Глава Секретаріату Президента Олег Рибачук в інтерв’ю «Українській правді» (www.pravda.com.ua) розповідає про хід консультацій, які передували доленосному рішенню Президента, про майбутні перспективи досягнутих домовленостей, політиків, які будуть їх виконувати, та країни. (Текст подається зі скороченнями).
— Події, які відбулися в ніч з середи на четвер, можливо, визначили долю України на багато років. Чому ви задоволені тим, що відбулося — адже багато хто сприйняв це як поразку Президента?
— В Україні відбулося те, що відбулося в Польщі 15 років тому, коли там було два десятки круглих столів. І вони дали відповідь на питання, куди іде Польща. Незалежно від того, хто при владі — правий ти чи лівий, рожевий, зелений чи голубий — але Польща рухається визначеним шляхом.
Уряди у нас міняються раз на рік, раз на два роки відбуваються вибори. І якщо в залежності від уряду буде змінюватися курс, країна зайде в нікуди.
Ключові слова Ющенка: нам необхідна незмінність і прогнозованість курсу. Багато разів на цих переговорах лунали слова, що через невизначеність з Україною ніхто не захоче мати справу.
На якомусь етапі переговорів усі вже зійшлися на пунктах Універсалу. Але щось стримувало. Партія регіонів відверто боялася, що буде підписано Універсал, але потім оголосять про розпуск парламенту. Тому вони носилися з редакцією кожної літери Універсалу.
— Багато хто ситуацію розглядає так, що Ющенко не словом, а ділом зрадив Майдан!
— Зовсім не погоджуюся. Стратегічна перемога Ющенка у тому, що він проклав шлях країни на найближчі десятиліття. Йому вдалося посадити за стіл переговорів політичні еліти, які в минулі роки своїми протиріччями шматували Україну. Він не зрадив Майдан!
— Але ж внесення Януковича на прем’єр-міністра відбулося на фоні несприйняття цього кроку електоратом Ющенка?!
— Мудрість Ющенка в тому, що він йде на непопулярні рішення. Існувало інше рішення цієї політичної ситуації?
— Тимошенко пропонувала розпуск парламенту!
— На основі чого? Якби не було порозуміння еліт, ми могли б сказати: «Ви знаєте, країна є не прогнозована. Одна коаліція відбулася — ні про що не домовилися, інша відбулася — не домовилися...»
Але в Україні відбулися чесні вибори, весь світ це визнав. Потім був сформований парламент, відбулася коаліція. Вони зробили подання на Януковича про внесення його прем’єр-міністром. Президент ухвалив відповідне рішення.
— Ну, Тимошенко пропонувала розпуск, тому що сплили два місяці без уряду, і тому настали підстави для дострокових виборів.
— Це різні речі. Я вже прослухав стільки лекцій про трактування конституційного права, тому можна вважати, що я пройшов стислий курс ВКП(б).
Це правда, ми в середу стояли за крок до розпуску, за сантиметр! Це був не блеф. У нас були готові всі пакети документів, проведені всі консультації для розпуску. Хіба що не було записаного відеозвернення...
Я би легко коментував, якби було б розпущено парламент: «Еліти, які потрапили в парламент, не змогли домовитися». Але ми просиділи до двох годин ранку, і відбулося те, що у поляків. Політичні еліти об’єдналися довкола національного інтересу. По цьому документу у нас один зовнішньополітичний курс — до Європейського Cоюзу.
— А інтеграція в НАТО?
— Це — колективна система безпеки. І в універсалі записано: «Вступ до НАТО після референдуму». Це великий компроміс Президента, тому що ситуацію довели до істерії, коли бабульки в Криму у своїх погребах бачать американські підводні човни. Тому, щоб ця параноя спала, треба спокійно пояснити: човни будуть запущені тільки після референдуму.
Україна — одна з небагатьох країн, яка виводить питання НАТО на референдум. Альянс цього не вимагає. При цьому ми зняли спекулятивну тему, яку вимагали комуністи та інші дуже потужні в минулому партії: «Референдум зараз і негайно!». В Універсалі записано: «Референдум після завершення всіх процедур, необхідних до вступу в НАТО». Тобто референдум буде тільки коли ми пройдемо всі програми, в тому числі План дій для здобуття членства в НАТО, отримаємо запрошення і станемо перед дверима — як Туреччина перед вступом до ЄС...
Хочу наголосити, в України після революції був унікальний момент. І Європа уже визнала свою помилку: нам треба було відразу дати чітку перспективу членства. І ми цей шлях пройшли б швидше і простіше.
Думаю, Європа після того, як розбереться, що трапилося нині, ще раз розведе руками. Зараз дипломатичний світ знову завмер, вражений Україною. Бо не танки вирішили питання. Те, що відбулося — це насправді єднання країни.
— Але ті ж посли у приватних розмовах кажуть: як нам співпрацювати з Януковичем, якщо він напряму відповідає за фальсифікації виборів 2004 року? А тепер він буде другою особою України!
— Так. Але в усьому світі є така річ, як випробувальний термін. Думаю, вони будуть працювати залюбки, тому що перші кроки Януковича — на шляху до євроінтеграції. Що записано в Універсалі? До кінця року — вступ до СОТ. Зараз для цього треба ухвали до двадцяти законів у парламенті. Хто раніше рвав і не пускав Україну до СОТ? Комуністи і Партія регіонів.
— Як думаєте, Янукович прийшов у прем’єри надовго, чи на півроку, як Тимошенко у 2004?
— Прогнози сьогодні робити складно. Але сьогодні важлива не тема Януковича, а те, що вибудована дуже сильна система балансів. Наступні президентські вибори у нас майже в 2010 році. Тобто нас чекають чотири роки без виборів.
— І Янукович буде наступні чотири роки прем’єром?
— Cтабільний уряд на чотири роки — це добра амбіція.
— До речі, чи дав Янукович Ющенку гарантії підтримки на наступних виборах президента?
— Ющенка не цікавлять гарантії, бо в них складно повірити. Я пригадую, як у цьому кабінеті сиділи відомі політики-учасники тоді ще «помаранчевої» коаліції, і коли зайшла тема про гарантії на виборах президента, я сказав: «Навіть не говоріть!»
— Як ви бачите майбутнє в умовах постійної дестабілізації з боку Тимошенко-опозиціонерки?
— Дуже комфортно... Дякувати Богу, в Україні є Тимошенко й така політична сила, від якої дрімати не буде ніхто! Дуже часто будуть збігатися точки зору Президента і опозиції. Уряд Януковича — не є урядом Ющенка. Після змін до Конституції більше немає такого терміну «уряд президента», це — коаліційний уряд. Тому більше не є актуальним апелювати до Ющенка — «це ваші хлопці за все відповідають» чи «президент і уряд — це одне і теж».
— Який запроваджено механізм погодження міністрів у рамках коаліції?
— Призначення будуть робитися під час консультацій між Ющенком і Януковичем.
— А які гарантії цього?
— А ніяких! Тут є тонкий момент: слово важить більше, ніж будь-які гарантії.
— Яка була роль Рината Ахметова в цих переговорах?
— Його вплив був значним... Однак мова йде не лише про Ахметова. Наприклад, якби запустили сценарій перевиборів, то чи зацікавлені в них ті люди, які мають в Україні системний бізнес? Стінка на стінку? Ні! Їм потрібен притік інвестицій, об’єднання. Вони мають бути найбільшим інтегратором.
Я переконаний, що призначення Януковича прем’єром не призведе до якихось репресій. А перевибори могли би запустити сценарій реваншу.
