пострадянському просторі може спалахнути так, що його ніхто не зупинить». Володимир Литвин також визнав, що Чорноморський флот не заважає вже зараз перетворити Севастополь у туристичний центр, однак у реальності після ліквідації військових об’єктів на їхньому місці залишаться руїни».
Екс-головнокомандуючий ВМС України Борис Кожін протистояння в Севастополі щодо перебування Чорноморського флоту вважає дуже небезпечним. Він закликав РНБО України провести виїзне засідання в Севастополі й реально оцінити ситуацію в місті. На його думку, потрібно провести ротацію силових структур, збільшити в Криму військовий контингент України, і обов’язково вступити в НАТО. До речі, щодо перспективи виведення російського Чорноморського флоту Борис Кожін заявив, що «про це можна й не мріяти, фізично це неможливо зробити навіть до 2020 року, адже поки що немає ще навіть плану виведення».
На думку місцевих спостерігачів, складне ставлення української громадської думки до кримської автономії та неоднозначність політичних оцінок її ролі в українському соціумі, лише підвищують вимогливість до роботи і державних, і регіональних органів влади в Криму. Економічні успіхи Криму безперечні. Наприклад, у сфері аграрного сектора за загальноукраїнським рейтингом, що проводить Кабінет Міністрів, автономія займала 2007 року перше місце, а 2008 го — третє. Нинішнього року,наприклад, урожай зернових культур може досягнути двох мільйонів тонн, що є рекордом за останні 30 років. Разом із тим, за загальними показниками, Крим поки ще не відрізняється високою конкурентоспроможністю. За даними Фонду «Ефективне управління», Автономна Республіка Крим у регіональному Індексі Глобальної Конкурентоспроможності посідає дев’яте місце серед дванадцяти регіонів України, що брали участь у дослідженні. За результатами проведеного 2006—2007 років дослідження, конкурентоспроможність Криму (дев’яте місце) оцінена нижче середнього показника по Україні, який у рейтингу становив 4,1. До того ж півострів посідає 81 сходинку в глобальному рейтингу конкурентоспроможності 131 досліджуваної країни, трохи поступаючись Філіппінам і Румунії, але випереджаючи Аргентину.
За даними менеджера Фонду «Ефективне управління» Володимира Коновальчука, кримський регіон отримав особливо низький рейтинг щодо розвитку фінансового ринку — останнє, 12 місце, серед досліджуваних регіонів України, щодо розвитку інновацій — 11 місце, щодо технологічної готовності — 11 місце. Крім того, згідно з представленим звітом, Крим посідає 11 місце в Україні із захисту прав власності, і 123 місце в загальному рейтингу країн, нарівні з Болівією. «Довільне захоплення землі кримськими татарами негативно позначається на захисті прав власності», — зазначається у звіті. Державне регулювання «дуже обтяжливе» й займає 9 місце в Україні і 122 в загальному списку досліджуваних країн. Крім того, за даними звіту, за рівнем розвитку інфраструктури Крим отримав 9 місце серед регіонів України, а в цілому 82 місце на рівні Казахстану. «Дорожня інфраструктура залишається нерозвиненою», — виходить із звіту. За даними менеджерів Фонду, при оцінці 1,9 і 119 місці якість автошляхів перебуває на рівні Албанії, Болівії та Парагваю. Крім того, автономія посіла 10 місце в Україні та 91 місце серед усіх 131 досліджуваних країн світу за якістю припортової інфраструктури, незважаючи на те, що Ялта, Феодосія, Керч, Севастополь, Чорноморське та Євпаторія пов’язані з основними морськими шляхами. Як повідомило керівництво Фонду, крім використання статистичних даних у цьому дослідженні були опитані 50 бізнес-лідерів у цих регіонах. Питання, що вивчалися, стосувалися здоров’я та освіти, ефективності ринку товарів і послуг, ефективності ринку праці, розвиненості фінансового ринку, оснащеності новими технологіями, конкурентоспроможності бізнесу тощо.
