Нині рейтинг існуючого президента України — вкрай низький: за даними різних інститутів та соціологічних компаній, які систематично проводять опитування, він коливається в межах 5 — 7%. Очевидно, що це зовсім не те, на що ми сподівалися, коли обирали Віктора Ющенка на цю посаду, але тим не менше всі претензії за всі негаразди, які відбуваються в країні, громадяни звертають саме до президента. Й не дивно — перша особа держави має відповідати за все, що робиться. Тим не менше завдяки вибореній свободі слова, напередодні чергових виборів президента, в суспільстві починається нова дискусія: яким же має бути претендент на посаду президента країни. Дискусія — це завжди добре, адже є шанси почути нові думки і задуматися кого ж ми обираємо: який досвід роботи має бути в майбутнього глави держави, якими якостями має володіти, а ще — наскільки має бути освіченим та які фундаментальні знання з таких дисциплін у нього мають бути. Наприклад, право, економіка, міжнародні відносини, військова справа.
«Я заявляв ще в 1999 році: на президента треба вчитися! Посада президента передбачає, щоб кандидат мав дуже багато знань, тому що на другий день після обрання президент виконує найскладніші функції, які є в державі. І окрім знання права, міжнародного права, економіки, внутрішніх структур, президент же — Верховний головнокомандувач, законодавство по Збройних силах та багато-багато чого іншого», — сказав минулого тижня в інтерв’ю «Радіо «Свобода» перший голова Служби безпеки незалежної України, прем’єр-міністр 1995—1996 років, секретар РНБО 1999—2003 років, екс-міністр оборони, парламентарій ІІ і ІІІ скликань Верховної Ради України Євген Марчук.
Він розповів, що в свій час вносив пропозицію і зараз вважає за необхідне аби кожен із кандидатів у президенти дуже детально виписував і розповідав що він у своєму житті зробив того, що підпадає під обов’язки і повноваження президента. «Тому що декларації, демагогія і обман — чого там мовчати про це — розцвітали і на попередніх виборах. Я думаю, що вони будуть і зараз», — зауважив Євген Марчук.
І от резонанс: нещодавно на сайті «Главред» зацікавилися сказаним Євгеном Марчуком про те що «на президента потрібно вчитися» і вже з’явилося опитування (його ініціатори сприйняли широке поняття «освіта» досить вузько), в якому людям пропонується відповісти — екзамени з яких саме предметів мають здавати майбутні президенти країни. Відповіло трохи більше тисячі бажаючих, і хоча це опитування не можна вважати репрезентативним, все ж воно про дещо свідчить. Так, на думку найбільшої кількості учасників опитування (171), людина, яка претендує на посаду глави країни, має здавати тест на рівень розумового розвитку (IQ), за тим йдуть бажаючі дізнатися про знання претендентів з історії України (162), української мови (149) і, можливо, це такий жарт ініціаторів опитування ... із зоології (138). Трохи менше було тих, хто б хотів аби майбутні президенти здавали екзамени із філософії, права, психотерапії (взагалі, як можна вчити психотерапію, не вчивши психологію від «а» до «я»? — Авт.).
Тож поки в нас наразі ще жартують, в Киргизії, яка теж готується до президентських виборів, за незнання вже людей позбавили права балотуватися на найвищу посаду держави. Як повідомляє одна з російських газет, днями в Киргизії два кандидати в президенти не склали іспит на знання державної киргизької мови і вибули з передвиборних перегонів. За інформацією Центральної комісії з виборів і проведення референдумів, із завданням не впоралися бізнесмен та прапорщик. На думку фахівців-лінгвістів зі спеціально створеної для приймання іспиту комісії, обидва кандидати продемонстрували «незадовільні» знання і допустили безліч помилок, як у письмових роботах, так і під час усних відповідей (згідно з киргизьким законодавством, кандидати в президенти країни зобов’язані достатньою мірою володіти киргизькою мовою, під час випробування у письмовій формі викласти свою передвиборну програму, усно оголосити її тези та прочитати художній текст).
Можливо, й в Україні прийде час, коли претенденти в президенти здаватимуть екзамени — з державної мови, як у Киргизії чи, як пропонує Євген Марчук, детально описуючи свою попередню діяльність, зокрема те, підпадає під обов’язки і повноваження президента, чи, можливо, інші. «Ми колись пропонували і, я, виступаючи в Острозькій академії, з студентами мав розмову й сказав, що я вважаю, що кожен із кандидатів у президенти має прийти до студентів і здати екзамен. Який? Історія України. Але не для викладачів, а для себе. Всі випадки втрати державності: чому, що, як і так далі», — зазначив колишній радник президента. Отож, в Україні може відбутися ще одна дискусія. Буде добре, якщо вийде конструктивною.
