27 липня Президент України Леонід Кучма за результатами всеукраїнської наради з питань розвитку малого і середнього бізнесу, що відбулася 15 липня, підписав доручення, згідно з яким Кабінет Міністрів України повинен підготувати і внести на розгляд Верховної Ради законопроекти, спрямовані на удосконалення регулювання підприємницької діяльності. Зокрема, як повідомляє управління інформації і зв’язків з громадськістю Адміністрації глави держави, до кінця року Кабінет Міністрів повинен розробити і затвердити комплексну програму освітнього, інформаційного і кадрового забезпечення підприємницької діяльності з метою посилення ролі і місця громадських організацій підприємців, а також вжити ряд заходів у рамках політики дерегуляції.
«Революція», «прорив», «новий неп» — мало хто міг чекати, що так буде оцінено результати такого, загалом, цілком рядового, чергового заходу як Всеукраїнська нарада з питань розвитку малого і середнього бізнесу, що відбулася 15 липня. Безумовно, подією нарада стала передусім завдяки виступу Президента України, в якому з незвичною гостротою було охарактеризовано загалом невтішні результати розвитку малого підприємництва, намічено реальні шляхи вирішення застарілих проблем і висунуто принципово нові і досить амбіційні завдання. Говорять, що правильно сформулювати проблему — значить принаймні наполовину вирішити її. Схоже, підприємці повірили, що вища державна влада добре розбирається в суті проблем, що стоять перед ними, і дійсно готова активно сприяти їхньому вирішенню.
У країні сформувався, функціонує і відтворюється могутній бюрократичний механізм протидії малому і середньому бізнесу. Механізм, породжений не просто нездатністю бюрократів ефективно виконувати свої функції, а передусім їхніми економічними корисливими інтересами. Багато чиновників паразитують на малому і середньому бізнесі, свідомо формуючи економічне середовище, що сприяє корупції, лобіюючи відверто корупційні рішення. Це — ключові висновки, зроблені Президентом, той «спільний знаменник», до якого зведено основні проблеми малого і середнього підприємництва в Україні.
Складні, заплутані і постійно змінні правила оподаткування, податковий прес, що придушує будь- яку ініціативу, цілковите безправ’я платників податків, вакханалія податкових і неподаткових перевірок, безперервний потік різного роду дозволів, ліцензій, штучні перешкоди для нормальної реєстрації нового бізнесу тощо — за всім цим у більшості випадків стоїть корисливий інтерес чиновників. Інтерес, який часто майстерно замаскований начебто державними і суспільними завданнями і пріоритетами, захистом прав населення та іншими високими міркуваннями. Президент чітко дав зрозуміти, що він не піде на компроміс з тими, хто прагне перекрутити або ж зовсім відкинути спрощену систему оподаткування і звітності, що повністю виправдала себе з економічної і соціальної точки зору, перешкоджатиме спробам нескінченно розширювати перелік ліцензованих видів діяльності, а також наполягатиме на спрощенні реєстраційних процедур і нормалізації ситуації з перевірками. І в цьому він розраховує на підтримку об’єднань підприємців, яким вважає за необхідне передати частину державних регуляторних функцій. Якщо влада і підприємницькі об’єднання на ділі об’єднають свої зусилля, з’являться всі підстави розраховувати на те, що покращання підприємницького клімату в країні з лозунгу перетвориться, нарешті, на реальну політику.
Президент чітко заявив про свою позицію. Тепер багато чого залежить від того, чи адекватно підприємці відреагують на його ініціативу. Не секрет, що їхні об’єднання поки маловпливові і недостатньо авторитетні навіть у самому підприємницькому середовищі, не кажучи вже про реальний політичний вплив, про готовність і здатність активно відстоювати, лобіювати свої інтереси у Верховній Раді та в інших органах влади, включаючи регіональні і місцеві.
Багато чого залежить і від позиції Верховної Ради загалом і окремих народних депутатів зокрема. Парламент кілька місяців витратив на вирішення своїх внутрішніх проблем, на з’ясування політичних відносин. Народні депутати пішли на канікули, фактично так і не розпочавши реалізації своїх передвиборних обіцянок, у тому числі й відносно прийняття багатьох законів, без яких нормальний розвиток малого і середнього підприємництва просто неможливий. Характерно, що багато завзятих парламентських лібералів, які роками розмірковують про економічну реформу, дерегулювання тощо, захопившись підготовкою до президентських виборів 2004 року, не помітили або не захотіли помічати ні промови Президента, ні реакції на неї підприємців, і жодним чином не висловили своє ставлення до події. Хочеться вірити, що у кінцевому результаті їхня позиція визначатиметься заявленими під час передвиборної кампанії принципами і програмами, а не міркуваннями одномоментної політичної кон’юнктури, і вони не стануть нездоланною перешкодою для нормальної законодавчої роботи парламенту.
Очевидно також, що жоден серйозний прогрес у розвитку малого підприємництва неможливий без активних дій уряду і загалом виконавчої влади. Виконавча влада своєю невгамовною нормотворчою діяльністю, прагненням регулювати все паралізує підприємницьку ініціативу, сприяє збереженню колишніх і появі нових «хабароємних» державних функцій. У кращому разі за цим стоїть прагнення забезпечити максимальні зручності для чиновницької діяльності, у гіршому — цинічний розрахунок.
Саме чиновники — представники виконавчої влади — розробляють численні законопроекти, що заганяють підприємництво «в тінь». При цьому, як у випадку зі спрощеною системою оподаткування, робляться спроби відкинути навіть те, що вже довело свою ефективність і з погляду захисту інтересів підприємців, і з погляду зростання бюджетних прибутків.
Але, незважаючи ні на що, вже зараз можна констатувати, що нарада з участю глави держави певною мірою досягла своєї мети. Підприємці і суспільство загалом отримали необхідний і довгоочікуваний сигнал. І найближчим часом стане зрозуміло, чи був він сигналом до реальних практичних дій. Висновки можна буде зробити, зокрема, спостерігаючи за виконанням виконавчою владою доручень Президента, даних на нараді. Чи буде, нарешті, припинено чиновницьку метушню навколо спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності (і чи нестимуть відповідальність ініціатори цієї метушні, прізвища яких добре відомі)? Чи відкличе уряд з Верховної Ради законопроекти, що не відповідають підходам, викладеним у промові Президента? Чи почнеться очищення державного апарату від чиновників, які перешкоджають малому і середньому підприємництву?
Проблеми малого і середнього бізнесу в Україні рано чи пізно буде вирішено. Без цього неможливий подальший успішний рух ні до ринкової економіки, ні до сучасного цивілізованого демократичного суспільства. Але для країни дуже важливо ще й те, коли саме почнеться вирішення цих проблем.