КОМЕНТАРI
Євген ГОЛОВАХА, заступник директора Інституту соціології НАНУ, професор, доктор філософських наук:
— Я вже казав про три якості, яких не повинно бути у президента — він має не бути ксенофобом, психічно неврівноваженим, і має бути не дилетантом. Натомість така людина має зробити вдалу політичну кар’єру і мати лідерські якості. Кар’єру повинен починати з самого початку. Все залежить від того, яка функція у президента. Якщо ми говоримо про президентську республіку, то він має зробити повноцінну політичну кар’єру і знати всі ступені політичного керівництва: в молоді роки починати як активіст громадських організації, потім — як член партії, голова якогось локального осередку, потім — як депутат чи той, хто працює у виконавчих органах влади на різних посадах і так далі. Основне — щоб він довів, що має організаційні здібності та певний досвід. А якщо президент — це символічна постать, як, наприклад, в парламентських республіках, то він має бути моральним авторитетом перш за все. Там в нього одна функція: слідкувати за дотриманням Конституції та тим, щоб законодавча влада не зловживала. В такому випадку це має бути моральний авторитет — щоб ні в кого не було сумнівів, що він виконує функції президента собі на користь, а не суспільства. В Україні справа складна, бо у нас — парламентсько-президентська країна чи, як я вважаю, президентсько-парламентська. При такій системі не погано було б, якби президент був політично досвідченим і моральним авторитетом. Ви можете уявити таку постать?.. Зрозуміло, українську мову президент повинен знати по закону, по-іншому не може бути. На передвиборній стадії він має вже говорити добре державною мовою, спілкуватися з виборцями. Що стосується історії України, то нині є так багато чудернацьких праць... Спочатку нам потрібно щоб була сама наукова, серйозна історія України, яка була б об’єктивною і не залежала від людей, які є при владі. Що стосується тестування на рівень інтелекту, то, думаю, це не обов’язково. Взагалі президенти зрідка відзначалися високим інтелектом. Є така формула: керівник не обов’язково має бути інтелектуальнішим за підлеглих, це може навіть заважати. Хоча може бути й розумнішим.
Олена ЛІЩИНСЬКА, кандидат психологічних наук, докторант, науковий співробітник Інституту соціальної психології та педагогіки НАНУ:
— Президент має бути представником еліт. Є різні визначення еліти, але, за великим рахунком, це люди, які є кращими за нас. Нормальна, не викривлена логіка демократичної системи в тому й полягає, що керувати країною мають люди, у яких для цього є як суб’єктивні, так і об’єктивні підстави. Тому президент мусить бути зрілою особистістю, а зріла особистість — це та, що керується професійними ознаками, а не намагається за допомогою певних соціальних статусів реалізувати або компенсувати якісь свої особисті недоліки чи потреби. Врешті- решт робота президента полягає в тому, щоб забезпечити порядок і розвиток країни. На жаль, в народі склалося таке враження, що кожна людина, яка опиняється при владі, в першу чергу, розв’язує свої особисті та родинні проблеми, і це нібито є нормальним. Не дивно, що цього й очікують від будь-якої людини, яка обіймає посаду президента. Насправді це має бути людина, в якої задоволені всі потреби, — матеріальні, статусні, особисті, щоб отримавши посаду президента, ця людина прийшла виконувати обов’язки перед країною і людьми, а не використовувати ситуації для своїх компенсацій. Випадкова людина не повинна опинятися на найвищій посаді — це має бути людина, яку готують спеціально бути відповідальною. Екзамени для президента? Думаю, що ні... Посада президента і будь-яка висока інша посада, наприклад, міністерська, повинна займатися тими людьми, які виявили себе на попередніх посадах за результатами діяльності. Наприклад, є старі ієрархічні системи, які існують в армії, в науці — коли ти мусиш пройти всі щаблі свого професійного зростання. Так і президент: він має стати професійним політиком, чого в Україні немає. До того ж претенденти на цю посаду мають мати досвід роботи і реальні результати на різних рівнях, а не в політичній боротьбі. Я маю на увазі роботу в міських радах, обласних радах, роботу у виконавчій владі й інше. Головне — результативність роботи. Тоді можна говорити про людину як реального претендента в кандидати в президенти країни.
